Замість постійної генерації геополітичних фантомів нам потрібно спробувати хоч раз сформувати більш-менш реалістичну модель розвитку. Головне, щоб вона містила елементи безпеки, економічного профіту і відновлення географічної транзитивності.
Не можна бути країною - глухим кутом. Потрібно бути країною - хабом, країною мостом і активно використовувати міжцивілізаційні коридори.
Знаєте, а в Україні був такий проєкт. Мова про ГУУАМ.
Це не острів у Тихому океані, який прославився битвами Другої світової. Це - геополітичний чорноморсько-каспійський протоблок. ГУУАМ виник спершу як альтернатива СНД для країн, які хотіли продовжувати спільні проєкти взаємодії, але поза пострадянським проєктом під егідою рф.
Одним із двигунів ГУУАМ стали можливі енергетичні проєкти. У різний час до цього регіонального протокластера входили Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан та Молдова.
Головна мета блоку - створення енергетичного і транспортно-логістичного коридору Азія (Каспій) - Кавказ - Європа. У сфері безпеки, блок ставив собі за мету зупинити ризики обходу росією флангових обмежень щодо розміщення в європейській частині звичайних озброєнь.
росія тоді обходила ці обмеження шляхом розміщення своїх військ у Грузії, Україні, Молдові.
Цей вектор розвитку протоблоку лише посилився після виходу з ОДКБ таких країн, як Грузія, Азербайджан та Узбекистан. У перспективі протоблок ГУУАМ міг трансформуватися в каспійсько-чорноморський аналог азійського блоку АСЕАН, який успішно балансує в Індо-Тихоокеанському регіоні між інтересами США і Китаю, вміло захищаючи інтереси країн-учасниць. Але драйвером розвитку АСЕАН є Індонезія, яка динамічно зростає (центр управління блоку розташований у Джакарті).
У ГУУАМ таку роль мала зіграти Україна. Але не змогла, тому що бажання віддати на аутсорс економіку (вступ до ЄС) і безпеку (вступ до НАТО) перемогло шанс стати самостійним Творцем, шляхом зайняття проактивної, а не пасивної геополітичної позиції. Геополітичний патерналізм і популізм політичних еліт перемогли індивідуальну енергію творчості та творення.
Новий проєкт - нова реальність
Україна могла б спробувати перезапустити свою геополітичну проєктність. Зрозуміло, що двічі в одну річку не ввійдеш і проєкт ГУУАМ мертвий. Але ще є шанс на запуск проєкту "New - ГУУАМ".
Ідеться про Євразійський степовий коридор, до якого могли б увійти такі країни як Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туреччина, Казахстан, Узбекистан, Туркменістан, Таджикистан, Киргизстан і Монголія. Цей протоблок добре монтується в нову пантюркістську проєктність.
Нова регіональна модель співробітництва могла б створити необхідний логістичний простір і виступити сполучним лінком трьох найбільших євразійських геополітичних кластерів за двома ключовими осями: Китай - Степовий коридор - Європа та Індія - Степовий коридор - Європа.
З урахуванням того, що сталося за останні роки, Україна вже не зможе відігравати роль основного ядра в цьому проєкті (яку відігравала в ГУУАМ). Цю роль відіграватиме Туреччина, Узбекистан і Казахстан.
Водночас Україна може виступати як ключове європейське суб'ядро Степового Євразійського коридору, відновлюючи економіку, географічну транзитивність і формуючи регіональну систему безпеки.
Це складно, вимагає зусиль і творчості. Але це краще, ніж зберігати "яйця в одному кошику". Цілішими будуть. І може з часом з них і вилупиться щось цікаве.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
