Заяви Дональда Трампа щодо України викликають неоднозначні реакції, особливо серед українців. Багато хто сприймає їх як відверто проросійські або як такі, що підривають підтримку США нашій державі. Однак, щоб зрозуміти логіку Трампа, варто спробувати мислити, як він, і розглянути його дії не лише в емоційному, але й у прагматичному контексті.
Основні причини заяв Трампа про Україну
- Питання рідкоземельних металів. Однією з ключових передумов напруження між Трампом і українською владою може бути відмова Києва укласти угоду про рідкоземельні метали на умовах, що не передбачали гарантій безпеки для України. Зеленський, розуміючи ризики, вирішив не погоджуватися на угоду без чітких запобіжників, що, ймовірно, викликало роздратування Трампа, який звик мислити категоріями "угода укладена або ні".
- Тиск на Європу: змусити союзників платити більше. Трамп завжди критикував ЄС за недостатню фінансову та військову підтримку України, наголошуючи, що США витрачають надто багато коштів на війну, яка географічно ближча до Європи. Його жорсткі заяви можуть бути спрямовані на максимальне загострення ситуації, щоб змусити Брюссель активніше включитися в допомогу Україні. Це класична тактика Трампа – створення загрози, щоб партнери почали діяти на випередження. Для нього критика України – це радше інструмент, а не кінцева мета. Загалом Трамп прагне скоротити міжнародні зобов’язання США.
- Психологічний чинник. Політична психологія Трампа також грає свою роль. Він демонстрував симпатію до авторитарних лідерів. Це можна пояснити його особливим поглядом на владу – він поважає сильних, непоступливих, харизматичних лідерів, які діють не оглядаючись на демократію та міжнародні правила. Для нього війна України з росією – це не боротьба демократії проти автократії, а звичайна геополітична сутичка, де кожен діє у своїх інтересах.
- Загравання з росією проти Китаю. Ще одним важливим чинником може бути стратегія Трампа щодо Китаю. Він розглядає Пекін як головного геополітичного ворога США і, можливо, хоче використати росію як потенційного союзника у цій боротьбі. Для цього йому потрібно розрядити конфлікт між Заходом і Москвою. Тактика загравання з Кремлем може виглядати цинічною, але вона вкладається у загальну концепцію Трампа – максимально послабити Китай, навіть якщо для цього доведеться змінити баланс у Європі.
- Меседж для базового електорату. Трамп веде свою політичну гру, орієнтуючись передусім на власний електорат. Його базові виборці сприймають будь-яку міжнародну допомогу як витрачання грошей американських платників податків на "чужі війни". До речі, рейтинг Трампа падає, а як його підіймати, якщо економічна ситуація не поліпшується.
Що робити Україні?
Якою б суперечливою не була позиція Трампа, Україна повинна прагнути зберегти підтримку США. Потрібно продовжувати дипломатичну роботу, не піддаючись паніці.
Основні кроки:
- демонструвати взаємовигідність співпраці – не просто просити допомоги, а пропонувати, чим Україна може бути корисною США в геополітичному контексті;
- посилити роботу з Конгресом і адміністрацією – Трамп, можливо, змінить риторику, якщо ключові республіканці в Конгресі будуть підтримувати Україну;
- акцент на ЄС – Трамп справді може змусити Європу взяти на себе більше відповідальності, і Україні варто використати це як можливість;
- контроль над наративом у США – працювати з медіа, аналітичними центрами та громадською думкою, щоб сформувати позитивне сприйняття України.
Важливо не піддаватися емоціям, а працювати над тим, щоб Україна залишалася важливим партнером для США, незалежно від риторики нового-старого президента.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
