У середині листопада 2024 року міжнародна санкційна група Єрмака-Макфола випустила робочий документ "Подальші кроки щодо енергетичних санкцій: інструменти посилення тиску на Росію у 2025 році". Варто віддати належне, документ дає реалістичні оцінки не лише питань економічних, але й політичних, адже санкції є завжди політичним рішенням, а не аксіоматичним правилом.
У документі зокрема зазначається, самі по собі санкції навряд чи позбавлять росію можливості вести війну, переконають Путіна відступити з України або призведуть до колапсу російської економіки. Натомість їх слід розглядати як невід’ємну частину ширшої військової та дипломатичної стратегії, покликаної послабити здатність Путіна продовжувати вторгнення.
Аналітики групи вказують, що станом на зараз, щомісячні втрати доходів від експорту нафти через санкції знизилися з піку в понад $8 млрд у січні 2023 року до середнього рівня в $2 млрд за останній час. Що демонструє постовий відкат ефективності.
У політичній частині робочого документу вказується, що умови на енергетичному ринку пом’якшилися, тепер з’являється вікно можливостей, за якого на Росію можна застосувати більш значний санкційний тиск без ризику серйозних негативних наслідків для країн, які їх застосовують.
Серед сприятливих факторів для цього: скорочення попиту на енергоносії в Китаї, завершення виборів у США, де виборець надзвичайно чутливий до питань інфляції та ціна на пальне тощо.
Крім цього, санаційна група Єрмака констатує, що ситуація на лінії фронту є надзвичайно складною, подальша військова підтримка з боку союзників України зовсім не визначена, а адміністрація Трампа, ймовірно, прагне досягти врегулювання в Україні шляхом переговорів.
За таких умов, при яких ефект санкцій попередніх періодів вичерпується, в силу адаптації, як експортерів з рф, так і покупців в інших юрисдикціях до механізмів обходу, на ряду із невизначеністю щодо подальшої підтримки, є дуже коротке часове поле для того, щоб спробувати посилити заходи щодо тіньової системи постачання енергоносіїв рф на глобальний ринок, знизивши її можливості до ведення війни та водночас підвищивши рівень договороздатності.
Перші кроки у цьому напрямку можна інтерпретувати як такі, що здійснені поточного тижня, це запровадження санкції щодо Газпромбанку, який використовувався для проведення операцій в доларах та євро в тому числі за природний газ та нафту.
Також, в інтервʼю РБК-Україна Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, зазначив що доволі швидко може бути реалізовано рішення про запровадження санкцій щодо Coral Energy. Як вбачається з робочого документу групи Макфол-Єрмак, один із напрямків посилення санкцій є ліквідація "лазівок у переробці". Зазначається, що коаліційні уряди країн, які впровадили санкції, вирішили не забороняти імпорт нафтопродуктів, перероблених із російської сирої нафти, у треті країни. При цьому у якості прикладу зазначається другий за величиною нафтопереробний завод в Індії у Вадинарі, яким керує Nayara Energy, на 49,13% належить "Роснефти". Саме з цього підприємтсва, за даними видання The Economist, Coral Energy (теперішня назва 2 Rivers) отримала можливість від іншої компанії Bellatrix, здійснювати передплату та відвантаження продукції. Крім цього, за даними The Wall Street Journal компанія володіє та управляє значною частиною тіньового флоту.
Серед інших заходів, які згадуються як можливі та необхідні до негайного запровадження зменшення "цінової стелі". За умови повного дотримання ліміту, при зниження цін на сиру нафту на 10 доларів США за барель може скоротити експортні надходження більш ніж на 17 мільярдів доларів США протягом одного року.
Як підсумок, можливості для подальшого обмеження фінансових спроможностей далеко не вичерпані, при цьому, якщо партнери справді прагнуть сильних дипломатичних позицій, як для себе, так і для України, у них насправді не так багато часу для того, щоб консолідовано вирішити питання із запровадженням санкцій, і те, що компанії такі як Nayara Energy, яка знаходиться в Індії, чи Coral Energy, яка релокувалась зі Швейцарії в Дубай, умовно відносяться до політично дружніх, не має бути перешкодою для застосування обмежень, якщо вони є елементами механізму обходу санкцій.
Андрій Вігірінський, юрист, політичний аналітик
