Минулого тижня в Києві пройшов великий захід щодо створення міжнародного трибуналу проти керівництва рф. Взяли участь керівники юридичних установ України та міжнародні юристи із досвідом створення трибуналів. Протягом минулого року зроблено досить багато. Розроблено можливі моделі роботи трибуналу, внаслідок дипломатичних дій було досягнуто ухвалення резолюцій на підтримку ідеї створення трибуналу на рівні Європарламенту, ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПА НАТО, низки національних парламентів. У липні 2023 у Гаазі відкрили Міжнародний центр із переслідування за злочин агресії проти України. До координаційної групи уже входять представники 38 країн.

Україна наполягає на створенні реального міжнародного трибуналу за зразком трибуналів у Нюрнберзі чи Токіо. Це дасть можливість обійти проблему функціональних імунітетів для "трійки", згідно з якою не можна притягнути до відповідальності главу держави, керівника уряду та міністра закордонних справ. Створення трибуналу могло б відбутися на основі резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Інший шлях – декларація з боку України й потім підписання іншими країнами як форма міжнародного договору.

Боротьба за трибунал

Проте низка союзників не погоджується із такою моделлю створення трибуналу і пропонує "гібридний" варіант. В такому випадку трибунал створюється в системі українських судів, із залученням до роботи міжнародних юристів. Для цього є певні застереження.

По-перше, Конституція України не передбачає створення такого трибуналу, а вносити зміни до Конституції під час воєнного стану неможливо. Але головне – вирок такого трибуналу буде оголошено "ім’ям України", а не від імені світової спільноти. Якщо судочинство буде заочним, то притягнути до реальної відповідальності винних у злочині агресії буде досить важко.

Загалом, опоненти міжнародного трибуналу – це як правило ті політики чи країни, які є прихильниками "корейського варіанту" і заморозки війни.

Як компромісний варіант зараз розглядається модель створення трибуналу в рамках правової системи третьої країни. А після цього резолюцію на його підтримку має проголосувати Генасамблея ООН. Якщо такою країною стануть Нідерланди, то фізично трибунал може працювати в Гаазі. Такий трибунал матиме юрисдикцію розглядати злочин агресії, на відміну від Міжнародного кримінального суду.

До прикладу, у 2012 році був створений трибунал щодо міжнародних злочинів у Чаді в період 1982-1990. Правовою базою для цього трибуналу став договір між Африканським Союзом та Сенегалом. У 2016 році трибунал засудив президента Хабре до довічного ув’язнення.

В будь-якому випадку рішення щодо моделі трибуналу буде більше політичним, а не юридичним. І це рішення – важливий елемент мирного врегулювання в Україні, а також воно має стати запобіжником для можливих нових військових агресій.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього