Перші враження щодо тарифної новації Трампа:
- Китаю оголошено тотальну торгівельну війну. Ситуація дуже нагадує торгівельну блокаду Японії напередодні Другої світової війни.
- ЄС іде на жорстку посадку економіки. М'якої посадки, найімовірніше, не буде.
- США "ламають" Глобальний Південь: Камбоджа, В'єтнам, Бангладеш, Шрі-Ланка, Індонезія, Пакистан тощо.
- Заодно й вестернізовану Азію: Японію і Південну Корею поставлено в один ряд із Глобальним Півднем. Третій і четвертий пункти штовхають ці країни в бік Китаю у контексті створення азійської зони вільної торгівлі. Консолідація Глобального Євразійського острова істотно прискориться. До речі, тарифами "грохнули" і Казахстан - діватися йому тепер нікуди, тільки Китай і рф. Центральну Азію США "відчепили".
- Але найбільш токсична ситуація з Індією - США не будуть там фінансувати новий девелоперський проєкт розвитку, як колись у Китаї. Мені багато хто не вірив, що Індія дрейфуватиме в бік Глобального Євразійського острова. Навіть карти старих індо-китайських воєн малювали. Тепер ситуація прояснилася - Індія посилюватиме свої позиції в БРІКС.
Кому умовно "пощастило"? Майже всій Латинській Америці, включно з Бразилією та Аргентиною. Що ще раз свідчить про бажання Трампа відродити доктрину Монро 2.0. - домінування в Західній півкулі та формування на його базі геополітичного кластера "двох Америк".
"Союз п'яти" зберігається - США вводять помірні мита щодо Британії, Австралії та Нової Зеландії. Щодо Канади все ще попереду. Лояльно обійшовся Трамп із Саудівською Аравією - втім, та нічого в США не експортує. Також порівняно низькі мита щодо Єгипту і Туреччини.
Роль Туреччини як глобального майданчика промислового ніаршорингу (створення індустріальної платформи з прицілом на великі ринки збуту - ЄС і США) багаторазово посилюється. Найімовірніше, саме це визначило внутрішньополітичний радикалізм Ердогана (арешт мера Стамбула). Усі, хто писав про "турецький майдан" і крах політичного режиму Ердогана, можуть дуже сильно помилитися. У багатьох країнах зараз почнуть закриватися підприємства, скорочуватися робочі місця і зарплати. Стабільність збережеться в небагатьох країнах. І Туреччина може бути серед них, якщо сильно не розгойдають протестний рух. А так, світ рухається до небезпечної рецесії.
Цілком можливо, що Трамп вирішив планово зробити прокол "глобальної бульбашки" в перший рік своєї каденції, каталізувавши цей небезпечний процес. Адже інакше він міг отримати рецесію через два роки, тобто до фінішу своєї другої каденції, повторивши епік фейл під час пандемії, коли він у фіналі виборів упустив перемогу зі своїх рук. Якщо бульбашка має лопнути, нехай це буде планово, а не спонтанно, у найбільш невідповідний момент.
Стратегія Трампа зрозуміла: проколоти Глобальну бульбашку, створити море нестабільності на зовнішньому контурі, щоб потоки капіталу кинулися в «тихі гавані», головним чином, у США. Але дещо перепаде і Латинській Америці, і Єгипту, і Саудівській Аравії, і Туреччині, і Британії з Австралією.
Рецепт як потрапити до списку "друзів Трампа" дуже простий: потрібно відмовитися від геополітичних амбіцій розвитку як Латинська Америка. Або бути слухняним як Єгипет. Або давати гроші як Саудівська Аравія. Або бути родичем як Британія чи Австралія. Або важливим союзником як Туреччина. Усі інші - .... з пляжу.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик
