Цілковито усвідомлюючи непопулярність поглядів, викладених нижче, вважаю за необхідне все-таки їх висловити.
Більшість з нас є найманими працівниками, які продають на ринку праці свої знання, вміння і навички, намагаючись отримати за це максимально можливу винагороду.
Чи можуть ефективно працювати державні органи, укомплектовані або нездарами, які не можуть знайти на ринку праці кращої роботи, або негідниками, які йдуть на державні посади не заради зарплати, а сподіваючись отримати корупційні вигоди? НІ, НЕ ЗМОЖУТЬ. Чи зможуть такі державні органи розробляти і реалізовувати державну політику в інтересах суспільства? Відповідь аналогічна.
Вирішення складних завдань вимагає відповідного кадрового потенціалу – вмотивованих професіоналів. Професіонали відрізняються від аматорів якраз тим, що отримують за свою діяльність матеріальну винагороду.
З огляду на це, мені видається помилкою передбачене проєктом бюджету на 2024 рік суттєве зменшення забезпечення Державної інспекції архітектури та містобудування, зокрема в частині фонду оплати праці. Заробітна плата працівників зменшиться у середньому на 3-5 тисяч грн. Причому, зарплати у них далеко не астрономічні, як це багатьом видається.
Це ставить під загрозу одну з найуспішніших антикорупційних реформ останніх років – реформу будівництва.
Успішна реформа під загрозою
Багато років поняття "будівництво" та "хабарі" були тісно переплетені між собою. Раніше жоден забудовних не міг розпочати будівництво, не сплативши хабар від $15 за квадратний метр.
У 2021 році було ліквідовано один з найкорумпованіших органів містобудівного контролю – Державну архітектурно-будівельну інспекцію. Їй на заміну сформовано нову команду Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ).
Відтоді ДІАМ веде політику відкритості до бізнесу, сприяє покращенню умов для ведення бізнесу. Показово, що за час існування інспекції з нею не пов’язано жодного корупційного скандалу.
Команда стояла у витоків створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Реальний антикорупційний ефект від неї сягає 1,5 млрд грн на рік, а економія для держави — майже 10 млрд гривень. Наступним кроком будівельної реформи має стати реформа містобудування.
Для цього потрібні люди, які чесно виконували б свою роботу, отримуючи при цьому гідну грошову винагороду. У ситуації, коли зарплату мали б підвищувати, винагороджуючи за ефективність проведеної роботи, фахівців навпаки позбавляють частини зарплатні, даючи сигнал – ви тут непотрібні.
Валентин Гладких, політолог
