В Київ прилітає багато російської балістики. І буде прилітати. Найближчим часом у нас не буде засобів це зупинити.
Але що тут нового?
З самого початку повномасштабного вторгнення ми маємо справу із набагато більш потужною армією. Яка краще озброєна. І має доступ до такої зброї, якої у нас немає. І це не зміниться.
Але, головне, «це було вже». Ми живемо в цих умовах вже 5 років. Тому сам факт наявності ударів балістикою нічого не змінює. Бо Росія може бити. Але ці удари не приносять росіянам перемоги. Так, вони вбивають. Так, вони нищать майно. Так, вони псують життя мільйонам людей. Але це не дає ім перемоги.
Минулого літа ми ще не вміли протистояти масовим налетам шахедів. І тоді вони атакували Київ сотнями шахедів. Зараз – кілька десятків балістики. Що краще?
Але, ключове. Це не дає росіянам перемоги. І не змінює основної ідеї протистояння – виснаження економіки Росії. Яка виснажується не так нашими ударами, хоча це додає до тиску ще й тактику тисячі порізів. Але на нас з 2022 року порізів набагато більше. Але як російські удари по українському тилу не роблять нам колапс, так і українські приємні для погляду види палаючих складів чи НПЗ не здатні привести до економічної катастрофи. Самі по собі. Що не відміняє того факту, що воно впливає на настрої росіян, призводить до збитків і просто піднімає дух українцям.
Виснажується економіка фактом самої війни. Фактом витрачання всіх ресурсів на війну. Бо війна це дуже дорого. І Україна може вести протистояння бо має безпреценнденту зовнішню підтримку. А у Росії цієї підтримки немає. Корейські ракети, які зараз летять на наші логістичні центри, вони отримують за гроші. Іноземні деталі для своїх ракет по всьому світу скуповують за гроші. Бензин із Марокко до Мурманська їм везуть також за гроші. Китай, Іран, Північна Корея – вони всі роблять Росії послуги чи продають товари за гроші. Найманців в армію Росія набирає за гроші. Снаряди, дрони, кулі- це все коштує гроші. Солдати ще і кушать хочуть. Тому війна виснажує будь-яку економіку.
І от Росія підійшла до точки, коли не може зберігати «правильну економічну політику» і фінансувати війну. Коли вони витратили всі накопичення. І тепер мають знайти гроші, створивши їх з повітря. Чи зупиняє це Путіна? Як ми бачимо, ні. Але це наближає посилення і поглиблення, прискорене поглиблення, економічних проблем в Росії. Бо не можна запустити друкарський верстат і думати, що економіка не відчує наслідків. Ба більше, про це всі знають. І російський бізнес також. Не інстадіви, яки плачуть, що у них на складі згоріло ділдо. Ні, мова про серйозних і великих хлопців і дівчат. Які починають відчувати наближення кризи. І не хочуть все втратити. І починають скорочувати витрати. Починають відмовлятись від інвестицій. Починають виводи гроші з Росії більш швидкими темпами. Це абсолютно логічні дії. Але ці самі дії наближають ту саму кризу і посилюють її. І вона не прийде швидко, звісно. Але чим дешевша нафта, чим менше грошей отримує російська економіка від продажу нафти і газу, тим швидше прийде криза. І тим сильніше вона вдарить.
Так мало б статися ще у 2022 році. Але тоді російський бізнес повірив власній пропаганді. І не злякався. Тоді ще був запас міцності. Тепер цього всього немає. І саме тому криза стає неминучою.
І база тут не палаючий склад. База – це порушення незалежності Центрального Банку. База – це руйнування основ макрофінансової стабільності, що були запорукою економічної стійкості Росії протягом десятиліть. База – вимога путіна знайти гроші будь-якою ціною.
Чи відбуваються ці процеси швидко? Ні. І тому Путін думає, що в нього завжди є час дьорнути стоп-кран. Тим більше попереду зима, яку можна зробити дуже не комфортною для мешканців Києва. І знов і знов закидаючи їх агітаторами в соц мережах, які голосно будуть кричати про «мир будь-якою ціною». Але у такій стратегії є своя ціна. Кожен день виснажує економіку Росії. Кожен новий день викачує сили. І якщо в Україні прийде весна, то в російський економіці поки триває війна її не буде.
То ж навіть ті ночі, якими Путін закидує Київ балістикою, наближають поразку Росії, а не перемогу Путіна. Як би парадоксально це не звучало. Бо путін здатен знищити конкретний склад чи конкретний бізнес. Але не здатен підірвати макрофінансову стабільність України. Бо ми маємо постійну підтримку. А от макрофінансову стійкість Росії він підірвати може. І постійно цим займається. Навіть темними ночами, коли з радістю дивиться на результати обстрілів українських міст.
Сергій Фурса, інвестиційний банкір
