Отже, польські перевізники розпочали блокування кордону.

Для розуміння, що таке польській напрямок постачання пального. У жовтні через україно-польський кордон автомобільним транспортом заїхало 36% від загального імпорту пропан-бутану, 18% бензину та 16% дизпального.

Якщо стисло, то по бензинах взагалі не бачу проблеми. По дизпальному приємного мало, але прорвемося. Ринок непогано спрацював у жовтні, зараз ще піде сезонне зниження споживання, а там вже й ринок адаптується до нових умов. А от зі скрапленим газом може бути сумно.

Хто не в курсі, за останній місяць роздрібна ціна на автогаз зросла на 20%, до 31,5 грн/л. Це відбулось ще до страйку через черги з нашої сторони кордону, а саме через зростання агроекспорту.

Згідно системи є-черга, чекати на виїзд треба 11-13 діб (літера "є" при таких термінах набуває нового тлумачення). Ще влітку це було 3-4 дні. Тобто щоб зберегти колишній обсяг автопостачань треба у 3 рази більше машин. Їх немає. Ринок переходить на залізницю, але це не миттєвий процес.

Тепер через страйк черги на виїзд будуть ще збільшуватись, а паралельно з’являться на в’їзд, очевидці сьогодні це вже фіксували. Поки повної картини немає. Хтось каже, що бензовози з газовозами не блокують, бо начебто до цієї категорії перевезень у польських перевізників немає претензій (приїхали за вантажем та поїхали додому).

За словами інших трейдерів, став Ягодин, є-черга за сьогодні збільшилась на один день. А от Шегині працюють. Хотілося б почути офіційні цифри по кількості машин, що перетнули кордон.

Не хочу нічого говорити про поляків, щоб "нє нагнєтать". Скажу лише, що Україна формує величезний попит на польські товари, в тому числі нафтопродукти (завантажаючи зокрема й польські морські порти), та дає транзит величезної номенклатури інших товарів. Тепер поляки хочуть заробляти не просто на продажі та транзиті, а ще й на перевезеннях цих вантажів. Бажання зрозуміле. Але щось не так з цією європейською, перепрошую, солідарністю.

Сергій Куюн, директор “Консалтингової групи А-95”