Раптовий приїзд кількох президентів на парад - це більше про гроші та про Китай, а не про союзництво.

Одним із наслідків війни проти України стала втрата впливу російської федерації у пострадянських державах. ОДКБ (Організація Договору про колективну безпеку) фактично розвалена, оскільки її члени вже не розглядають росію як гаранта безпеки чи арбітра у суперечках.

Економічні проекти на кшталт "митного союзу" та ЄвразЕС – також не актуальні. Санкції проти російської економіки стали останнім аргументом для згортання економічного партнерства з рф. Звичайно, певна співпраця залишається, і результатом візиту низки президентів на кремлівський парад можуть стати реструктуризація боргів або нові вигідні позики. Таке своєрідне "кохання за гроші".

Набагато перспективнішим для країн Центральної Азії є співпраця з Китаєм. У травні планується проведення у Пекіні саміту у форматі "5+1", на якому Сі Цзіньпін проведе переговори з лідерами п’яти держав. Китай просуває свої інтеграційні проекти: у сфері безпеки – це Шанхайська організація співробітництва, у економіці – ініціатива "Один пояс, один шлях". За деякими даними, саме Китай міг попросити лідерів центральноазіатських країн відвідати парад у москві, щоб інформаційно підтримати кремлівське керівництво.

У своєму виступі 9 травня путін намагався проводити паралелі між Другою світовою війною та нинішнім російським нападом на Україну. Він говорив про те, що у тій війні народи СРСР разом воювали проти нацизму, натякаючи, що візит низки президентів на парад він розглядає як вияв спільної позиції проти України та Заходу.

Але тут пропаганда входить у протиріччя. Адже вся ідеологія свята Перемоги базувалася на тому, що для СРСР війна була оборонною і народи згуртувалися після віроломного нападу нацистів. Зараз саме росія виступає на темній стороні, сама напавши на сусідню мирну країну. Тому допомагати агресору ніхто не бажає.

Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього