4 листопада у Мадриді відбудеться чергова зустріч «коаліції охочих». Представники цих держав збираються на рівні політичних директорів, щоб обговорити, як далі допомагати нам і як затягнути гайки Кремлю.

Одразу розвію інтригу: ніяка це не «секретна зустріч», як написали деякі іспанські видання. МЗС України уже пояснило – це регулярна робоча нарада, все як завжди. Просто деталі не афішуватимуть одразу, щоб у Путіна було менше часу на контрзаходи. Розумно.

Що цікаво: попередня зустріч була 24 жовтня в Лондоні. Тоді всі учасники одностайно погодили тиск на російську нафтову галузь – компанії, термінали, танкерний флот. Володимир Зеленський тоді наголосив: публічно деталі не оголошуватимуть, щоб Путіну було складніше реагувати. І знаєте що? Це працює. Поки Кремль намагається вгадати, звідки прилетить наступний удар по його економіці, Європа спокійно готує нові санкційні пакети.

Чому це важливо? По-перше, Путіну так і не вдалося розколоти західну єдність. Хоча він надто старався – і газовим шантажем, і пропагандою, і своїми «мирними ініціативами». Зеленський заявив, що «коаліція охочих» готує план припинення вогню, хоча Путін навряд чи на нього погодиться. Звісно не погодиться – бо в цьому плані немає пункту «віддайте нам українські території».

По-друге, Європа нарешті починає розуміти: безпека України – це їхня власна безпека. Не якась абстрактна солідарність, а прямий інтерес. Тому зараз у Європі все активніше обговорюють механізми гарантій для України, миротворчі місії, контингенти. На зустрічі в Лондоні Британія оголосила про передачу Україні 5 тисяч багатоцільових ракет для ППО, а Франція пообіцяла нові винищувачі Mirage.

По-третє – і це особливо іронічно – схоже, в Європі нарешті почули заклики Трампа про те, що саме європейці повинні забезпечити гарантії безпеки України. Трамп хотів скинути з себе відповідальність, а натомість Європа взялася за справу серйозно. Дякуємо за мотивацію, Дональде.

І найголовніше: «коаліція охочих» поступово перетворюється на «коаліцію рішучих». Менше балачок, більше дій. Менше бюрократії, більше конкретики.

Що може статися після Мадрида? Найімовірніше – нові санкції проти РФ, нові пакети військової допомоги, продовження роботи над планом припинення вогню і, що найважливіше, опрацювання механізмів майбутніх гарантій безпеки. Бо всі розуміють: без реальних гарантій будь-яке перемирʼя – це просто пауза перед наступною спробою Путіна.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”