Сьогодні мова піде про тих хто допомагає військовозобов'язаним незаконно перетинати кордон. Спробуємо холоднокровно розібратися яка в них мотивація і чому ці випадки, нажаль, носять системний характер.
Доречно буде розпочати з традиційно перекрученого "Закону Сея", що "попит породжує пропозицію". І дійсно, цей ланцюг можна розмотувати досить довго, оскільки "неоднозначні" практики мобілізації породжують "перегрітий" попит, який значно перевищує наявну пропозицію. Адже, категорії військовозобов'язаних які мають право законно перетинати кордон є дуже обмеженими.
От і виходить, що посадовець, який може мати в цьому "коридорі можливостей" певний вплив ЗАВЖДИ зіштовхується з дилемою - залишитись чесним і не підривати обороноздатність країни під час війни, чи спробувати заробити відносно-легкі, але дуже відчутні кошти "тут і зараз", дивлячись що навколо цим системно зловживають його колеги.
І коли такий посадовець все ж наважується на злочин, він починає оцінювати ризики... І що ж він бачить - що, зазвичай, дії по "переправці" людини за кордон кваліфікуються як ст.ст. 332 та 368 КК України (організація незаконного переправлення осіб через державний кордон та одержання неправомірної вигоди службовою особою). Так, частини статей бувають різні, але зазвичай по сукупності злочинів реальна санкція може коливатися від 5 до 9 років позбавлення волі. Додайте до цього ще можливість застосування 69 та 75 КК України... та і в СІЗО такі "персонажі" зазвичай не затримуються, адже на заставу вони зазвичай гроші уже давно відклали.
От і виходить, що якщо не чистого на руку посадовця піймали за руку тільки один раз, то він АБСОЛЮТНО РЕАЛЬНО може відбутися тільки легким переляком у вигляді УМОВНОГО ТЕРМІНУ, десь на 2-3 роки. І все...
Скажіть, це точно адекватне покарання за підрив обороноздатності країни під час війни? Риторичне питання.
Ось, результати моментального пошуку подібних фактів за останні дні:
- за повідомленням Лівий Берег - LB.UA, на Закарпатті Державне бюро розслідувань (ДБР) заблокувало схеми нелегального виїзду з України. Вартість "послуг" коливалася від 3 до 5 тисяч доларів США з особи;
- за повідомленням Букви та Судово-юридична газета, прикордонник організовував військовозобов’язаним «тури» в Молдову за $9 тисяч — Державне бюро розслідувань.
Зверніть увагу, ці затримання відбулися в один день, але в абсолютно різних регіонах! В першому випадку - це Закарпаття, а в другому, йдеться про кордон з Молдовою. Ну і фігуранти в обох випадках - інспектори прикордонної служби. Тобто, саме ті люди, завданням яких є запобігати незаконному перетину кордону, а відповідно і як наслідок, саме вони знають усі "баги" системи та як це зробити найкраще.
«Він був добре обізнаний у графіках чергування колег, місцях несення служби прикордонними нарядами та особливостях місцевості», — зазначили в Державне бюро розслідувань.
Дані факти, я навів як яскраву ілюстрацію того, що якщо ми хочемо підвищити обороноздатність країни і мінімізувати факти незаконного перетину кордону, то ми не для військовозобов'язаних/військових маємо санкції збільшувати (що нещодавно намагалися зробити у Верховній Раді України), а зробити це для тих хто взяв на себе відповідальність виконувати функцію держави - працівників ТЦК, ВЛК, МСЕКах, прикордонників, силовиків, які іноді забезпечують "зелені коридори"!
Оскільки дуже легко перекладати відповідальність тільки на "ухилянтів", але, як ми з вами зазначали раніше, попит ЗАВЖДИ породжує пропозицію і потрібно одночасно, і збалансовувати систему, щоб зменшити попит, але і ПРОПОЗИЦІЮ також потрібно якісно присікати!
В даному конкретному випадку, прикордонники давали присягу батьківщині, а за це отримують державний пакет + можливість бронювання! А коли людина, яка зобов'язалася охороняти державний кордон, бере КОЛОСАЛЬНІ хабарі, при цьому продовжує користуватися благами державного службовця і усвідомлює що навіть у разі того що його спіймають йому світить максимум "условка"! Це нормально?
Виходить так, що держава проявляючи подібну лояльність до державних службовців з однієї сторони, а намагаючись перекласти відповідальність на простих людей з іншої - катастрофічно підриває свою ж обороноздатність! Оскільки, математика дуже проста, якщо не навести лад, як мінімум, в ТЦК, ВЛК та "учебках", кількість "ухилянтів" буде неминуче збільшуватись, а подібна ситуація буде тільки підвищувати фінансові спокуси для тих хто може посприяти незаконному виїзду за кордон.
Враховуючи вищевикладене, у мене висновок та пропозиція тільки одна - тимчасово, під час дії воєнного стану, значно збільшити стелю відповідальності/санкцію для ст. 332 КК України (незаконне переправлення осіб через державний кордон України), щоб остаточно позбавити державників спокус та мотивації, не тільки порушувати закон, але і підривати обороноздатність країни під час війни. Якщо людина буде усвідомлювати, що за подібні дії він/вона точно сяде і сяде надовго, таке бажання відпаде дуже швидко.
Ну чесно, набридли уже ці "колективні Борисови". Доречі, як повідомило ТСН, Борисова декілька днів тому відпустили під заставу у 44 млн. гривень... І це після того, як він "обілетив" умовно пів Одеської області, будучи керівником обласного ТЦК СП.
Нас такі рішення судів точно влаштовують? Такі люди точно мають право виходити під заставу і поповнювати умовний "батальйон Монако"? Ой, перепрошу, "батальйон Марбелья"(Іспанія)... Адже, саме там правоохоронці виявили багато елітної нерухомості яка має відношення до Борисова.
Подвійні стандарти нікого і ніколи ще до добра не доводили. "Корупційний краник" потрібно прикривати, якщо ми дійсно прагнемо вистояти у цій війні.
Посилання на джерела:
- Букви, «ДБР перекрило черговий нелегальний шлях для військовозобов’язаних до Молдови»
- LB.UA, “На Закарпатті ДБР заблокувало схеми нелегального виїзду з України”
- Судово-юридична газета в Україні, «Прикордонник організовував військовозобов’язаним «тури» в Молдову за $9 тисяч — ДБР»
- ТСН, «Скандальний ексвійськком Борисов знову на свободі: як і за що затримували колишнього керівника Одеського ТЦК»
Олексій Буряченко, виконавчий директор “Міжнародної асоціації малих громад”
