Ідею щодо заборони виїзду для чоловіків за кордон навіть після війни вважаю правильною. Тільки починаємо це робити з чоловіків - народних депутатів, міністрів, керівників держпідприємств тощо.

І не після війни, а зараз ( випускати за кордон за окремим дозволам. Як зараз всі пересічні українці (волонтери тощо)) Не тільки для них, але й для їх дружин та дітей. Тільки не на 3 роки, а на 5 після закінчення каденції. Щоб ліквідувати мотивацію красти тут, а жити одразу там.

Ні, живеш 5 років тут поки йде перевірка щодо твоїх діянь. Якщо все ок, то їдеш. У цей час сидиш в Україні. Ходиш в українські лікарні ( а не лікуєшся за кордоном), твої діти ходят в українські школи, а не в Швейцарії. Якось швидче мозок почне працювати.

Те саме стосується і жінок, які обіймають високі посади. Їх чоловіки та родини також повинні знаходитись в Україні. Потрапив до влади - готовий відповідати за результат своєї каденції. Вважаю це справедливо і правильно.

Ідею не вважаю популістичною, а раціональною. І її цілком можна реалізувати. Це замкнене коло "крадемо тут, а тратимо там та ховаємось від слідства" треба розірвати. Упевнений, що з такою мотивацією можновладці побудують країну, з якої пересічним українцям не захочеться їхати.

Тарас Загородній, керуючий партнер “Національної антикризової групи”