2024 рік став роком активного формування нових стратегічних альянсів для України. Двосторонні безпекові угоди забезпечили не лише постачання зброї та фінансову підтримку, але й поглибили інтеграцію України в глобальну систему безпеки. Ці домовленості стали важливим інструментом для посилення обороноздатності країни та зміцнення її позицій на міжнародній арені.

Укладені 27 угод із різними державами, включаючи провідні країни НАТО та інші партнерські держави, є підтвердженням спроможності України адаптуватися до викликів сучасної геополітики. Водночас ризики, пов’язані з бюрократичними затримками та політичними змінами в країнах-партнерах, залишаються актуальними.

Інтеграція України у світову систему безпеки 

Двосторонні безпекові угоди стали ключовим інструментом зміцнення обороноздатності України у 2024 році. Ці домовленості не лише забезпечують постачання зброї та фінансову допомогу, але й інтегрують Україну у світову систему безпеки, формуючи нові стратегічні альянси.

Основні події:

1. Лютий 2024 року: Україна підписала першу двосторонню угоду з Великою Британією, що передбачає постачання новітнього озброєння та спільні навчання військових.
2. Червень 2024 року: укладено угоду зі США про довгострокову військову допомогу та обмін розвідувальною інформацією.

Загальні результати:

Станом на кінець 2024 року Україна уклала 27 двосторонніх безпекових угод, включаючи 7 з країнами G7, 19 з іншими державами та одну з Європейським Союзом. Основні аспекти цих угод:

• військова підтримка – постачання сучасного озброєння, зокрема винищувачів F-16, техніки та боєприпасів;
• фінансова допомога – загальний обсяг військової та фінансової підтримки перевищує 25 мільярдів доларів США;
• навчання військових – спільні навчання сприяють підвищенню кваліфікації українських військових;
• розвідувальна інформація – покращення обміну даними між Україною та союзниками;
• кібербезпека – заходи для посилення кіберзахисту в умовах гібридної війни.

Розвиток двосторонніх безпекових угод

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що наразі готуються до підписання ще 10 безпекових угод з різними країнами. Очікується, що ці угоди розширять військову та економічну підтримку України, забезпечивши додаткові ресурси для протидії агресору.

Тренди:

• поглиблення партнерств із Заходом – зростання кількості угод із країнами НАТО;
• регіональні ініціативи – акцент на безпеку Східної Європи через двосторонні механізми;
• оборонна інновація – інтеграція передових військових технологій;
• ризики бюрократичних затримок – підписані угоди не завжди оперативно реалізуються через складнощі з координацією між сторонами;
• ризик перегляду угод, залежно від зміни урядів у тих чи інших країнах.

Двосторонні безпекові угоди стали важливим компонентом загальної стратегії України, дозволяючи зміцнити обороноздатність і забезпечити стабільну підтримку союзників. Водночас важливо продовжувати роботу над їхньою інституціоналізацією для довгострокової ефективності.

Двосторонні безпекові угоди стали невіддільною частиною стратегії України щодо зміцнення обороноздатності. Вони забезпечують доступ до передових військових технологій, значної фінансової підтримки та можливостей для підвищення кваліфікації військових. Крім того, обмін розвідувальною інформацією та заходи у сфері кібербезпеки створюють додаткові механізми захисту в умовах гібридної війни.

Однак для максимального використання потенціалу цих угод Україні необхідно працювати над їх інституціоналізацією. Це дозволить забезпечити швидке та ефективне виконання зобов’язань, а також знизити ризики, пов’язані зі зміною урядів у країнах-партнерах.

У 2025 році основними напрямами розвитку двосторонніх безпекових угод можуть стати:

1. Розширення географії співпраці. Підписання угод із країнами Азії, Латинської Америки та Близького Сходу для диверсифікації партнерських зв’язків та зниження залежності від окремих донорів.
2. Інтеграція нових технологій. Поглиблення співпраці у сфері інновацій, зокрема в оборонній галузі, для створення власних виробничих потужностей і зниження залежності від імпорту.
3. Посилення регіональної безпеки. Розробка спільних ініціатив із країнами Східної Європи для протидії загрозам з боку Росії.
4. Адаптація до політичних змін. Активна дипломатична робота з новими урядами в країнах-партнерах для збереження підтримки та уникнення перегляду умов угод.

Україна демонструє здатність не лише отримувати підтримку, але й будувати стратегічні альянси, які стають основою нової системи безпеки. Для успішного продовження цього курсу важливо зберігати внутрішню консолідацію, ефективно реалізовувати реформаторські ініціативи та адаптуватися до змін у міжнародній динаміці. Двосторонні безпекові угоди у 2025 році можуть стати не просто інструментом протидії агресії, а й засобом для закріплення України як важливого гравця у світовій системі безпеки.

Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”