В перші дні війни ЗСУ виявили проблему: цивільні, розвідувальні та дрони-камікадзе в наявності є, але професійних операторів майже не було. Очевидно, що дефіцит кваліфікованих операторів потрібно було якнайшвидше вирішити, щоб в умовах сучасної війни проводити розвідку, завдавати ударів ворогу та запобігти жертв серед наших захисників. На цей час в Україні працюють понад 20 шкіл та навальних центрів для операторів БПЛА. Навчають сотні людей за тиждень. Але у цьому процесі є проблема: теоретично фінансувати навчання операторів повинно Міноборони, фактично – у міністерства немає такої статті видатків, тому кошти доводиться витрачати виробникам дронів. Водночас в проєкті Мінцифри "Армія дронів" навчання операторів фінансується. Чому важливо прибрати бюрократичні перепони в Міноборони? Як працюють школи операторів дронів? Якими дронами користуються ЗСУ?  

5 хвилин коптера

При розмові про дрони виробники завжди порівнюють ситуацію на початку повномасштабної війни та зараз. За словами Антона Фролова, співзасновника Центру підготовки операторів БПЛА "Крук", на початку війни на фронті коптер в середньому перебував 5 хвилин. До того моменту, коли його збивали. Це пов’язано з тим, що, по-перше, оператори не мали досвіду керування дронами, по-друге, вони потрапляли під пристрої відстеження та радіоелектронної боротьби.

На думку експерту з безпілотників Центру військово-морського аналізу Семюеля Бендетта, під час повномасштабної війни в Україні "сталася революція з точки зору передачі цих високоточних засобів наведення в руки звичайних людей за мізерну частку вартості знищеної цілі". Експерт порівнює використання FPV-дронів з культовою сценою з "Зоряних воєн", коли Люк Скайвокер випускає протонну торпеду у вентиляційний отвір ядра реактора "Зірку смерті". Старший лейтенант ЗСУ Юрій Філатов каже, що безпілотники FPV стали основною протитанковою зброєю, зокрема проти Т-90, які є одними з найсучасніших російських танків.

Експерт Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін вважає, що нові БПЛА українського виробництва (морський дрон-камікадзе та бойовий дрон "Сокол-300") змінять хід бойових дій. Вітчизняні БПЛА, як, наприклад "Shark" мають дальність польоту 1 тис. км та здатність атакувати декілька цілей одночасно.  

Які дрони на озброєнні ЗСУ

На даний час найчастіше ЗСУ використовують наступні БПЛА: американські тактичні безпілотники RQ-11B Raven, RQ-20 Puma, дрони-камікадзе Switchblade 300\600, вітчизняні безпілотні розвідувальні апарати "Лелека-100", агролітаки SKIF, комплекси "Фурія", Spectator, "Валькірія" та "Shark".

На початку вересня новий міністр оборони Рустем Умєром оглянув українські дрони SAKER SCOUT зі штучним інтелектом. Ця система за допомоги просунутої оптики самостійно розпізнає, визначає координати ворожої техніки та передає їх на командний пункт. Поряд с флагманським дроном-розвідником знаходяться безпілотники-камікадзе FPV, які готові вражати цілі. За словами міністра, це нівелює ризик "людської помилки", адже око оператора не завжди здатне побачити все.   

Голова парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, голова постійної делегації України в ПА НАТО Єгор Чернєв наголошує, на ефективності морських дронів.

"Усе, що можемо виробляти, будемо виробляти та постачати армії. Це абсолютно різні дрони: розвідувальні, ударні, камікадзе тощо, але це не лише повітряні дрони. Ми працюємо в багатьох напрямках, і маємо розуміти, що майбутнє за дронами, адже за допомогою одного або двох морських безпілотників можна знищити військовий лінкор чи ракетний крейсер, що коштує десятки, а то й сотні мільйонів доларів. При цьому ціна дрона – близько 500 тис. доларів", – зазначив народний депутат.

Ситуація на фронті від початку війни змінилася настільки, що деякі дрони долітають до столиці ворожої країни. За словами військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, Україна "б'є" дронами вже на 700 км вглиб рф – на початку жовтня був атакований Смоленський авіазавод, де вироблялися ракети Х-59.  

Сьогодні оператор БПЛА – це пріоритетна професія на фронті.  

Як проходять навчання?

Для прикладу візьмемо навчання операторів на одному із найпопулярніших БПЛА "Лелека-100" виробника DEVIRO. Це розвідувальний дрон, сертифікований в Україні, прийнятий на озброєння Міноборони та Державною прикордонною службою.   

Його особливість – це апарат має всі аеродинамічні властивості літака. Якщо пілота звичайного коптера можна навчити основам управління за декілька днів, то у випадку "Лелека-100" навчання пілотувати літак проходить набагато довше. Для цього при виробнику створена льотна школа. Курсанти проходять теоретичну та практичну частину, тренуються на симуляторах та в польових умовах. Програма навчання сертифікована Міноборони. По закінченню курсу оператори отримують сертифікат льотної школи.

Інший приклад – UA Drone School. За словами співзасновника Дмитра Мазуренка, навчання – чотириденний інтенсив з тактичного пілотування дронів. У навчанні використовують відносно дешеві китайські дрони, використовують клас із симуляторами. Навчають як цивільних, так і військових. Для перших курс платний – 10 тис. грн, для військових – безкоштовний (частково за кошти меценатів, частково – за свої кошти).   

Бюрократичні перепони

Теоретично замовниками навчання операторів дронів має бути Міністерство оборони. Але власні навчальні бази міністерства не забезпечені достатньою матеріально-технічною базою, тому навчання операторів БПЛА проводиться в приватних школах та центрах. Фактично приватним компаніям доводиться оплачувати проживання курсантів, роботу інструкторів, питання безпеки, використання навчальних БПЛА. Останнє – найбільша стаття видатків. Насправді виробники не хочуть заробляти на навчанні операторів, їм просто доводиться фінансувати навчання. Адже в іншому випадку не буде операторів та не будуть закуповувати дрони.

Чи може виробник дронів просто виставити рахунок міністерству? Ні, не може. Міноборони не має такої статті видатків, як навчання військових за межами навчальних центрів міністерства. Водночас є приклад Мінцифри, за яким такої проблеми не існує. Значить проблема носить бюрократичний характер.

Найпростіше рішення – змінити документацію міністерства, дати можливість військовим частинам замовляти та оплачувати послуги з навчання військових управлінню дронами. За часів попереднього міністра оборони цього не зробили. Зараз прийшла нова команда на чолі з міністром Рустемом Умєровим. Є надія, що новим управлінцям Міноборони вдасться вирішити питання оплати за навчання операторів БПЛА.

Без бюрократії

Щоб зрозуміти, що бюрократична проблема саме в Міноборони, наведу приклад проєкту "Армія дронів" Мінцифри. Міністерство зібрало всіх виробників та представників навчальних центрів, прибрало ті самі бюрократичні перепони. Наприклад, скасовували ПДВ на ввезення комплектуючих для БПЛА.

Щодо навчання, то запровадили принцип "гроші ходять за пілотом". Боєць може вибрати одну із 26 приватних шкіл, а "Армія дронів" оплатить навчання. За підготовку одного пілоту сплачують 8-10 тис. грн. Але ці кошти не з бюджету, а донорів чи меценатів. Важливо, що готують операторів до управління різними видами дронів – розвідувальних коптерів, ударних FPV-дронів, БПЛА літакового типу.

І на останок. Сьогодні дрони відіграють вкрай важливу роль у технологічній війні. Вони рятують десятки, сотні життів кожного дня, і важливо, щоб держава в це більше інвестувала. Але дрони без операторів не зможуть виконувати свої функції, тож потрібно навчати військових, розвивати льотні школи, позбавити цей процес бюрократії та дозволити військовим частинам фінансувати навчання операторів.

Саме це дозволить підготувати армію операторів дронів, яка здобуде перемогу над ворогом.

Тарас Загородній, керуючий партнер “Національної антикризової групи”