Дрони-перехоплювачі, РЕБ, РЕР та РЛС: як усе це вибудувати в єдину екосистему

Дрони-перехоплювачі, РЕБ, РЕР та РЛС: як усе це вибудувати в єдину екосистему
Фото: "Ми-Україна"

Ще кілька років тому боротьба з ударними дронами виглядала значно простіше. Є ціль — її потрібно виявити, супроводити та знищити. Але сьогодні росія змінює саму логіку повітряної атаки.

Shahed уже давно перестав бути просто дроном-камікадзе. Поруч із ним працюють Gerbera, розвідувальні та дрони-ретранслятори, з’являються нові модифікації, змінюються антени, тактика застосування та швидкість самих апаратів. Росія нарощує і кількість запусків: у травні 2026 року, за оцінкою Institute for Science and International Security на основі даних Повітряних сил України, було запущено 8161 Shahed-подібний БпЛА разом із дронами-приманками. 

А тепер додається ще одна проблема — реактивні Шахеди. Нові Герань-3, Герань-4 та Герань-5 швидші, а отже, скорочують час, який ми маємо від моменту виявлення цілі до її перехоплення.  Тому питання вже не в тому, який саме РЕБ ми поставимо або який саме перехоплювач закупимо. Питання в іншому: як зібрати всі ці технології в одну систему.

РЛС бачить. РЕР розуміє. РЕБ впливає. Перехоплювач знищує.

 

На мою думку, саме так треба дивитися на сучасну протидію Шахедам. РЛС — це наші очі. Вона повинна якомога раніше побачити повітряну ціль, визначити її координати та передати інформацію далі.

Але просто побачити недостатньо. Нам потрібно розуміти, що саме ми побачили. Тут починається роль РЕР — радіоелектронної розвідки. Вона працює із сигналами, допомагає визначити тип цілі, її характеристики та, залежно від ситуації, зрозуміти, з яким саме об’єктом ми маємо справу.

Далі в системі з’являється РЕБ. Але РЕБ не повинен бути універсальною кнопкою «заглушити все». Так це не працює. Ми вже бачимо, що противник змінює протоколи, частоти, антени, використовує різні способи управління та навігації. Частина дронів узагалі переходить на технології, проти яких класичне радіопридушення не є достатнім рішенням.

Тому завдання РЕБ — впливати там, де це можливо й ефективно. А якщо електромагнітний вплив не працює — ціль має переходити до наступного елемента системи - до перехоплювача. Саме тому я не вважаю правильним говорити про РЕБ, РЕР, РЛС і перехоплювачі як про чотири різні технології. Це чотири частини одного контуру.

Найважливіше — передати ціль від одного елемента до іншого

 

Сьогодні Україна вже має технології, які показують, що такий підхід працює. Наприклад — нові системи автономного перехоплення, де до 95% циклу від запуску до ураження автоматизовано. Перехоплювач інтегрується з радарним полем, оператор обирає ціль, а далі система сама веде його до об’єкта, розпізнає Shahed і здійснює наведення. При цьому людина залишається в контурі прийняття рішення.

Це і є правильний напрямок розвитку. Тому що проблема сьогодні не в тому, що в Україні немає окремих технологій. Вони є. Проблема в тому, що вони повинні працювати не поруч, а разом. Уявімо просту ситуацію. РЛС виявляє ціль. Інформація потрапляє в єдину систему управління. РЕР паралельно аналізує радіоелектронне середовище. Система визначає, що це, наприклад, ударний дрон, а не приманка. Якщо ціль можна ефективно придушити — працює РЕБ. Якщо ні — автоматично визначається найближчий доступний перехоплювач, який отримує координати та починає виконувати завдання. Оператору не потрібно вручну зводити інформацію з п’яти різних екранів. Ось до цього нам треба прийти.

Гербера та інші приманки роблять завдання складнішим

 

Окрема проблема — безпілотник Гербера.

Цей дрон давно перестав бути просто дешевою приманкою. Росія використовує його для різних задач: як хибну ціль для ППО, розвідник, ретранслятор і засіб підтримки інших дронів. При цьому росіяни поступово вдосконалюють і саму конструкцію: зокрема, повідомлялося про появу на Герберах сучасніших антен. Тобто для системи ППО недостатньо просто побачити дрон. Потрібно зрозуміти, що саме летить у нашому напрямку і наскільки ця ціль небезпечна.

І тут якраз РЕР та РЛС повинні працювати разом. РЛС дає картину повітряного простору, РЕР додає інформацію про електромагнітну поведінку, алгоритми об’єднують ці дані, а вже після цього система визначає, що робити далі. Це особливо важливо, коли противник починає використовувати комбіновані атаки.

Ми вже бачимо модифікації Шахедів, які можуть мати засоби протидії українським перехоплювачам або створювати перешкоди для радарів. Ці повідомлення поки не в усіх випадках підтверджені, але сама тенденція зрозуміла: противник починає атакувати не лише наші міста, а й саму систему перехоплення. 

РЕБ не зникає. Він стає одним із шарів системи

 

Через появу нових типів дронів іноді можна почути, що РЕБ скоро втратить значення. Я з цим не погоджуюсь. РЕБ не зникає, просто він перестає бути окремим рішенням. Якщо дрон працює через радіоканал — ми повинні використовувати РЕБ. Якщо він змінює частоту або протокол — система повинна адаптуватися. Якщо він використовує інший спосіб управління — нам потрібен інший інструмент. Якщо електромагнітне придушення вже не працює — ціль має бути передана кінетичному засобу ураження. Саме тому майбутнє не за «найпотужнішим РЕБ» чи «найшвидшим перехоплювачем». Майбутнє за системою, яка сама визначає, який інструмент потрібно застосувати до конкретної цілі.

Нам потрібна не колекція технологій, а єдина архітектура

 

Україна вже має дуже сильний приватний defence tech сектор. Ми маємо РЛС, РЕР, РЕБ, системи управління, перехоплювачі, алгоритми машинного зору та ШІ. Українські перехоплювачі вже працюють у трьох ешелонах ППО, а лише протягом травня, за даними Генерального штабу, ними було знищено понад 3500 ворожих БпЛА різних типів. 

Тепер головний виклик — не просто виробити ще більше кожного з цих компонентів. Потрібно стандартизувати їхню взаємодію. Щоб РЛС могла передати інформацію РЕР. Щоб РЕР міг передати дані системі управління. Щоб система управління могла віддати команду РЕБ або перехоплювачу. Щоб перехоплювач міг отримати ціль без довгого ручного налаштування. І все це повинно працювати максимально автоматизовано.

Бо в умовах масованої атаки у людини просто не буде часу вручну керувати кожним елементом. У цьому і полягає наступний етап розвитку української ППО. Не створювати ще один окремий пристрій, а навчити всі вже створені пристрої працювати як одна система. Саме тоді РЛС, РЕР, РЕБ і дрони-перехоплювачі перестануть бути окремими технологіями. Вони стануть єдиною екосистемою, яка здатна бачити загрозу, розуміти її, обирати правильний спосіб протидії та знищувати ціль. І саме таку систему нам потрібно будувати вже зараз — тому що наступна версія російського дрона точно не чекатиме, поки ми до неї підготуємося.

Головне