Вже давно у своїх статтях наголошую на необхідності проведення проактивної політики України у Закавказзі та Центральній Азії.

У першому регіоні - це Азербайджан, один з чільних учасників тюркського глобального протокластеру. Країна, яка знає гіркоту втрат своєї землі та радість відновлення територіальної цілісності. А також на своєму досвіді відчула всю підступність російської політики.

Принагідно зауважу, що союз тюркських країн, степовий досвідчений вовк з молодою кров'ю - це одна з найбільших загроз для євразійського підбрюшшя рф від Уралу до Західного Сибіру.

У Центральній Азії один з драйверів розвитку - це Узбекистан. Країна, яка відмовилась від участі у російських інтеграційних проектах: ОДКБ, Митний союз, ЄАЕС. Країна, яка більш суверенна ніж у нас декому здається.

Один з наслідків підступного нападу рф на Україну - це втрата росією Закавказзя та Центральної Азії.

Вірменія та Азербайджан домовляються про мир у США. Казахстан каже, що буде дотримуватись міжнародних санкцій по відношенню до рф.

Процес дрейфу цих країн від росії буде розвиватись поступово, але він вже незворотній. І це дуже болісно сприймають у Москві.

Зокрема, там спостерігається майже істерична реакція на статті керівника ОП Андрія Єрмака у ЗМІ Азербайджану та Узбекистану.

Але зупинити ідею, що з'явилася у свідомості, неможливо.

І від цього реакція МЗС рф стає ще більш безпорадною....

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик