Черговий раз про переговори, які вже почалися, але їх немає.
- Путін не хоче переговорів, але розуміє, що йому доведеться в них брати участь (нафта по 50 залишається напівміфічною, але й напівреальною опцією). Власне необхідність Путіну взяти участь в переговорах - це майже доконаний факт, який є базовим для розуміння багатьох інших процесів.
- Путін вичерпав всі ресурси для підняття ставок (орєшнік, навіть запущений на Київ, не змінює нічого). Єдина опція, яка в нього залишається - спробувати вимкнути Україну енергетично. Але поки йому це не вдається.
- Я вже писав кілька разів, що головна дилема Путіна - психологічна (психіатрична). Він не досягнув і не зможе досягти головної ідеї війни - повернення росії статусу геополітичного полюсу світу і необмежених поліцейських функцій на пострадянському просторі. З іншої сторони, продовження війни означає ще більше занурення в технологічну залежність від Китаю. Але зупинка війни означає, що він програв. Він - не росія, а персонально він.
- А тепер найважливіше. Виходячи з вищесказаного варто звернути увагу на те, що його тактика затягування часу найближчим часом може перетворитися на іншу: виставлення таких умов, які змушуватимуть Україну відмовитися від переговорів, або точніше від першої ітерації переговорів, де ініціатива повністю знаходиться в руках Вашингтона). Останні тижні ми всі аналізуємо американський план Келлога, забуваючи аналізувати повістку дня, яку просувають росіяни. А росіяни дуже активно почали знову говорити про:
- нелегітимність влади в Києві;
- терористичність Києва.
Окрім того, не треба забувати про Стамбульські домовленості та вимоги по обмеженню ракетної зброї та ПВО. - Ми можемо допустити, що росіяни вже зараз думають над майбутніми виборами в Україні, де вони хоч і не мають можливості впливати (ватний електорат складає, як максимум, 15%), думають, як переформатовувати під себе політичне поле. В тому числі і ставлячи завідомо принизливі вимоги по недопущенню тих чи інших гравців до виборів. І тут вони ставлять дві цілі: зробити так, щоб переговори зірвала Україна, а якщо це не вдасться, опосередковано вплинути на результат виборів. Хоча базовий сценарій для росіян зараз (повторюся - зараз, бо ситуація дуже динамічно змінюється в ледве не щоденному форматі) зірвати першу ітерацію переговорів руками України.
Вадим Денисенко, політолог, директор Українського інституту майбутнього
