Reuters і The Economist пишуть про готовність рф до переговорів у 2025 та до припинення війни. Із зазначенням гіпотетичних умов Путіна:
- "Заморожування війни по лінії фронту" = утримання рф майже всіх окупованих територій.
-Відмова України від вступу до НАТО («повний нейтралітет»).
- Російська мова (повернення, і, очевидно, розширення прав).
- Обмеження чисельності ЗСУ.
- Майбутнє Криму не обговорюється (відкладання повернення на "колись").
Це не перший вкид цієї інформації. Мета все та ж: підштовхування всіх сторін до миру – хоча би до початку діалогу. Хоча на даному етапі такі публікації вже цілком можуть відбивати реальні процеси домовленостей, поки неофіційних.
Я бачу два варіанти пояснення ситуації. Варіант перший: "гра в одні ворота". Це може бути прояв політичного егоїзму Байдена і демократів загалом. Байден все ще розраховує за ті два місяці, що лишись до кінця його каденції, домогтись якихось значущих результатів. Щоб залишити якийсь значущий слід в історії, бо поки про 4 роки президентства Байдена в історичному контексті сказати нема чого. Він настільки старався не допустити різких рухів, що взагалі перестав бути помітним.
Навіть якщо за 2 місяці результати не встигнуть з’явитись, то Байдена цілком може влаштувати ситуація, коли він поставить Трампа перед фактом жорстких рамок розвитку ситуації: умовно "Байден змусив Трампа рухатись в потрібному руслі і зробив негайні мирні переговори безальтернативними". Це буде трохи менш рельєфний, але все ж слід 46-го президента в історії.
І варіант другий – якщо це "гра на двох". В сенсі, класична розкладка "добрий і злий поліцейський" між демократами і республіканцями щодо Путіна. Умовно: "Дивись, Владімір, Байден майже три роки розкачувався, тоді за лічені тижні отак трохи підштовхнув ескалацію. А я можу підкинути ескалацію в стратосферу! І за тиждень, а не за роки, ти мене знаєш! Тому давай домовлятись негайно, або я таки це зроблю". І тоді все виходить власне на оці анонсовані умови перемир’я – якщо Путін погоджується. Або дійсно на швидку радикальну ескалацію з боку США, якщо Путін не погоджується.
Щодо зазначених умов: про заморожування "як є" говорять вже тривалий час чи не всі залучені сторони. Нічого нового. І в цілому, здається, Україна готова до такого формату. Очевидно, з обміном частини окупованих територій на Курщину.
Щодо відмови від вступу до НАТО – так нам поки ніхто ніяких гарантій не давав і конкретних пропозиції не робив. Тільки запевнення, що колись ми там обов’язково будемо. Можна міняти риторику (чи запис в Конституції), можна не міняти, реалії будуть такі ж, як маємо: ймовірність вступу колись сильно потім. Тим більше варто враховувати континентальний контекст: чимдалі чіткіші ініціативи лідерів ЄС (передусім ядерних Великої Британії і Франції) в найкоротший час створити власний оборонний блок за участі досвідчених ЗСУ. Тобто, для нас в такому випадку з’явиться альтернатива НАТО.
Ну і щодо відкладання питання Криму на потім – Зеленський вже подав сигнал згоди (передусім Трампу). "Я вже говорив про те, що ми готові повернути Крим дипломатичним шляхом... Ми не можемо втрачати десятки тисяч наших людей, щоб вони загинули заради того, щоб Крим повернувся... Ми розуміємо, що Крим можна повернути дипломатичним шляхом" (інтерв'ю республіканському FoxNews).
Політичні вимоги (мова, політичне представництво в органах влади, "демілітаризація і денацифікація" - тобто, Стамбул) очевидно неприйнятні і, ймовірно, зазначаються Заходом для кількості, щоб було що відкинути в ході торгу.
Олексій Голобуцький, заступник директора Агентства моделювання ситуацій, політтехнолог
