В народі кажуть, що про покійників, або добре, або нічого. Так би і було, якби уже після смерті колаборанта і державного зрадника Іллі Киви наша Феміда розставила усі крапки над «і» в його гучних кримінальних провадженнях, але ні... у нас знову щось пішло «не так» і «не туди».

І тепер по суті. За інформацією видання ГЛАВКОМ, Два роки тому Личаківський районний суд Львова, за матеріалами Державного бюро розслідувань, визнав екснардепа від ОПЗЖ Іллю Киву винним у злочинах проти держави. Проросійського політика заочно засудили до 14 років позбавлення волі.

Як повідомляє видання Судовий Репортер, після вироку (https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/114883688 ) не пройшло і місяця, як у Підмосковʼї Киву знайшли мертвим із вогнепальними пораненнями. Слідчий комітет РФ повідомляв, що Киву застрелили під час прогулянки в парковій зоні підмосковного готелю.

У ЗМІ почали ширитися чутки, що це була спецоперація Служби безпеки України.  Інформацію про ліквідацію Киви згодом підтвердили в Головному управлінні розвідки Міноборони України, про це писало видання Суспільне Новини (https://suspilne.media/633596-specoperacia-sbu-v-rosii-likviduvali-illu-kivu ).

Через кілька днів на і сайті Служби безпеки України зʼявився офіційний коментар (https://ssu.gov.ua/novyny/komentar-dlia-zmi ):

«Служба безпеки України проводить дуже багато успішних спецоперацій, зокрема і тих, які несуть заслужене покарання воєнним злочинцям і ворогам України. І як зазначав раніше Голова СБУ Василь Малюк, смерть – це єдина перспектива, яку ми можемо запропонувати окупантам та їх пособникам.

Також, Василь Малюк неодноразово підкреслював, що вороги України обов’язково будуть відповідати за свої злочини: і перед Богом, і перед українським народом – по закону і по моралі. Ситуація з ліквідацією Іллі Киви лише підтверджує ці слова. А всі деталі спецоперацій СБУ суспільство дізнається після нашої неминучої Перемоги!», — заявили в СБУ.

І, ніби, що ж далі могло піти не так? А пішло...

Після ефективної роботи наших правоохоронців та «силовиків», кожного у своїй царині, а на різних етапах приймали участь і ГУР, і СБУ, і ДБР, справу передали до суду, де державне обвинувачення традиційно підтримує прокуратура.

Саме на цьому етапі в цій справі стався збій. І, забігаючи наперед, зазначу, що я так і не зрозумів, що це було, чи неадекватні амбіції, чи некомпетентність, чи банальна тупість, але давайте все по-черзі.

Незважаючи на звістку про смерть Киви, і прокурор і адвокат, від безоплатної правової допомоги, вирок оскаржували.

Прокуророві 14 років позбавлення волі для Киви було замало і він вимагав для покійника довічне. Крім того, державний обвинувач (прокурор) не погоджувався, що суд першої інстанції перекваліфікував дії Киви із публічних закликів до зміни меж території України (ст. 110 КК) на виправдування збройної агресії (ст.436 КК). 

Апеляційний суд скарги прокурора і захисту не задовольнив. Але прокурор на тому не зупинився і пішов ще до Верховного суду — там до його аргументів дослухалися і вирішили, що апеляційний суд має повторно розглянути його скаргу. Після цього у червні 2025-го Львівський апеляційний суд обвинувальний вирок щодо Киви скасував за скаргою прокурора.

У липні матеріали повторно надійшли до Личаківського районного суду Львова, який 15 грудня 2025-го кримінальну справу закрив.

«Після ухвалення обвинувального вироку судом та вже після смерті засудженого прокурором було подано апеляційну скаргу. Саме це призвело до скасування вироку та повернення справи на новий судовий розгляд... Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, суд був зобовʼязаний закрити кримінальне провадження, оскільки кримінальне переслідування померлої особи є неможливим… Вирок не набрав законної сили, що унеможливило виконання покарання та застосування конфіскації майна», — пояснили в суді.

Таким чином, покійний Ілля Кива залишився в Україні без вироку. Тому що єдиний обвинувальний вирок був скасований завдяки зусиллям прокурора. ДИЧИНА, але факт.

Разом з тим, очевидно, позицію суду, що мертвого не судять, нескладно було передбачити. Рік тому, в грудні 2024-го, цей же Личаківський районний суд Львова закрив інше кримінальне провадження щодо Киви — щодо пропаганди війни і  закликів вищого керівництва РФ до насильницької зміни конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні. 

На стадії підготовчого засідання суд скерував до Служби безпеки України запит про встановлення можливого факту смерті обвинуваченого. У листі  суд посилався на публікації у ЗМІ про те, що Служба безпеки України провела спецоперацію, наслідком якої стала смерть Киви.

На запит суду в СБУ відповіли, листом за підписом начальника Управління правового забезпечення СБУ, про те, що 11 грудня 2023-го на офіційному вебсайті відомства розміщено коментар щодо загибелі Киви. Суд витлумачив цей коментар як підтвердження смерті обвинуваченого.

Але прокурор не погоджувався і доводив, що суд зробив висновок про смерть Киви на «припущеннях, які висвітлені в ЗМІ».

У скарзі до Верховного суду прокурор писав, що суд апеляційної інстанції помилково послався на лист Служби безпеки України про те, що на її офіційному сайті розміщено офіційний коментар щодо загибелі Киви, таким чином суд керувався коментарем, а не доказами смерті.

На думку прокурора, СБУ не уповноважена підтверджувати смерть особи. Натомість суд мав би зробити запити до органів державної реєстрації актів цивільного стану, а також дипломатичних представництв, консульств і Міністерства закордонних справ України.

Але Верховний суд скаргу прокурора не задовольнив. І зазначив, що  не має підстав не довіряти інформації на сайті СБУ і офіційним заявам керівника спецслужби в українських медіа. Тим більше, що прокурор не навів ніяких обставин, які би спростовували загибель Киви на території РФ.

Словом, обіс*алися працівники прокуратури по повній програмі... Посмикалися, скарги та апеляції пописали, але своєї провини за курйозний юридичний ляп так і не визнали.

Хоча мали б це зробити. Оскільки такі дії нівелюють роботу інших і створюють непотрібний суспільний резонанс на рівному місці. Адже, Державне бюро розслідувань, ГУР, СБУ — всі спрацювали НА РЕЗУЛЬТАТ! А на що працювали в прокуратурі, питання риторичне... Факт залишаються фактом, Кива без вироку і змінити це, по зрозумілим причинам, уже не вийде.

P.S. Трішки біографії самого Ківи, кому цікаво:

Ілля Кива, виїхав до Іспанії ще до початку повномасштабного російського вторгнення Далі перебував у Росії і відвідував ефіри пропагандистських телеканалів виправдовуючи російську агресію і закликаючи путіна «звільнити Україну від нацистів».

Так, 24 лютого 2022 року – у день нападу Росії на Україну – Кива в онлайн-включенні в ефірі російського телебачення заявив, що Україна "поневолена і поставлена на коліна Заходом, просякнута нацизмом, і в неї немає майбутнього", та повідомив, що українському народу "потрібне звільнення".

У березні 2022 року Личаківський районний суд Львова обрав Киві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і оголосили у міжнародний розшук.

15 березня 2022 року Верховна рада позбавила члена нині забороненої політичної партії "Опозиційна платформа – За життя" ("ОПЗЖ") Киву повноважень народного депутата.

У квітні 2022 року Кива звернувся із відкритим листом до президента РФ Путіна із проханням надати йому громадянство Росії та "політичний притулок".

Нагадаю також, що у 2014 році Кива був одним з керівників "Правого Сектору" та довіреною особою Дмитра Яроша на виборах президента (2014). У 2015-16 роках, за часів міністра Авакова, він очолював Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України.