Чому Трамп постійно талдичить про тисячі оточених українських солдатів? Хоча навіть російські пропагандисти не відшукали жодного котла? Є просте пояснення. Бо Трамп. І все. Це все пояснює. Не треба шукати чорну кішку в темній кімнаті, а банан іноді просто банан.

Але якщо шукати? Якщо знов шукати логіку у діях президента США?

Перша: Трамп повірив Путіну, який розказав це його другу-забудовнику, якого перед цим "промарінував" 8 годин очікуванням і який був вже готовий повірити у все. Навіть Янукович, здається, чекав менше. Але нехай скаже "спасибо", що Путін прийшов без собаки чи без Лукашенко. Хоча і це не факт…

Це і добре і погано одночасно. Погано, бо Трамп вірить Путіну. На слово. У будь-яку нісенітницю. Чому такий варіант добрий? Ну бо він не передбачає жодного підступу і хитрого плану. Чому погано пояснювати не треба. Хоча коли в тебе Тулсі головна по розвідці, то нічого доброго з того боку очікувати не варто.

Друга: Трамп не вірить у цю дурню, але каже. Навіщо йому це?
Можливо, це реакція на реакцію американського суспільства, яке вже з відвертою підозрою дивиться на шашні з Путіним. І треба показати, що Трамп і Україні допомагає. І от врятував десятки тисяч солдатів. Чим не заявка на нобелівку?

А можливо Трамп чудово зрозумів, що Путін його послав. Оцим "я погоджуюсь на перемир'я, але". Бо навіть Трамп знає, що все, що йде до "але" не рахується. А там ще Путін І Сі разом підтримали Іран проти Трампа. Досить красномовно, особливо в контексті бажання відірвати росію від Китаю.

Але визнати, що його послали Трамп не може. І має постійно демонструвати прогрес. "Fake it till you make it" - це дуже американська культурна парадигма. Дивна для нас, але "ок" для американців. І тому в понеділок він, Трамп, врятує десятки тисяч солдатів і покаже, що прогрес йде. Тому і санкції проти росії посилюються в тиші, бо оголосити про це - означає визнати причину, визнати, що Кремль має тебе за дурня.

Погано, якщо врятувавши віртуальні тисячі українських воїнів Трамп повернеться до тиску на Україну, наближаючи, так би мовити, переговорні позиції. Вимагаючи подальших поступок. Щоб задовільнити Путіна. І врятувати власне Его Трампа і його нобелівську премію. А може ще забезпечити всі ті стрьомні угоди, про які зараз пише західна преса, де "якісь рєшали труть тьорки" з росіянами і не зрозуміло, чи є в них мандат, чи то стандартна "рєшальська" тактика човникового бізнесу.
Але все це просто фантазії. І іноді банан це просто банан.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір