Упродовж більш ніж одинадцяти років – з травня 2009 по серпень 2020 року – ринок азартних ігор в Україні існував лише у нелегальній площині, оскільки діяла пряма законодавча заборона на їхню організацію та проведення. І весь цей час проблема ігрової залежності (лудоманії) фактично не цікавила ані ЗМІ, ані політиків.
Лише з початком президентської реформи з легалізації гемблінгу та ухвалення влітку 2020 року закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" вперше в історії України в законодавстві лудоманія була визначена як проблема, яку потрібно вирішувати на державному рівні.
З’явилися норми щодо потреби профілактики ігрової залежності та протидії її поширенню. Національний регулятор – Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей отримала повноваження щодо ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх, та внесення туди даних про тих, хто зловживає азартними іграми.
Наразі в цьому Реєстрі майже 6000 осіб, тоді як населення України (за довоєнними обрахунками) становило приблизно 37 млн (без врахування окупованих територій). Тобто кількість залежних від гри становить лише 0,016%(!!!) від усього населення. Якщо взяти до уваги дослідження, які Ukrainian Gambling Council проводила впродовж 2021-22 років, то понад 92% опитаних ніколи не грали і не збирались грати в азартні ігри, а планували грати лише 8% респондентів. А про регулярне відвідування казино чи інших гральних закладів взагалі не йшлося.
Якщо ж порівнювати ситуацію в Україні з розвиненими країнами, де легальний ринок азартних ігор існує вже багато років і давно став невід’ємною частиною ринку розваг, то цікавість до гри та ігрова залежність там теж на досить низькому рівні. Наприклад, у Великій Британії станом на 2022 рік, за даними Комісії з азартних ігор Великої Британії, менше 0,4% населення регулярно робили ставки в онлайн-казино впродовж року і майже 0,2% мають проблеми з гемблінгом. Для порівняння, алкозалежних у Британії – на порядок більше, тобто понад 2% дорослого населення.
Лудомания в ЗСУ
Щодо Збройних сил України, то військові – це зріз суспільства, тому ситуація із зацікавленістю щодо азартних ігор не може бути якоюсь іншою, ніж серед інших категорій населення.
Як зазначають самі військові, картина щодо лудоманії в ЗСУ, змальована в ЗМІ, перебільшена. Ігроманія в армії – явище часткове. Хтось грає небагато, а хтось багато. До лудоманів належить меншість особового складу.
Максим Скубенко, інструктор 5-ої окремої штурмової Київської бригади, чітко пише про те, що "це трохи зверхньо з боку цивільних вважати, що "наші хлопчики" не можуть брати на себе відповідальності за власні вчинки", коли йдеться про "стурбованість ризиками набуття ігрової залежності", і пропонує як профілактичний засіб розробити та запровадити для військовослужбовців курси з фінансової грамотності з хорошою рекламною кампанією.
Додатково, для боротьби з лудоманією та обмеження доступу до легальних гральних сайтів військових є сенс внести до чинної нормативної бази такі зміни, які б дозволили командирам частин звертатися до КРАІЛ і на підставі цих звернень дані затятих гравців вносилися б до Реєстру. Це вже неодноразово пропонував й голова КРАІЛ Іван Рудий. Він, зокрема, наголошував на тому, що "за законом внести гравця до списку можуть члени сім’ї першого ступеня споріднення. Командири, приміром, зробити це не можуть. Їх немає в переліку. Хоча це могло б вплинути на ситуацію".
Проте це не вирішить проблему цілком, оскільки йдеться про заборону, якої мають дотримуватися лише легальні організатори ринку азартних ігор. Головне – боротьба з нелегальними операторами, які непідконтрольні жодним правилам і несуть реальну загрозу.
Нагадаю, що легальний ринок азартних ігор – це всього лише 13 юридичних осіб, які працюють на "землі", та 17 – в мережі Інтернет. Водночас нелегальних сайтів у 70 разів більше! Нелегальний онлайн-сегмент азартних ігор представлений сьогодні як мінімум 1200 сайтами. Кількість нелегальних гральних залів підрахувати ще складніше.
Так, постійно проводиться моніторинг, КРАІЛ робить подання на блокування нелегальних ресурсів. Правоохоронці теж над цим працюють. Але без комплексної боротьби з тіньовиками лише обмеження доступу до легальних сайтів для військових, що страждають на лудоманію, нічого не дасть, адже вони гратимуть на нелегальних сайтах.
Гірше того, через перехід гравців до нелегалів виникне ще одна проблема, пов’язана з тим, що переважну кількість таких сайтів контролюють рашисти, і вони збиратимуть дані про наших військових, відслідковуючи звідки вони грають, як часто, скільки грошей програють тощо. Не складно зрозуміти, що вся ця інформація буде передаватися до рашистських спецслужб.
Отже, насамперед потрібно пожвавити роботу із закриття нелегальних сайтів і водночас врегульовувати питання доступу військових до легальних гральних закладів.
Антон Кучухідзе, голова Ukrainian Gambling Council
