Тепер уважно стежимо за подальшою ескалацією. У тому числі, за тим, яким буде удар у відповідь Ірану.

У глобальному аспекті відбувається світове перефокусування уваги на Близькому Сході, де зосереджено великі нафтові та фінансові центри світу.

Там ставки йдуть на трильйони доларів.

Багато разів писав про те, що події на найближчому часовому відрізку нагадують історичний трек із 1970 по 1975 рік.

Тут і перезавантаження глобальної валютної системи (тоді Бреттон-Вудська та відмова від золотого стандарту; зараз – від Ямайської та відмова від доларового стандарту).

І перенапруга світового периметра США з супутнім скороченням геополітичної присутності в тих чи інших вузлових точках світу (тоді у В'єтнамі, Камбоджі та Лаосі, сьогодні - в Україні, Сирії, ЄС, а кількома роками раніше - в Афганістані).

Додамо сюди як загальний елемент ризик глобальної інфляції, фінансової кризи, економічної рецесії та нафтової кризи, а також період політичного розбалансування у США та пазл складеться.

До речі, про політичне розбалансування. У це проявляється у низці президентів однією каденцію: у 70-ті – Ніксон, Форд, Картер; Зараз - черезсмужжя Трампа (насправді не дві каденції, а "кілька разів по одному", Байден).

По суті, з 2016 року до 2028 США позбавлені можливості проводити системну міжнародну політику хоча б у середньостроковій перспективі, не кажучи вже про довгострокову.

Цим, до речі, пояснюються багато процесів у світі.

Найближчим часом слід очікувати на концентрацію дефіцитного геополітичного ресурсу США на Близькому Сході (з одночасним закриттям або заморозкою всіх інших активних геополітичних позицій) і зростання цін на нафту.

Допомога США Ізраїлю поки відбуватиметься за принципом: Ізраїль атакує, ми допомагаємо збивати "іранське".

Якщо трек із високими цінами на нафту затягнеться більш ніж на місяць, то світ чекає на повернення інфляції та рецесію в низці країн, у тому числі в ЄС та США.

Китай частково амортизує цей складний трек завдяки дешевій нафті з РФ.

І, можливо, як і 2008-го, з цієї кризи Китай вийде сильніше порівняно зі своїми основними геополітичними конкурентами.
Китай має третє історичне вікно можливостей для ривка. Перші два: 2008-го та 2020-го.

Варто розуміти, що в період криз, глобальних воєн та пандемій Китай завжди виходить уперед – специфіка політекономічної системи.

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик