На цьому тижні для української влади на чолі з президентом Зеленським щільна серія надважливих зустрічей за океаном. Участь у 78-ій сесії Генеральної асамблеї ООН та численні рандеву на полях у Нью-Йорку, а також американська двостороння сторінка у Вашингтоні – все це програмуватиме нашу подальшу спроможність нарощувати опір російському агресору.
Організація об’єднаних націй перебуває у тотальній кризі. Про це не говорить хіба що лінивий. Саме ситуація з Україною і невмотивований напад російської федерації оголив ті проблеми, про які старались замовчувати десятками років. росія як постійний член Радбезу ООН, що займає це місце незаконно, блокує всю діяльність зі стабілізації ситуації та відновлення світопорядку. І допомагає йому в цьому інший постійний член Ради безпеки – Китай.
Війна проти України стала останньою краплею
Фактично Україна на нинішній Генасамблеї має три чіткі напрями для роботи. Передусім це реалізація українського мирного плану президента Зеленського, який фактично було підтримано резолюцією ГА ООН на річницю широкомасштабного вторгнення росії. Це питання отримало потужне підсилення особливо в руслі підготовки Всесвітнього саміту миру, проведення зустрічей у Копенгагені та Джидді.
Відбувається налагодження стійкого дипломатичного контакту не лише з нашими безпосередніми партнерами, а й країнами, що намагались стояти осторонь теми російської агресії проти України. Тепер ми посилюємо наш мирний трек. І спілкування з чільними представниками повальної більшості країн зі всіх частин світу наближатиме формування консолідованого розуміння, яким має бути мир. Мир, який відповідатиме міжнародному праву, статуту ООН і банальній справедливості.
Війна в Україні засвідчила - або ООН реформується, або її чекатиме доля Ліги націй. Саме тема оновлення даної організації стане головною в обговоренні на Генасамблеї. Уже відомо, що президент Байден закличе Генасамблею реформувати Радбез ООН, долучивши до членів країни Глобального Півдня. Це відповідатиме сучасному балансу сил на планеті.
Водночас, зрозуміло, що це лише перший крок. Вето на Радбезі ООН у нинішньому вигляді замість захисту прав і міжнародного права є підсилюючим елементом їхнього хронічного порушення. Також захоплення крісла СРСР російською федерацією має отримати гідну оцінку та реакцію з боку всієї організації. Але це, зрозуміло, якщо і відбудеться, то вже у майбутньому.
Зерновий трек
Попри те, що Стамбульська ініціатива перестала працювати ще у липні цього року, не полишаються спроби відновлення зернового коридору у форматі липня 2022 року. Так, були анонсовані перемовини генсека ООН Гутерріша із президентами Зеленським та Ердоганом, а також очільником МЗС росії лавровим. Одразу було підкреслено, що вони матимуть двосторонній характер. Очікувати від даних зустрічей результату не варто. росія продовжує тероризувати чорноморський регіон, наносить удари по портовій інфраструктурі і навіть було намагання поцілити у цивільне судно.
Все це свідчить, що старий формат у разі збереження нинішніх позицій є малоімовірним. Натомість збільшуються шанси на запуск оновленого коридору. Ми вже бачимо відпрацьований маршрут, визначений нашим ВМС. Численні операції наших силових органів щодо відновлення контролю над т.зв. "вишками Бойка", атаки на військову інфраструктуру окупанта в т.о. Криму створює умови для відновлення судноплавства, але вже без російського блокування. Не здивуюся, якщо новий тристоронній формат "Україна-Туреччина-ООН" стабільно запрацює вже із жовтня. І стосуватиметься він не лише продовольства.
Важливі аспекти візиту
Друга, не менш важлива сторінка візиту Зеленського є поїздка до Вашингтону. Зустріч із президентом Байденом, очільником Пентагону Ллойдом Остіном, виступ у Сенаті США та двосторонні зустрічі з двопартійним істеблішментом – все це матиме максимально прикладний характер. Очевидним є необхідність збереження ритмічності військової та фінансової допомоги. Також Київ має потужну арґументацію для відстоювання подальшого посилення співпраці.
З військової точки зору Україна сподівається на схвалення надання ракет ATACMS, проєкт рішення щодо яких вже лежить на столі у Байдена. Не менш важливим є 24 млрд дол. допомоги нашій державі, які можуть бути виділені Конгресом. Хоча ця тема і обросла внутрішньополітичною передвиборчою риторикою, візит українського лідера має відновити розуміння ціни моменту для світової демократії та необхідності подальшої підтримки України.
Також є визначним обговорення теми двосторонніх гарантій безпеки з боку США. Попри те, що результат у цьому питанні можна очікувати не раніше, ніж в кінці року, але політичні рамки мають бути узгоджені у двосторонньому форматі вже зараз. Зрозуміло, що ці гарантії будуть слідувати Декларації G7 про підтримку України, однак кожна сторона визначає свій рівень довгострокової допомоги. Більше того, саме у Вашингтоні в наступному році відбудеться ювілейний саміт НАТО. Маю надію, що нинішні перемовини Зеленського наблизять нас до офіційного запрошення стати в майбутньому членом альянсу.
Наостанок попри гору завдань і можливостей я б рекомендував не завищувати очікувань. Багато речей можуть так і лишитись поза увагою ЗМІ. Водночас вони стануть незамінним елементом нашої подальшої координації зусиль з партнерами у військовій, гуманітарній, фінансовій та інших сферах.
Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій
