Трамп, мабуть, щиро вважає, що зможе вирішувати світові проблеми одним дзвінком, бо думає, що став президентом єдиної наддержави.
Але США уже не наддержава. Так, це все ще потужна економічно та військово світова держава, але лише одна з декількох. І це - результат кількох останніх президентств у США.

Слово президента США зараз вагоме лише для союзників США. Всі інші просто ігнорують численні "заклики" Держдепу, бо погрози від США суттєво девальвовані. Девальвовані, бо якщо ти занадто довго демонструєш страх, то це відчувають усі довкола тебе.

Єдиний спосіб повернути ситуацію у зворотньому напрямку - показати силу, покарати ворогів, виграти якусь війну і т.д. Ну або змиритися з ситуацією.

Як буде діяти Трамп, зіткнувшись з реаліями зовнішньої політики, де існує реальний союз рашки, Ірану та КНДР (так, того самого Ірану, який хотів його вбити перед виборами), сказати важко.

Але фактом є те, що "американська сила", до якої можна було апелювати просто словесно, навіть не задіючи на практиці, розвіялася як туман.

На США не зважають, США не поважають, президента США не будуть слухати диктаторські режими. Якщо, звісно, він їх до цього не примусить, показавши світу "стару добру демократію" у вигляді авіаносців та ракет.
Ну або просто можна робити вигляд, що нічого не відбувається, закритися у мушлі ізоляціонізму і чекати.

Петро Олещук, політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”