Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради України законопроект про встановлення 8 травня Днем памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Таким чином, Україна переходить до європейської традиції пам’яті про війну 1939-1945 років.
Звичайно, все це відбувається не "взагалі". Живучи понад рік за умов повномасштабної російської агресії, українське суспільство уже не може сприймати чимало речей такими, якими вони були ще вчора.
Звісно, свій відбиток наклало перетворення "9 травня" у росії на нинішнє свято "побєдобєсія", яке повністю витіснило і підмінило собою реальну історичну пам'ять.
Повертати історію до історії
Тому, очевидно, нам потрібно повернутися до історичних витоків проблеми. Повертати історію до історії, вивільняючи від чужих та ворожих для України пропагандистських схем.
Для України ж, окрім того факту, що у росії відбувається методичне переписування історії для реалізації ворожих щодо нас ідеологічних цілей, важливо відзначити наступне.
По-перше, один з визначальних смислів свята Перемоги у Другій світовій – це те, аби подібні страшні конфлікти у світі більше не відбувалися.
Водночас, факт російсько-української війни уже показує, що даний урок не було засвоєно. Нам буде потрібна глобальна переоцінка усього та перебудова самої системи міжнародних відносин.
По-друге, можна здійснювати злочини, подібні до злочинів режиму нацистів у Німеччині, прикриваючись при цьому спадщиною "Перемоги". А також називаючи себе "борцями з фашизмом". Як це зараз робить росія.
Це показує, як далеко може зайти маніпуляція історією та минулим, і до яких важких наслідків це може призводити.
По-третє, розуміючи важливість історичної пам’яті, для українців зараз на першому плані нинішня війна і майбутня у ній перемога, яка, очевидно, і стане головною перемогою для нинішнього покоління українців.
Саме у цьому контексті і буде формуватися нове свято – свято 8-го травня. Воно вочевидь, буде мати власні традиції, власні ідеї і власні конотації. І тому, буде дуже слабко пов’язане з тим, чим було 9-те травня у СРСР, і на що воно перетворилося у сучасній росії.
Українці знову мусять відчувати на собі, що несе у собі війна. І чому гасло "Ніколи знову" повинно бути не просто гаслом, а фундаментальною основою міжнародно-політичних відносин. Очевидно, довкола цього формуватиметься і все історичне сприйняття минулого.
Петро Олещук, політолог, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна”
