Три збанкрутілі американськи банки та один на межі виживання, один врятований швейцарський банк та один німецький, що переживає скрутні часи: такою є невесела світова банківська статистика у березні. І тепер в світі вже побоюються повторення глобальної кризи 2008 р. Чи є така вірогідність та якими є ризики для воюючої України?
Як падають банки?
Кризові перегони почали американські установи. Спершу закрився Silvergate Bank, один з двох найбільших, що співпрацював із криптокомпаніями. Кілька клієнтів, у тому числі криптобіржа FTX, збанкротували, що запустило відтік депозитів та розпродаж активів банку.
Наступним через відтік клієнтів луснув орієнтований на стартапи та 16-ий за обсягами у Штатах Silicon Valley Bank. Розпродаючи держоблігації, свої основні активи, SVB недоотримав 2,25 млрд доларів. Адже два-три роки тому купував десятирічні облігації з однією доходністю, а зараз ставки зросли і старі бумаги не такі цікаві. SVB мав 209 млрд доларів активів, і це друге найбільше банкрутство в історії США. Першим було банкрутство Washington Mutual Bank з активами 307 млрд у 2008 році.
Далі впав Signature Bank (110 млрд доларів активів і третє за масштабами банкрутство в історії США), що був орієнтований на криптобанкинг. Протягом двох днів, на тлі ажіотажу через SVB, вкладники забрали критичну масу депозитів, а потім акції банку впали на чверть.
Потім американська банківська система акумулювала зусилля, аби врятувати від банкрутства 14-ий за обсягом у США комерційний First Republik Bank, акції якого полетіли вниз після падіння SVB, а вкладники почали тікати. JPMorgan, Citigroup Inc., Bank of America Corp. і Wells Fargo & Co., Morgan Stanley, Goldman Sachs Group Inc. вклали мільярдні депозити, щоб повернути довіру, але поки марно. Зараз правління у пошуках виходу з кризи.
Поки First Republik Bank намагається не збанкрутувати, SVB та Signature Bank викуповують конкуренти, Сенат розпочав слухання щодо банкрутств, а у Білому домі запевняють в стабільності американської економіки. Федеральна резервна система виділила 168 млрд доларів позик американським банкам, а Федеральна корпорація страхування надала 140 млрд банкам-посередникам для SVB та Signature Bank. Але 28 березня Джо Байден заявив, що банківська криза ще не завершилася.
Це справді так, бо у другій половині березня проблеми дали знати про себе вже в Європі. Спочатку Credit Suisse, другий в країні, наблизився до банкрутства. Через ризиковані активи, що були відображені в аудиті, акціонери почали продавати акції, а вкладники забирати гроші. Аби не втратити разом із банком довіру до всієї швейцарської банківської системи, уряд країни влаштував продаж другого за розмірами банку – Credit Suisse першому банку – UBS за 3 млрд швейцарських франків, надавши при цьому держгарантії на 200 млрд франків на випадок збитків.
Перепочити Старому Світу після цього не вдалося, і вже 24 березня акції Deutsche Bank втратили 15%. Його п’ятирічні кредитно-дефолтні свопи (страховка інвесторів на випадок дефолту фінустанови) різко зросли в ціні, а акціонери почали розпродавати акції. Причини паніки інвесторів не є до кінця зрозумілими, бо Deutsche Bank є прибутковим. З іншого боку він був неодноразовим фігурантом скандалів, у тому числі у зв’язку із відмиванням грошей. Тому можна припустити, що на фоні падіння і порятунку Credit Suisse та банкрутства американських банків, чого не відбувалося з 2008 року, у інвесторів здали нерви.
"Ми - Україна" запитав у експертів, чи є ці проблеми початком нової світової фінансової кризи, та чи в змозі Україна зараз протистояти зовнішнім викликам.
Олексій Кущ, аналітик аналітичного центру "Об’єднана Україна":
- Ми бачимо перші судоми світової фінансової кризи. З точки зору фінансової математики все закономірно. Бо купірування кризи 2008 р. та пандемія за рахунок надлишкової емісії та майже нульових відсоткових ставок не могли не призвести до інфляційної хвилі. Тепер її треба приборкувати, що відбувається на стадії слабкого економічного зростання. Якби зараз висока інфляція була на фоні темпів зростання економік США та Європи 3%, тоді можна було б частково ним пожертвувати. Але зростання анемічне і за підсумками року в кращому випадку складе 0,5-1%.
За таких умов будь-яке підвищення відсоткових ставок (зараз Федеральна резервна система США та Європейський центробанк ставки підвищують, приборкуючи інфляцію, - авт.) та вилучення ліквідності призводить до ризику рецесії та здуття фінансових бульбашок.
Всі намагання ФРС США запустити так зване кількісне стиснення завершилися невдало. За останній рік вони зі скрипом скоротили активи на 600 млрд доларів, але більше 300 млрд злили за тиждень невеличкої банківської кризи. Свій баланс скорочували із величезними проблемами для фінансових ринків. 2022 рік для цих ринків став одним з найжахливіших. Вони падали, і особливо значним падіння було в секторі високотехнологічних компаній. Це здуття було спровоковане зростанням відсоткових ставок і стисненням на 600 млрд.
На виставу завжди три дзвоника, і зараз маємо перший в США – банкрутство кількох банків. Нагадаю, що перед Lehman Brothers у 2008 р. також було банкрутство кількох банків, і нас тоді теж заспокоювали. Нині аналог Lehman Brothers – це Credit Suisse. Хоча його гібридно врятували, це другий дзвоник.
Зараз може бути третій дзвоник. Якщо говорити про США, то це буде масове банкрутство малих та середніх регіональних банків, і цього разу криза буде розкручуватися не із загибелі якогось монстра, а і з банків, яких сотні. А в Європі навпаки буде щось крупне - Deutsche Bank або кілька доволі крупних французьких банків. До речі, проблеми швейцарських, німецьких та французьких банків, у тому числі, викликані відтоком російського капіталу, якого було на сотні мільярдів доларів. Зараз вони пішли в арабські банки у Перській Затоці або в азійські в Китаї чи Гонг-Конзі.
Ми цю загрозу зустрічаємо у надскладній ситуації, бо у нас війна і безпрецедентна економічна криза. Але амортизувати цю кризу для нас буде те, що ми фактично виключені з реальної економіки. Як не парадоксально це не звучить, але без війни ми відчули б цю кризу вже зараз. Ми б бачили і падіння гривні, і паніку на валютному ринку. Оскільки ми в економічній сплячці, це нас і рятує. Але Україна перебуває на міжнародній підтримці, і це головна проблема.
Якщо криза буде великою, а за масштабами вона може перевершити всі попередні, тоді у наших партнерів може не вистачати ресурсів на допомогу. На мій погляд ,цей ризик є мінімальним, бо відносно ВВП та бюджетів країн, що нам допомагають, розмір допомоги нам є мізерним. Але можуть бути складнощі із ритмічністю допомоги, її обсягом, в країнах можуть розпочатися неприємні для нас політичні процеси. І нам треба до цього готуватися. Як? Дуже просто – вмикати мозок. Бо зараз наші міністри у теплій ванні міжнародної допомоги, а головна стратегія – отримати допомогу та придбати іноземні товари. Тому треба переходити на складніші моделі.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
- Неочікувані події з американськими та європейськими банками ще неможна назвати світовою фінансовою кризою, схожою на ту, що була у 2008 році. Але це дзвіночок для фінансових інституцій. Він про те, що колись великі банки, зокрема швейцарський, лише вважалися надійними та непохитними. Це тільки умовно з ними на рівні досвіду нічого поганого не може статися, але в сучасному світі це лише історія. По факту у кожний період часу будь-яка фінансова установа має дбати про стійкість, ліквідність. Історичні досягнення нівельовано.
Це урок і для українських банків та держави. Бо зараз більше 50% банківських активів в Україні є державними – чотири великі банки є державними.
А ось чи вплине американські та європейські проблеми на нашу систему? Виходить так, що ми йдемо українською мудрістю: немає нічого злого, щоб не вийшло на добре. Нам з цієї історії треба вийти з висновками та зрозуміти, що безпека діяльності це те, про що треба дбати щодня.
Я не очікую якоїсь форми повторення глобальної кризи 2008 року. Нинішня ситуація виникла в умовах глобального інформаційного світу, коли насамперед негативна інформація поширюється миттєво, гіперболізується та впливає на діяльність навіть крупних та надійних фінустанов через відтік вкладників та акціонерів.
Ситуація із вкладниками у США, Швейцарії, Німеччині відрізняється від нашої фінансової ситуації. Перш за все в тому, що, українці більшою частиною не мають великих та вагомих заощаджень. Фактично у нас фінансовій кризі реалізуватися і немає з чого. По-друге, ми пережили банкопад, коли половина банків була ліквідована. Половина їхніх вкладників досі в черзі на повернення своїх вкладів.
Отже, не маємо великих фінансових ресурсів для розгортання великої ж кризи, але маємо імунітет до криз після банкопаду. Він в масштабах нашої країни був набагато більш болючим, ніж те, що зараз відбувається у фінансово благополучних країнах.
Раніше "Ми - Україна" розбирався, як Україна буде проводити обмін податковою інформацією із сотнею країн за новим для нас CRS-стандартом.
