Оскільки в інтернеті вже почалась істерика з приводу “скасування Prozorro”, яка (істерика) знаходиться в політичній, а не економічній площині, таки напишу і свою думку. Я це не дуже люблю робити, бо вже майже 4 роки не маю відношення до реформи закупівель і вважаю, що “підштовхувати під лікоть” людей, які мають повноваження її робити (Надія Бігун, Наталія Шимко) і яким я довіряю, некоректно і шкідливо. Отже:
– Прозорро не скасовують, зміни стосуються виключно формату проведення аукціону. З “закритий конверт” + 3 раунди на пониження тимчасово зробили тільки “закритий конверт”.
– Пояснення цьому – проблеми з електрикою, які не дозволяють частині учасників вчасно робити ставки. Пропозицію можна подати протягом довгого періоду, для аукціону треба бути онлайн 6-20 хв.
– Учасників в країні десятки і сотні тисяч, ставити їх в нерівні умови – некоректно. Навіть 1% таких випадків в день – це кілька десятків компаній, які будуть розповідати про зраду – “от я би точно виграв, якби не електрика”.
– Тому рішення тимчасово скасувати сам аукціон – має право на життя. З економічної точки зору це не мега-зрада, теорія показує несуттєве зменшення ефективності. На порядок гірше – перехід до прямих договорів через військові потреби/секретність/ковід/і т.д.
– Я точно вітаю будь-які компроміси, які зберігають тендери, а не розширюють прямі договори (іронічно, що частина нинішніх критиків “вбивають Прозорро” влітку бігали із криками “скасуйте Прозорро, бо війна, а цивільно-військовим адміністраціям треба все дуже терміново”).
– Звісно, рішення має бути “тимчасове” – і от за цим закликаю дууууже слідкувати. Нагадую, що ковідні норми у нас не тільки не скасовані, а ще й розширяються періодично.
– Щодо “вимог” Світового Банку / ЄС скасувати аукціони. Для вас буде сюрпризом, що законодавство розвинених країн в сфері закупівель не дуже прогресивне. В 2015-му дехто в Євроделегації був взагалі дуже проти є-закупівель – мовляв, треба вчити закупівельників, роз‘яснення писати, а не отеті компутєри незрозумілі. Тому в майбутньому для євроінтеграції і для того, аби Світовий банк проводив свої тендери в Прозорро, нам треба буде шукати якийсь компроміс або якось петляти, аби виконати формальну вимогу, що аукціони опціональні, а не обов‘язкові.
– Виписано рішення КМУ кривовато – чесно, нелегко зрозуміти, що там і в які норми вноситься. Це в принципі проблема нашої нормативки в країні – і не полегшує життя нікому. Але це не вирішити в рамках закупівель.
– Комуніковане рішення було … похабно (з усією повагою до авторів). Тому і маєте, що маєте. З цільовою аудиторією треба розмовляти, дані треба показувати, аргументацію наводити, виходити з меседжами першими, а не “коли буде час”. Це не менш важлива складова змін, аніж написати текст постанови. Колеги з інших відомств теж не дуже допомогли – це я про звернення з ВРУ – Андрій Мотовиловець.
– Резюмуючи. Мега-зради немає. Зрада у нас в прямих договорах, які поступово треба скорочувати. Рішення про скасування має бути тимчасовим. Результати такого експерименту мають бути проаналізовані датааналітиками – і дадуть аргументи або зберігати аукціони і боротись з євробюрократами, або навпаки.
Дякую. Можете починати писати, що я продався Володимиру Зеленському, Андрію Єрмаку, Юлії Свириденко, масонам і світовій закулісі.
