В Україні зʼявиться реєстр постраждалих від війни: хто до нього потрапить та навіщо він потрібен

В Україні зʼявиться реєстр постраждалих від війни: хто до нього потрапить та навіщо він потрібен

В Кабміні підготували законопроєкт про реєстр постраждалих від російської агресії осіб. Як вестимуть базу даних українців, які зазнали шкоди життю та здоров'ю через війну, та навіщо вона потрібна, розбирався "Ми – Україна".

Реєстр постраждалих осіб: чому потрібен?

У перші ж дні повномасштабної агресії було очевидним, що ворог докладе усіх зусиль на знищення можливостей та потенціалу України. Отже, завдаватиме усіх можливих збитків державі, громадам, українцям. Ще у березні 2022 р., менше ніж через місяць після повномасштабного вторгнення, в Кабміні ухвалили засади оцінки та порядок визначення шкоди і збитків.

За умовами порядку, окремо оцінюють 22 напрями збитків. Серед них установам, організаціям, підприємствам, культурній спадщині, енергетиці, довкіллю та іншим напрямам. У переліку є втрати житлового фонду, а також людські втрати та пов'язані із цим соціальні витрати.

Цьогоріч узгодили механізми компенсації українцям за пошкоджене та знищене майно. Обов'язковим його елементом є Реєстр пошкодженого та знищеного майна. Що ж до шкоди життю та здоров'ю українців, то системи обліку немає. Саме її основу в уряді пропонують прописати окремим законом.

"Загальною метою створення Реєстру постраждалих осіб є облік та консолідація інформації, що може слугувати доказовою базою, для подальшого звернення громадян і держави Україна до Міжнародного компенсаційного механізму та міжнародних судових органів для відшкодування завданих збитків за рахунок репарацій чи інших стягнень з держави-агресора", - вказує у пояснювальній записці до проєкту міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.

Тобто новий реєстр потрібен для того, щоб росія заплатила. І він є гвинтиком у машині компенсацій, яку ще належить запустити.

Як працюватиме реєстр постраждалих?

Закон, який пропонує ухвалити уряд, є рамковим. Тобто у ньому загальні засади, а найважливіші деталі нормативними актами окремо пропишуть у Кабінеті міністрів. Але базові уявлення про майбутній реєстр він дає.

Кого можуть включити до реєстру? Українців, які зазнали шкоди внаслідок збройної агресії після 19 лютого 2024 р. Саме з цієї дати за урядовим порядком визначають шкоду та збитки. До нової бази даних планують включати тих, хто:

  • постраждав внаслідок агресії;
  • втратив внаслідок агресії членів сім'ї загиблими, померлими чи зниклими безвісти;
  • зазнав шкоди життю та здоров'ю.

Шкода життю та здоров'ю за проєктом – це невичерпний перелік, до якого зокрема входять:

  • смерть, загибель або зникнення безвісти за особливих обставин;
  • поранення (контузія, травма, каліцтво) та захворювання;
  • стійка втрата непрацездатності та інвалідність;
  • фізичне або сексуальне насильство;
  • катування та жорстоке поводження;
  • ув'язнення, полон;
  • примусова праця;
  • депортація, примусове переміщення;
  • торгівля людьми;
  • психологічні травми, які призвели до психічних розладів;
  • втрата дитиною батьків чи законних представників;
  • моральна шкода;
  • втрата доступу до освіти та охорони здоров'я;
  • втрата доходу та засобів для існування;
  • фізичні страждання, емоційне напруження, дискомфорт.

Як включатимуть до реєстру? Хоча усі порядки та методики щодо реєстру будуть за урядом, з проєкту зрозуміло, що постраждала особа, щоб внести свої дані до бази, подаватиме заяву. З неї не стягуватимуть плату за внесення даних, користування, підключення та доступ до реєстру. Тобто наповнюватимуть базу у добровільному порядку, а не наказово-примусовому.

Що буде в реєстрі? Увесь перелік визначить уряд, але це безумовно будуть персональні дані про особу (буде інформацією з обмеженим доступом). Також будуть дані про видатки держави та держсектору економіки на відшкодування збитків, надання соцпідтримки, облік самої шкоди.

Реєстр буде обмінюватися відомостями з іншими базами даних. Тому, подаючи заяву на включення до реєстру, люди підписуватимуть про це інформовану згоду.

Хто вестиме реєстр? Держателем буде Мінсоцполітики, адміністратором – Пенсійний фонд. Тобто подавати заяви українці будуть через ПФУ. Витрати на реєстр будуть за рахунок міжнародної допомоги. Орієнтовні витрати на нього – близько 2 млн грн.

Що із компенсацією?

Як пишуть автори проєкту з Кабміну, мета реєстру – зібрати доказову базу для відшкодування збитків за рахунок росії. І у проєкті є окрема стаття про відшкодування.

Цивільні (не військові) українці, які зазнали шкоди життю та здоров'ю, можуть подавати позови до судових інстанцій або до міжнародного реєстру збитків (він почав працювати нещодавно, і про нього трохи нижче) особисто. А зможуть делегувати ці повноваження державі. Як саме делегувати – визначить уряд.

У проєкті вказують, хто саме на відшкодування не може розраховувати. Це особи з санкційного списку, засуджені за злочини проти основ нацбезпеки, громадяни росії та білорусі, колаборанти з числа силовиків, правоохоронців, держслужбовців та їхні спадкоємці.

Проте на увагу заслуговує інший аспект. У проєкті поверхово передбачають, що державний та місцеві бюджети можуть витрачати кошти на відшкодування постраждалим українцям. І самі витрати, і їхній порядок – за урядом. Якщо ж українці на відшкодування від держави погодяться, то підпишуть договір про відступлення державі або громаді, в залежності від того, з якого бюджету гроші, прав на вимоги до росії. Хоча не усе беззаперечно та одностайно, бо українці відступлять права тільки на ту суму, яку отримають з бюджету.

Схожа вимога вже є у законодавстві. Вона стосується компенсації за знищене житло. За нормами закону українці своє право на компенсацію від агресора переуступають державі. До того ж повністю, а не в частині отриманої суми.

Коли ж саме держава та українці зможуть отримати відшкодування від агресора – дуже складне питання.

Як росія заплатить?

Свідомо чи випадково, Кабмін подав проєкт про реєстр постраждалих осіб у річницю ухвалення Генасамблеєю ООН резолюції про Компенсаційний механізм відшкодування шкоди, завданої Україні.

14 листопада 2022 р., коли резолюцію підтримали 94 країн, Україна отримала можливість будувати Міжнародний компенсаційний механізм, про який і йдеться в урядовому законопроєкті.

"Нажаль, міжнародне право виявилось безпорадним дати відповідь юридичними механізмами на військову збройну повномасштабну агресію, яка триває уже більше півтора роки. Таким чином, ми бачимо, що жоден з діючих механізмів, включаючи РадБез ООН, не забезпечує ані швидкого, ані ефективного, ані повного отримання компенсацій постраждалими від акту чи злочину агресії. Саме тому Україною запропоновано міжнародним партнерам концепцію спеціального міжнародного компенсаційного механізму. Концепцією передбачається, що спеціальний компенсаційний механізм включатиме створення та функціонування (1) міжнародного Реєстру збитків, (2) комісії з розгляду заяв, яка розглядатиме заяви та присуджуватиме суми компенсації до виплати, та (3) компенсаційного фонду з якого будуть сплачуватися такі компенсації. За компенсацією збитків в рамках цього механізму, також можуть звернутися не лише фізичні та юридичні особи, а й держава Україна", - пояснює заступниця міністра юстиції Ірина Мудра.

"Реально існуючого на сьогодні механізму (відшкодування збитків, - авт.) немає, його потрібно створювати з нуля. На це є багато причин. Одна з них — це право вето Росії в Радбезі ООН. І, очевидно, відсутність згоди Росії добровільно співпрацювати в створенні такого механізму. І це не простий шлях, бо ми не маємо можливості опиратися на жоден існуючий прецедент в такій роботі", - каже Маркіян Ключковський, виконавчий директор міжнародного Реєстру збитків, завданих Україні російською агресією.

У травні цього року понад 40 держав, серед яких члени ЄС, а також США, Японія, Канада, підписали угоду про перший компонент Міжнародного компенсаційного механізму – міжнародний Реєстр збитків. Він базується у Гаазі, створений поки строком на три роки з можливістю пролонгації. Його функції – збір та обробка даних з заяв про відшкодування та доказів шкоди, класифікація заяв, реєстрація для подальшого розгляду.

Подавати заяви до міжнародного Реєстру зможуть постраждали фізособи та юрособи і держава Україна. Розглядатимуть дані про шкоду та збитки, завдані з 24 лютого 2022 р. на території України в її міжнародно визнаних кордонах у зв'язку із міжнародно протиправними діями росії.

Адміністративно міжнародний реєстр вже запущено – у вересні створили його раду. А от подавати до нього дані поки зарано.

"Як тільки ця цифрова платформа або хоча б її перші компоненти будуть готові, ми одразу відкриємо вікно для подачі вимог. В оптимістичному варіанті це мало би бути до кінця року. Можливо це занадто оптимістично, і ми будемо дивитися на початок наступного, але ми рухаємось якомога швидше", - каже Ключковський.

Міністр юстиції Денис Малюська запевняє, що запуск міжнародного реєстру – питання техніки, яке вже від політики не залежить. А от політичне завдання протягом півроку – створити комісію, яка буде встановлювати розміри вимог до рф від постраждалих. Далі, аби дані про завдану шкоду та узгоджені обсяги компенсацій не лишилися на папері, потрібен буде компенсаційний фонд.

Всі розуміють, що росія добровільно навряд чи колись компенсує завдану нею шкоду. Тому зусилля концентрують на пошуку та замороженні її активів. Держави пручаються, бо йдеться про суверенний імунітет на кошти держав за кордоном і наслідки його порушення неможливо передбачити. Проте й непокараний агресор – теж явище з непередбачуваними наслідками.

"На рівні Єврокомісії вже досить довго обговорюється конкретна ідея використання заморожених російських коштів. В США не так давно зареєстрований законопроект, який передбачає стягнення з конфіскацією державних коштів для цілей компенсаційного механізму. Ця робота іде, і раніше чи пізніше вона приведе до свого результату. Всі ж чудово розуміють, що якщо Росія не заплатить за відбудову України, то цей тягар ляже на світове співтовариство", - каже Ключковський.

Справа швидкою не буде, але реєстри і постраждалих осіб, і пошкодженого майна стануть у нагоді. І якщо перший поки в перспективі, другий вже працює.

На прикладі реєстру пошкодженого та знищеного майна Ключковський пояснює, що це агрегатор даних і доказів із прив'язкою до конкретних осіб . І хоча прямого перетікання з нього до міжнародного реєстру не буде, оскільки інформація цифрова, обмін спрощується і системи хочуть зробити максимально сумісними.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав навіщо створений реєстр зниклих безвісти за особливих обставин та як він працює.

Головне