До Верховної Ради подали законопроєкти про перейменування українських розмінних монет з копійок на шаги. Як це буде відбуватися і навіщо потрібно? Розбирався "Ми – Україна".

Що в законопроєктах про заміну копійок на шаги?

Про намір змінити назву української розмінної монети з "копійки" на "шаг" в Нацбанку сповістили до дня народження гривні у вересні 2024 року. Проте власним рішенням НБУ не може здійснити перейменування. Все відбувається на рівні закону, а права законодавчої ініціативи регулятор не має. Там розробили документи і в жовтні минулого року в якості пропозиції відправили керівництву ВРУ.

Голова НБУ Андрій Пишний поясняв, що вже після ухвалення в парламенті змін у законодавство можна братися за підготовку, розробку та дизайн монети. Майже рік знадобився парламенту, щоб зареєструвати законопроєкти про перейменування в Раді.

Проєкт 14093 "Про внесення змін до деяких законів України щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України":

• замінить слово "копійка" в різних відмінках на "шаги" у трьох законах: про НБУ, про пенсійне забезпечення, про ринки капіталу;
• скасує дві постанови президії ВРУ: про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці та про розмінну монету України;
• встановить, що співвідношення між копійкою та шагом становитиме один до одного;
• передбачить, що порядок і строки вилучення копійок, порядок одночасного розрахунку копійками та шагами визначатиме Нацбанк;
• набере чинності через два місяці після опублікування;
• надасть Кабміну строк до набрання законом чинності, щоб там змінили свою нормативно-правову базу. Потрібно буде ухвалити нові акти і виправити вже наявні, де зараз згадуються копійки. Таких чимало і стосуються вони різних аспектів функціонування держави. До прикладу, постанов про заходи стабілізації цін на ліки, про затвердження статуту "Сенс Банк", про Державну іпотечну установу, про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу, про порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації, про порядок складання звіту про контрольовані операції.

Проєкт 14094 має замінити слово "копійками" на слово "шагами" в ст. 249 Податкового кодексу про ставку екологічного податку. Він набере чинності через два місяці після опублікування, але не раніше, ніж основний закон про запровадження назви "шаг".

Як копійки замінять шагами?

Шаг, як і нинішня копійка, буде однією сотою української гривні. Хоча на той момент, як закони ухвалять, карбуватимуть лише одну монету дрібного номіналу – теперішні 50 копійок.

Національний банк припинив карбувати монети номіналами 1, 2 та 5 копійок з 1 липня 2018 року, а номіналом 25 копійок – з 1 жовтня 2019 року. З 1 жовтня 2025 року поступово починають вилучати з обігу монети 10 копійок.

Щодо нинішніх 50-копійочних монет не озвучували жодні наміри відносно вилучення. За поясненням до законопроєкту 14093:

• наразі в обігу 1,4 млрд штук таких монет;
• на 2025 рік плановий обсяг виготовлення 50 копійок – 20 млн штук;
• після того, як закон набере чинності, 50 копійок та 50 шагів будуть в обігу паралельно;
• виготовлення – це операційні витрати НБУ і вони йтимуть на карбування 50 шагів замість 50 копійок;
• витрачати кошти на утилізацію 50 копійок не планують;
• виробничі та організаційно-технічні витрати на виготовлення монет нового дизайну не закладають. 50 шагів карбуватимуть на тому ж обладнанні " зі збереженням масо-габаритних характеристик, кольору та металу заготованок".

Характеристики 50 копійок:

• вага – 4,2 г;
• товщина – 1,55 мм;
• діаметр – 23 мм;
• метал – низьковуглецева сталь з латунним покривом.

Художник, який працював над дизайном української гривні та розмінних монет – Василь Лопата і він нещодавно, 18 вересня 2025 року, помер на 85-му році життя.

Яким буде дизайн 50 шагів – питання відкрите. Проте цю назву, замість копійок, розглядали перед запуском грошової реформи 1996 року. В НБУ вказали, що в першій половині 1992 року на Верстатобудівничому заводі в Луганську проводили експеримент із карбування монет номіналами 1 та 50 шагів.

Пізніше прийшли ескізи монет номіналами 1, 5, 10 та 25 шагів Василя Лопати, але викарбувати їх не встигли.

"2 квітня 1992 року до ВО "Луганський верстатобудівничий завод" із Києва вже були надані ескізи копійок, затверджені в аналогічному виконанні до отриманих керівництвом заводу місяцем раніше проектів шагів. Художник Василь Лопата в опублікованих мемуарах зазначає чітку причину цих змін — "вказівка згори", щоправда, не називаючи ініціатора такого рішення", - зазначили в НБУ.

Чому саме "шаг" замість "копійки"?

Звідки взялася копійка? З першої половини XVI століття і до початку XХ століття вона була московською, а згодом імперською дрібною монетою. Назва пішла через викарбуваного на ній вершника з списом – копієм. Після утворення СРСР назву для розмінної монети зберегли.

Де досі є копійки та де їх позбулися? Після розвалу СРСР утворилось 15 незалежних держав і всі провели грошову реформу.

Рублі та копійки зберегли росія, Білорусь, хоча в Білорусі розглядали можливість запровадити талер в якості нацвалюти і грош або шеляг у якості роздрібної одиниці. В Україні у 1996 році в обіг вийшла гривня, але збереглися копійки.

"В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є важливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав. Із 15 країн, що входили до срср, копійка залишилася лише у трьох: Україні, росії, білорусі, а також у так званому "придністров'ї". Ігнорувати цей факт – це зберігати зв’язок між Україною та ворожими наративами", - вказали у пояснювальній записці до законопроєкту 14093.

В інших державах – колишніх радянських республіках, навіть у тих, які досі тяжіють до росії, не використали під час реформи старі імперськи та радянські назви:

• Азербайджан: офіційна валюта манат з поділом на гяпік;
• Грузія: офіційна валюта ларі з поділом на тетрі;
• Вірменія: офіційна валюта драм з поділом на лум, але з 2003 лишився тільки драм;
• Молдова: офіційна валюта лей з поділом на бані;
• Казахстан: офіційна валюта теньге з поділом на тиїн, але тиїн вивіли з обігу;
• Узбекистан: офіційна валюта сом з поділом на тійін, але тійін вивели з обігу;
• Туркменістан: офіційна валюта манат з поділом на тенне;
• Киргизстан: офіційна валюта сом з поділом на тийин, який вийшов з ужитку з огляду на інфляцію;
• Таджикистан: офіційна валюта сомоні з поділом на дірам;
• Естонія: офіційна валюта крона з поділом на сент, але тепер використовують євро;
• Литва: офіційна валюта лит з поділом на цент, але тепер використовують євро;
• Латвія: офіційна валюта лат з поділом на сантим, але тепер використовують євро.

Чому саме шаг? Історик, голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров вказав, що походження слова "шаг" до кінця не з'ясоване. Він навів дві основні обґрунтовані гіпотези – нумізматичну та лінгвістичну –  дослідників:

• Владислава Безпалька, згідно з якою "шаг" походить від "шагі", що на фарсі буквально означає "царський", "шахський". Це назва срібних монет правителів східних держав, яка з Персії (Ірану) прийшла в Османську імперію і наприкінці XVI- початку XVII століть почала поширюватись в Україні;
• Олександра Скопненка, згідно з якою слово "шаг" є питомо українським, утворилось від вже втраченого іменника "сяг" у значенні "крок", який походить від дієслова "сягати".

Хоча в російській мові також є слово "шаг", експерти Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні вказали, що асоціювати їх не можна. За їхнім висновком:

• в українській мові та російській слова виникли незалежно одне від одного;
• на письмі вони однакові, схожі за звучанням, але не тотожні та є міжмовними паронімами;
• значення є різним. В український мові з XVI століття використовувалось для позначення дрібної монети, а в російській означає "крок".

За експертним висновком Національної академії наук України, назва "шаг" для української грошової системи є характерною:

• так називали польсько-литовський трояк (три гроші), який карбували у 1618-1624 роках. Після окупації російською імперією в Україні шагом називали спочатку двокопієчний мідяк, а потім срібну монету номіналом півкопійки;
• у 1917 році за тимчасовим законом про державні кредитні білети УНР їх випускали у карбованцях і кожен карбованець поділявся на дві гривні або 200 шагів;
• у 1918 році і до березня 1919 року, тобто до скасування радянською владою, шаги номіналами 10, 20, 30, 40 та 50 випускали в якості розмінних марок. Планували випустити золоті монети номіналом 20 гривень, срібні монети номіналом 1 гривня та дрібні монети з іншого металу номіналами 1, 2, 5, 20 та 50 шагів.

Думка експертів про перейменування копійок на шаги

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:

- Ініціатива щодо заміни копійок на давню українську назву "шаги"  відбувається в межах декомунізації, дерусифікації України. Але питання: чи потрібно це робити під час війни? У будь-якому випадку це витрати.

Національний банк швидше за все розтягне процес на кілька років, щоб заміна відбувалася ніби безболісно, поступово, щоб люди звикали до нової назви та вигляду шагів. Зрозуміло, що ці витрати кожного року будуть порівняно невеликими, але вони все одно будуть. Кожного року НБУ перераховує зі свого начебто прибутку кошти у держбюджет для покриття його дефіциту. Чи не доцільніше під час війні гроші передбачені на заміну використовувати на покриття дефіцити бюджету?

Питання дискусійне. З одного боку дерусифікацію, декомунізацію все одно треба робити, якомога швидше, щоб українці швидше забували російські, радянські топоніми та назви, і це правильно. З іншого боку частина суспільства ставитиме питання, чи це доцільно під час війни, коли стільки витрат на цілі оборони і збереження держави як такої. Бо якщо не збережемо державу, не матиме значення назва грошової одиниці. Гроші називатимуться "рублямі" та "копєйкамі".

Якщо НБУ доведе, що витрати невеликі та розтягнуті на декілька років, то може й варто це зробити. Але, враховуючи темпи інфляції, виникає питання щодо доцільності копійок або шагів взагалі. Вони самі найближчими роками можуть бути виведені з обігу через непотрібність та заокруглення цін до гривні.

Можливо є плани грошової реформи – деномінації, коли забирається нуль чи два нулі з усіх платежів та цінників. Проте навіщо вводили в обіг банкноту 1000 грн? З боку НБУ багато несистемних дій. Тому питання до керівництва НБУ: які стратегічні плани щодо грошей? Чи потрібні будуть через 2-3 роки шаги? При сьогоднішніх темпах інфляції, а під час війни вона навряд чи суттєво зменшиться, через 2-3- роки ніхто не буде вказувати ціни на товари чи послуги з копійками чи шагами через недоцільність.

Олег Пендзин, виконавчий директор економічного дискусійного клубу:

- Це не на часі. У нас сегмент обігу копійок настільки малий. У нас 1 гривня вже не є суттєвою величиною, яка може створити великий прецедент. Чи часто ви носити у гаманці 50-копійочні монетки?

Прикиньте собі обсяг коштів, який витратять, щоб зробити ці дивні речі. Як мінімум треба зробити прес-форму, змінити технологічний процес. Але спочатку потрібно змінити нормативні документи, яких дуже багато.

Тільки уявіть собі скільки це людино-годин роботи державного службовця. Не кажу навіть про документи Кабміну, Мінфіну. Прикиньте лише, скільки потрібно буде змін у Пенсійному фонді, Мінсоцполітики, щодо соцвиплат. Це жахливий обсяг роботи. А зміна цінників в магазинах? Вони сьогодні навіть якщо і "00 коп." враховують, але ж все одно копійки. Міняти цінники, накладні. Боже, скільки мороки.

Щодо скасування дрібних монет загалом, все упирається у масштаб цін. Чим слабшим буде курс гривні до долара, тим менше буде застосовуватися розмінних копійок для визначення вартості того чи іншого товару. Думаю, що через якийсь час ми будемо відмовлятися і від 50 копійок або проводити грошову реформу – списувати нулі, робити купу інших речей – новий формат гривні, нові прес-форми. До цієї межі ми поки не дійшли. Але копійками я вже, до прикладу, не користуюся зовсім. До того ж маємо великий обсяг карткових, безготівкових переказів.

Навіть з чисто громадянської точки зору я не розумію, навіщо це робити, коли не вистачає грошей на закупку озброєнь у нашого військово-промислового комплексу. Не вистачає? Не вистачає. Контракти висять не виконані? Висять невиконані. В цих умовах ми викидатимемо мільярди гривень на зміну копійок на шаги. Я маю до цього негативне ставлення.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як збираються легалізувати віртуальні активи та які податки з них потрібно буде сплатити.