Намір стягувати ПДВ та мито з імпортних посилок тепер підкріплений законопроєктами. Зміни до Митного та Податкового кодексів зареєстрували в парламенті документами 12430 та 12429. В який спосіб відправлення хочуть оподатковувати, розбирався "Ми – Україна".

З яких посилок ПДВ та ввізне мито буде та не буде стягуватися?

Зараз посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються 20% ПДВ та з них не стягується 10% мито. Якщо більше, то база оподаткування – частина фактурної вартості, яка перевищує 150 євро. Наприклад, якщо вартість 170 євро, а не 150 євро, тоді мито й ПДВ з 20 євро перевищення.

За проєктами в разі сумарної фактурної вартості відправлення до 150 євро не буде стягуватися лише мито, тоді як ПДВ буде. Якщо вартість більша, тоді мито стягнуть, а базою оподаткування буде уся сумарна фактурна вартість, а не сума перевищення.

Для посилок від фізичної особи іншій фізичній особі є виняток та новий поріг вартості – 45 євро. До цієї суми саме для таких посилок не буде ані мита, бо вони потрапляють у пільгову "зону" до 150 євро, ані ПДВ. Якщо вартість більша за 45 євро, тоді пільга з ПДВ на них не поширюється. Тож базою оподаткування буде уся вартість, а не сума перевищення понад 45 євро.

Також пільги з ПДВ не буде, якщо у посилці від фізособи фізособі з-за кордону будуть:

• підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби);
• парфуми обсягом більше 50 грам, туалетна вода обсягом більше 250 мл. Цікаво, що парфумована вода не згадується, а обсяг парфумів саме у грамах, а не мілілітрах;
• кава обсягом понад 0,5 кг чи кавові екстракти і есенції обсягом понад 200 грам;
• чай обсягом більше 100 грам чи чайні екстракти/есенції обсягом понад 40 грам.

Для посилок вартістю до 150 євро, у тому числі від фізособи фізособі, має подаватися митна декларація для товарів з незначною вартістю. Для них, якщо на посилку не поширюється пільга зі сплати ПДВ, можна буде обрати спеціальний порядок оподаткування.

Як посилки треба буде декларувати?

Спеціальний порядок оподаткування – те, що збираються запровадити для посилок вартістю до 150 євро. Систему планують схожу на європейську Import One‑Stop Shop (IOSS). Згідно із нею, ПДВ сплачуватиме той, хто здійснює дистанційну торгівлю. Він й звітуватиме про сплату ПДВ.

Митну декларацію для товарів незначної вартості, до 150 євро, в такому разі подаватимуть в електронному вигляді оператор поштового зв'язку та продавець товару самостійно через своє представництво або посередника.

Тож в ідеалі покупець в Україні принаймні клопоту із оформленням покупки не матиме, бо бюрократія буде не на його плечах.

Проте є великий нюанс із тим, як саме працюватиме спеціальний порядок оподаткування. Як і у випадку з IOSS, приєднатися до нього постачальник, магазин, маркетплейс, платформа за кордоном може лиш добровільно, а не примусово.

Щоб приєднатися до спецрежиму добровільно, той, хто здійснює дистанційну торгівлю, має зареєструватися у нас як платник ПДВ. У реєстрі платників ПДВ буде відмітка про застосування спецрежиму і декларація з ПДВ буде спрощеною.

Щоб зареєструватися, продавець повинен мати своє постійне представництво в Україні, яких не мають тисячі магазинів та платформ з інших країн, або обрати в Україні посередника, який діятиме від імені та за дорученням.

До посередника за новими нормами висувають низку вимог. Ним може бути ФОП або юрособа, яка зареєструється в переліку посередників та одночасно відповідає таким вимогам:

• немає справ і проваджень про банкрутство;
• не розпочато процедуру припинення ФОП чи юрособи;
• немає боргу, заборгованостей (недоїмок, штрафів, пені) зі сплати ЄСВ;
• не відповідає критеріям ризикованості платника ПДВ;
• відсутність у санкційних списках;
• кінцеві бенефіціарні власники не є громадянами держави-агресора чи не проживають там;
• рівень сплати ПДВ не нижче середнього по галузі за останні 12 місяців (крім тих, у кого операції з імпорту становлять понад 25% від постачань);
• якщо кількість співробітників більше 5 осіб, тоді рівень їхньої середньої зарплати має бути не нижче середньої по галузі з коефіцієнтом 1,1.

Посередника зможуть виключити з реєстру на його прохання чи за рішенням податківців, якщо не сплатить задекларований ПДВ за два місяці поспіль, або не подаватиме документи на запит, або за два місяці поспіль у податківців не буде даних про дистанційний продаж товарів.

Чому це потрібно і що не так з нормами?

Для звичайного покупця бюрократичні нюанси для продавців та їхніх посередників з реєстрації може і не мали би значення, якби придбання товарів без спецрежиму сплати ПДВ не загрожувало клопотами вже їм.

Якщо купувати за кордоном та отримувати відправлення не за спецпорядком потрібні документи на підтвердження щодо вартості посилки та сплати за неї, оформлення митної декларації, нехай навіть і спрощеної, підтвердження особи та час на усе це. Або витрати на митного брокера, який цим займатиметься, при тому, що вартість товару й так стане більшою за рахунок мита і ПДВ.

Щодо перспектив  самостійного розмитнення у оптимістів і скептиків думки різні.

"Міф №1: "Через нове регулювання настане "колапс" на митниці та у поштових службах". Ця теза була б вірною, якщо б проєкти законів України просто прибрали пільгу і щоб кожен громадянин особисто сплачував ПДВ на кожну посилку. Це призвело б до значного адміністративного навантаження на покупців та на митні органи. Проте народні депутати відхилили такі ідеї, натомість запропонований новітній механізм у законопроєктах №12429 та №12430 передбачає сплату ПДВ виключно продавцем і ніяким чином не ускладнює адміністрування для митниці, поштових операторів чи українців", - каже економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетьман.

У нього немає сумнівів, що різні платформи захочуть реєструватися за спеціальним порядком оподаткування. Засновник громадської організації "Технології прогресу" Максим Нефьодов натомість сумнівається, бо ринок України, на відміну від ЄС, де застосували IOSS, замалий, щоб було цікаво багатьом іноземним продавцям виконувати наші нові вимоги. Якщо умовні Temu, Ali, Amazon, Ebay, Shein чи інші не захочуть заморочуватися із постійним представництвом або пошуком посередника, українці матимуть клопіт.

"Процедура сплати отих ПДВ і мит у нас в країні настільки неклієнтоорієнтована, що навіть якщо якась частина людей таки буде офіційно оформлювати щось, то рівень колапсу на різних ланках від брокерів до підписання документів навіть важко уявити", - каже Нефьодов.

У Євросоюзі податкові пільги для посилок змінилися у 2021 році, з того часу неоподатковуваних та безмитних лімітів немає, а для посилок до 150 євро діє пільгове "єдине вікно" IOSS. У пояснювальних записках до законопроєктів посилають на Угоду про асоціацію з ЄС, де йдеться про " посилення потужностей збору і контролю податків і посилення боротьби з податковим шахрайством". Та на звіт Єврокомісії, де рекомендують привести у відповідність до європейського законодавства пільги зі сплати ПДВ.

"У 2023 році Єдине вікно для імпорту з-за меж ЄС принесло 6,3 млрд євро в бюджети країн ЄС, - вказує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, - Ніби небагато, але тут варто враховувати, що всі великі глобальні маркетплейси давно мають юрособи в ЄС і сплачують там всі податки з продажів на загальній системі. І ми у ході вступу в ЄС теж станемо частиною такого підходу. Але чекати на це ще 4-5 чи скільки там років не вважаю допустимим".

Економіст зазначає, що зараз Україна тримається завдяки зовнішній допомозі та в цілому живе не по коштах. Тож не варто ще й стимулювати імпорт. ПДВ та мито на посилки – наслідок того, що зросла вагомість онлайн платформ, тоді як нинішні податкові та митні системи створювалися без урахування цього. Тому їх треба адаптувати до змін.

Також важко заперечити, що продавці та виробники за кордоном не повинні мати преференцій перед тими, хто сплачує податки в Україні та на користь у першу чергу оборони. Запровадити ПДВ та мито до імпортних посилок від магазині, це навіть не покращити конкурентні умови для продавців та виробників в Україні. Це вирівняти їх. Якби не низка "але".

Скасувати ліміти на посилки за законопроєктами планують через рік після їхньої публікації. Отже, треба готуватися, зокрема, домовлятися з маркетплейсами про їхнє підключення до спецпорядку оподаткування. Про строки та початок перемовин натомість нічого невідомо. Якщо не домовитися, потік посилок з розмитненням та оподаткуванням перезавантажить митницю. Це не тільки довший та складніший процес отримання товарів покупцями, це більші витрати на адміністрування. Отже, й менші плюси для бюджету.

"Ніщо не забороняє митниці і іншим держорганам вже почати домовлятись із Амазоном, Алі, Тему, Ебей, Шопіфай і т.д., із існуючим лімітом 150 євро – це переговори на роки, це інтеграція софта, це опрацювання гарантій оплати і багато чого іншого. На цьому шляху нас чекає багато сюрпризів, це я кажу як людина, яка в 2019-20 домовлялась з Apple про відкриття ними офісу для прямого імпорту в Україну", - пояснює Нефьодов.

Прогалину із відправленнями в інтересах оборони проєкти не враховують.

"Такмед або військове обладнання завозяться волонтерами для потреб ЗСУ, і зазвичай оформлюються як гуманітарна допомога. Такий вантаж не підлягає стандартному оподаткуванню і митним платежам, - вказує Гетьман, - Також підприємства по виготовленню продукції мілтех позбавлені ПДВ на імпорт такої продукції чи складників, для них нові ПЗУ нічого не змінюють".

Але далеко не усі українці, які купують запчастини, комплектуючі для БПЛА, РЕБ, РЕР реєструються як волонтери та придбане не оформлюється як гуманітарка. Тож приватна ініціатива якщо не завмре, то загальмує. Тому на етапі підготовки проєктів до прийняття треба принаймні це врахувати.

Думка експерта

Тарас Загородній, керуючий партнер "Національної антикризової групи":

- Треба розуміти, що в країні йде війна. Я взагалі прихильник того, щоб у такий час був обмежений імпорт некритичних товарів, щоб за кордон не виводилася валюта. Тому принаймні обкладати імпорт податками – це нормально.

Більшість асоціацій виробників виступає за ініціативи та я повністю їх підтримую. Їхня позиція – збереження робочих місць. Ми бачимо, що, коли потрібно, по всьому світу країни запроваджують мита, як це буде зараз робити й Дональд Трамп. Я це підтримую, тим більше, що для нас це стратегічно важливо.

Виробляти в Україні треба якомога більше й нам потрібна власна промисловість. Є промисловість – є ВПК, немає промисловості – немає ВПК, це чітка кореляція. Якщо Україна спроможна виробляти достатню кількість продукції на певних ринках, то допускати не більше 20% відповідного імпорту, щоб підтримувати конкуренцію, але не давати можливість знищувати власне виробництво.

В першу чергу зараз ми говоримо про який імпорт? З Китаю, будемо відверті. І я не розумію, чому ми маємо годувати китайців, які підтримують росію.

Чи достатньо року для запровадження? Я б робив це протягом 2-3 років, щоб побачити, як усе працюватиме.

Судячи з того, що багато бізнес асоціацій виступають за, підтримка законопроєктів в парламенті буде. Тим більше, що це додаткові надходження до бюджету – близько 12 млрд грн на рік (11,8 млрд, згідно дослідження Інституту соціально-економічної трансформації, міг би отримати бюджет, якби не було неоподатковуваного ліміту для посилок, - авт.)

Думаю, що під час розгляду будуть зміни щодо волонтерів та військових вантажів. Але це питання можна вирішити, було б тільки бажання. Що ж до інших норм проблем не бачу.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як змінили умови оформлення відстрочок та уточнення військово-облікових даних.