Законопроєкт 9665 про штрафи та ув'язнення за зберігання деревини без підтвердних документів збурив українців. Що з ним не так та чи зможе звичайний українець, у якого є запаси дров, якось захиститися від претензій, розбирався "Ми – Україна".

Що в "законі про дрова"?

Законопроєкт 9665 насправді ще не став законом, його відправили на підпис президенту. Якщо гарант його завізує, він буде опублікований та наступного дня набере чинності. Жодних перехідних положень не передбачається.

У ньому, зокрема, йдеться про незаконне перевезення, зберігання, збут дерев, чагарників або деревини. Тобто про те, що не можна підтвердити документами. За такі порушення для фізосіб передбачають два види відповідальності:

• адміністративна. Штраф за новою статтею 55-2 Кодексу про адміністративні правопорушення від 510 грн до 1020 грн за перше порушення протягом року, за кожне наступне – від 1360 грн до 1530 грн;
• кримінальна. Штраф, або обмеження волі, або позбавлення волі за новою статтею 246-1 Кримінального кодексу. Є дві кваліфікації, які залежать від вартості деревини, та два види кримінального покарання. Якщо вартість деревини становить від 30 280 грн (20 неоподатковуваних мінімумів, а для кваліфікації шкоди один мінімум – це половина розміру соціальної пільги, цього року це 1514 грн) – або штраф 34000-51000 грн, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо вартість деревини від 90 840 грн (30 мінімумів) – або штраф від 170 000-425 000 грн, або позбавлення волі на 5-7 років.

Межа між адміністративною та кримінальною відповідальністю – вартість деревини, до 30 тис. грн – відповідальність адміністративна, більше – кримінальна.

Вартість кубометра дров зараз у Києві від 1100 до 2000 грн. У магазині ДроваЄ  за адресою на лівому березі в Києві пропозиції були від 760 до 1040 грн. За приблизними розрахунками на опалення взимку будинка площею до 100 кв. м потрібно 10 куб. м дров. В такому випадку дрова на максимум три опалювальні сезони – це адміністративка. Але якщо це дубові, найдорожчі, і будинок більший, а документів немає, то запаси і на один сезон – межа між адміністративною та кримінальною відповідальністю.

Перелік підтвердних документів в законопроєкті не наводять, але вочевидь це чеки або накладні про деревину, дерева чи чагарники. Якщо дерево спиляне на власній ділянці, звісно їх може не бути. Можуть не зберегтися і за придбані раніше.

"Доводи, що звичайних людей саджатимуть до в'язниць за заготівлю дров на власній ділянці — приклади зловживань. Підтвердження походження деревини не обмежується документами. Доказом слугуватимуть пояснення сусідів, пень, що залишився від дерева на подвір'ї, фото сім'ї на тлі спиляного дерева. Ніхто не притягне людину до відповідальності за зберігання дров із дерев, зрубаних на її особистій ділянці", - пояснює один з авторів законопроєкту, народний депутат Максим Павлюк.

Парламентар каже про докази у справі про адміністративне чи кримінальне правопорушення. Тобто коли штраф або ув'язнення вже загрожує, а людина це оскаржує. А от щоб питань взагалі не було, потрібні саме документи.

Народний депутат Юрій Камельчук, який також  є серед ініціаторів 9665, каже, що законопроєкт підписував абсолютно спокійно і йому подекуди смішно, бо більшість коментаторів його не читають і не аналізують, про що пишуть.

"Вони, насправді, пробують очорнити ініціаторів, які намагаються боротися з "чорними" лісниками, корупціонерами ДП "Ліси України", які насправді їх і наштовхують на усю цю історію… Не буде цих перевірок, немає за що хвилюватися. Хвилюватися треба тільки тим, хто ходить в ліс вночі, рубає, краде і краде великими об'ємами. От їх, насправді, треба і можуть посадити", - пояснює Камельчук.

Як дізнаються про дрова без документів?

Адміністративні справи за новою статтею КУпАП про штрафи за зберігання незаконної деревини розглядатимуть районні суди. Це відбувається на підставі протоколу і це звичайна умова, яка не змінюється. Протоколи ж про порушення за новою статтею КУпАП мають складати не поліцейські, а уповноважені особи Державної екологічної інспекції.

Якщо правопорушення йде у кримінальну площину, то досудове розслідування ведуть вже слідчі, прокурори. За результатами досудового розслідування справа йде у місцевий суд – це суд першої інстанції, який вже ухвалює рішення про покарання. Тут нічого не змінюється.

Питання у тому, як саме у справі про правопорушення побачать деревину без документів, якщо власник цього не хоче.

Під час слідства у кримінальній справі змусити можуть під час обшуку. На його проведення потрібна ухвала слідчого судді місцевого суду. Проти цього звичайній людині заперечити немає чим.

У справах про адміністративне правопорушення немає норм про обшуки. Гарантувати право на недоторканність житла має Конституція. За ст. 30 огляд чи обшук житла або іншого володіння не допускається без рішення суду.

Проте в Україні діє воєнний стан і за відповідним указом президента конституційні права громадян, зокрема за ст. 30, можуть обмежуватися. Але не безконтрольно. Є порядок перевірки документів, огляду речей, транспортних засобів і житла під час воєнного стану (постанова №1456).

Якщо людина не дає згоду та без вмотивованого рішення суду оглядати житло чи інше володіння можна у трьох невідкладних випадках:

• треба врятувати людей і цінне майно під час надзвичайних ситуацій;
• переслідують особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення;
• треба припинити злочин проти людини, яка перебуває в житлі або іншому володінні.

Другий випадок із натяжкою можна прив'язати до зберігання деревини без документів. Але зайти в житло без згоди та рішення суду з такої причини не може представник Держекоінспекції. Є вичерпний перелік тих, хто має доступ без рішення суду і згоди в невідкладних випадках – це уповноважені особи Нацполіції, СБУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та ЗСУ.

Які мінуси та плюси "закону про дрова"?

Новий законопроєкт стосується деревини та не дає його визначення. Немає його і в Лісовому кодексі України. Проте визначення дає Міндовкілля у чинному наказі №621 з інструкцією ведення електронного обліку деревини.

Деревина – це лісоматеріали, деревні хлисти та ялинки новорічні. Із ялинками все зрозуміло. Хлист – це стовбур поваленого дерева, очищений від гілок, верховіття та пенькової частини, який цілком у піч ніхто не покладе. Лісоматеріали за інструкцією – це деревні матеріали, які добуваються шляхом розподілу на частини звалених дерев та деревних колод (удовж або поперек) для подальшого використання або переробки.

Окремо є визначення деревини дров'яної промислового використання та деревини дров'яної непромислового використання.

Деревина дров'яна непромислового використання (дрова) є видом заготовленої деревини. За визначенням – це лісоматеріали хвойних та листяних порід деревини, розрізані вздовж і поперек та/або колоті, що використовуються у якості палива у печах, камінах та системах центрального опалення. Щодо дров є й технічні умови. Їхня товщина може бути від 2 см і більше, довжина може бути двох видів – від 25 см до 1 метра, від 1 до 1,9 м.

У українців запитань не було б, якби у диспозиції двох нових статей КУпАП та ККУ нардепи дописали кілька слів, наприклад: "крім зберігання деревини дров'яної непромислового використання для потреб опалення житла". У такому випадку людина, яка загубила або не отримала чек/накладну, викорчувала на ділянці пеньок від спиляної яблуні, не сфотографувавши його, або просто розрубила знайдену нічийну колоду, не хвилювалася, що як мінімум сплатить 510 грн штрафу. А загалом ризикує сісти за грати.

"Сподіваюсь, що в такому вигляді, Президент України його не підпише", - коментує проєкт адвокат Ростислав Кравець.

Правник вказує, що до 7 років позбавлення волі, кримінальну відповідальність за зберігання деревини, законне походження якої не підтверджується, встановлюють на тому ж рівні, що й за:

• зберігання незаконно виготовленої чи підробленої виборчої документації;
• зберігання бурштину, походження якого не підтверджується документами;
• зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без дозволу.

Якщо продовжувати порівняння, то умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, або вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини караються обмеженням або позбавленням волі на строк до 5 років. Відповідальність м'якша, порівняно із відсутністю документів на деревину, яка коштує понад 90 тис. грн.

Тобто навіть за детального аналізу, як до цього закликає один із ініціаторів законопроєкту, нові норми стосуються у тому числі дров і несуть ризики для людини, яка їх зберігає, але не вирубувала незаконно. Проте Павлюк запевняє, що вже придбаних дров, які у людей зараз на зберіганні, новий закон не буде стосуватися, бо не має зворотної сили. І суто технічно він почне працювати вже з наступного опалювального сезону.

"З'явилася стаття 246-1 (про кримінальне покарання, - авт.) У ній йдеться про зберігання, перевезення, збут деревини, до якої відносять і дрова. Проте насправді, в більшості випадків мова йтиме не про дрова, а про незаконно зрубані стовбури дерев... Треба шукати баланс у покараннях та спрямовувати їх на найбільших порушників", - каже еколог Петро Тєстов.

Він пояснює, що дрова можуть мати три походження. Перше – зрубані в лісі та лісосмузі з офіційним статусом. За Лісовим кодексом за них відповідають лісокористувачі, є лісорубні квитки та придбати дрова з лісу можна законно, тобто про це будуть підтвердні документи. Збирати дрова в лісах та лісосмугах українцям для опалення будинків дозволили безоплатно тільки на територіях, де ведуться чи велися бойові дії і це стосується порубкових решток (постанова №861). Решті й раніше не можна було це робити.

Друге – дерева у населених пунктах. Їхнє видалення регулює постанова Кабміну №1045. Згідно із нею видалення зелених насаджень на приватній чи присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника без сплати. Тобто до відповідальності немає за що притягувати, але не врегулювано, якими документами підтвердити, що дрова саме з власної ділянки.

Третє – дерева за межами населених пунктів, не у лісах та офіційних лісосмугах. Це на загальнодержавному рівні нічим не регулюється. Об'єднані тергромади можуть схвалювати тимчасові порядки, але такі правила є точково.

"Що це за дерева на практиці? Лісосмуги які не мають офіційного статусу, берега річок, якісь зарослі деревами ярки, самосійки, які ще не переорали, тощо, - пояснює Тєстов, - Вийдіть за межі міста – і ви побачите там пні, от це і є незаконні рубки, які часто йдуть саме на дрова. Інколи це просто люди для себе. Інколи це як раз ті хлопці які мають на цьому бізнес і потім "привозять машину дров". Чи знають про ці проблеми на місцях? Звісно, знають. Чи роблять щось, аби вирішити? У більшості ні. Бо у людей є дрова, у "бізнеса" заробіток, а у правоохоронців та чиновників ОТГ – "заробіток".

Еколог посилається на звіт по біомасі WWF-Україна, згідно із яким до половини заготівлі дров є незаконною. Він вказує, що законопроєкт посилює відповідальність ще й за незаконні рубки та перевезення деревини і це може бути причиною, чому обговорення звужують до відповідальності за дрова без документів. Є багато зацікавлених у тому, щоб не працювали інші норми.

"Проблеми будуть у тих, хто на незаконній заготівлі дров наживався – ну так, тепер прийдеться заготовляти легально! А врегулювати питання видалення зелених насаджень за межами населених пунктів таки потрібно. Ідеально це на рівні закону чи постанови. А як тимчасову "милицю", можна якось піднапрягти ОТГ таки поприймати відповідні порядки", - зауважує Тєстов.

Він називає надуманою проблему кримінальної відповідальності людей за дрова. Зазначає, що якщо дерева зрубані законно, то документи про це є, якщо ж їх купувати – треба їх спитати.

Проте ризик для людей все одно є – із цим важко сперечатися, бо від зловживань вони новим законом не застраховані. Хоча автори й запевняють, що він не покликаний шукати дрова у дворах людей.

Колишні заступниця міністра оборони, адвокатка, кримінологиня Ганна Маляр вважає, що запропановане кримінальне покарання не відповідає суспільній небезпеці зберігання дров, 7 років ув'язнення – надмірно, бо це не насильницький злочин та не підрив обороноздатності. До того ж великій термін позбавлення волі може зупинити конкретний випадок зберігання, а от вирубки – навряд.

"Повинен бути комплекс дій, у якому кримінальна відповідальність відіграє далеко не ключову роль. Нею не підміниш роботу лісництв, вертикалі державних органів з захисту довкілля, місцевої влади, яка зазвичай обізнана хто, де і скільки вирубує та зберігає", - каже Маляр.

Вона вважає, що законопроєкт треба доопрацювати та розрізнити відповідальність чорного та сірого бізнесу від відповідальності фізичних осіб. Зараз документ на підписі у президента, і він може повернути його на доопрацювання із зауваженнями.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чому і як в Євросоюзі розслідують діяльність китайського онлайн-магазину Temu.