16 Липня, 2025
14:59
Гончаренко Анна

Воєнний стан та мобілізацію продовжили до 5 листопада: які у цього наслідки

З 7 серпня продовжується дія воєнного стану та мобілізації. Вони триватимуть до 5 листопада – протягом 90 днів. До дії цього правового режиму та призову прив’язано чимало умов у законодавстві. Які саме продовжуються автоматично? Основні вимоги зібрав "Ми – Україна".

Відстрочка

Відстрочки від мобілізації, за підстав зі статті 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію, надаюься на строк дії відповідних підстав, але не довше, ніж є чинним черговий 90-денний указ президента про проведення мобілізації.

Автоматично мають продовжуватися ті відстрочки, які надають онлайн у Резерв +. Наразі це:

студентам, аспірантам, докторантам;
батькам трьох і більше дітей в одному шлюбі;
особам з інвалідністю.

Перелік обіцяють розширювати разом із технічною можливістю. Решті потрібно кожні 90 днів звертатися у свій ТЦК та СП.

З 9 травня цього року у порядку призову (постанова 560) діє нова норма про відстрочки, надані за пунктами 57-58-1, в яких виписана процедура особистого подання, плюс окремі вимоги для військовозобов'язаних, зайнятих постійним доглядом.

"Відстрочка … продовжується районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки без повторного надання військовозобов’язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у нього законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов’язаним документів для оформлення відстрочки) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки".

Ця норма з'явилася 9 травня та попередній указ про мобілізацію діяв до цієї ж дати. Тоді у ТЦК здебільшого вимагали приносити увесь пакет документів, як і на першу подачу. Там перестраховуються, тому можуть вимагати увесь стандартний пакет і при продовженні відстрочок з 7 серпня.

За порядком призову (п.60), строк розгляду заяви та документів на відстрочку не має перевищувати 15 днів, хоча його не завжди та не в усіх ТЦК дотримуються. З огляду на цей строк і варто звертатися у свій військкомат з документами на продовження.

Робота

Особливі умови трудових відносин Верховна Рада узгодила окремим законом 2136-IX, який діятиме до завершення ВС.

Робота та відпочинок. Стандартна тривалість робочого тижня – 40 годин, проте під час ВС її можна збільшити до 60 годин для працівників критичної інфраструктури.

Офіційні святкові та неробочі дні на час війни скасували. Так само, як і їхні перенесення в тому разі, якщо свято припадає на вихідний. Чи відпочивати людям у святкові дні – вирішує сам роботодавець.

Тривалість щорічної оплачуваної відпустки можуть обмежити 24 днями. Якщо людина має право на більшу, невикористані дні можна перенести на час після завершення ВС. Додаткові, соціальні відпустки, на які може розраховувати працівник, не скасували. Але у таких можуть відмовити або надати їх без збереження зарплати. Й ці невикористані дні можуть перенести на час після воєнного стану, проте також за власний рахунок. Усі нюансі про відпусту без збереження зарплати у цих випадках – за рішенням роботодавця.

Не можна відмовляти у відпустках в зв’язку із вагітністю та пологами, для догляду за дитиною.

Щодо відпустки за власний рахунок, то роботодавець може й у ній відмовити. Проте він зобов’язаний надати таку тривалістю до 90 днів працівнику, який виїхав за кордон чи став внутрішньо переміщеною особою. Цей період не зараховується до стажу.

Зарплата. Відтермінувати виплату роботодавець може, але в тому разі, якщо виплатити її вчасно неможливо через бойові дії чи обставини непереборної сили. Тобто заплатити все ж зобов’язаний.

Немає зобов’язання сплачувати зарплату у роботодавця в тому випадку, якщо через військову агресію призупинено дію трудового договору. Але тут мають співпасти дві обставини: неможливість роботодавці дати роботу та неможливість працівника її виконувати. Призупинення треба оформити наказом, це не передбачає автоматичне звільнення, а у працівника є право оскаржити це рішення,.

Звільнення, переведення, зміна умов. Загальні умови звільнення під час ВС не змінюються, за виключенням розірвання трудового договору у двох випадках:

з ініціативи роботодавця. Він може звільнити робітника, який знаходиться на лікарняному чи у відпустці (крім відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами чи відпустки по догляду за дитиною). Віднедавна закріпили, що звільненню не підлягає працівник, який не з'являється на роботі, а його робоче місце – на території активних бойових дій. За час його відсутності зарплату не нараховують і у стаж цей період не додають;
з ініціативи робітника. Він може звільнитися день у день через бойові дії, загрозу життю чи здоров’ю. Проте це не стосуються тих, хто працює на об’єктах критичної інфраструктури або залучений до суспільно корисних робіт.

Повідомляти про зміну істотних умов праці (режиму роботи, зарплати, пільг, суміщення і т.ін.) роботодавець може перед їхнім запровадженням, а не за два місяці, як у мирний час.

Комунікація. Працівник та роботодавець мають тримати зв'язок доступними їм способами комунікації. Протягом 10 днів кожна сторона договору має сповіщати іншу про зміну своїх контактних даних. Не виключно, але у тому числі про зміну:

адреси (для працівника – місця проживання);
номера телефону;
електронки.

Для роботодавця належним сповіщенням вважатимуть зміни у реєстрі юросіб, ФОПів та громадських формувань. Якщо роботодавець є фізособою, але не підприємцем, треба відправляти нові контактні дані поштою, електронкою, месенджерами, по телефону.

Працівник також може сповіщати роботодавця про зміну контактних даних поштою, месенджерами або по телефону текстовим повідомленням.

Сповіщати треба навіть у тому випадку, якщо трудовий договір призупинено.

До 14 серпня 2025 року роботодавці, у яких контактні дані не є актуальними, мають оновити їх у реєстрі. До цієї ж дати мають надіслати свої дані люди, які понад 90 поспіль відсутні на роботі або у яких робоче місце на ТОТ.

Тарифи та борги за комуналку

На час ВС та ще протягом шести місяців після нього діє законодавчо затверджений мораторій на підвищення тарифів на природний газ та похідні від його вартості – тепло та гарячу воду. Щодо вартості електроенергії, холодної води, квартплати, вивезення відходів та іншого заборони немає.

До припинення чи скасування ВС нараховувати штрафні санкції та пеню, відключати від ЖКП за борги, стягувати утворену після 24 лютого 2022 року заборгованість заборонено щодо таких категорій споживачів:

які мешкають у тергромадах у зоні бойових дій та на ТОТ - до дати завершення можливості бойових дій або тимчасової окупації;
у яких житло постраждало через воєнні, бойові дії. Про пошкодження треба інформувати виконавця комунальної послуги.

Кредити

Під час воєнного стану українці повинні виконувати свої обов'язки за кредитними договорами і банки та фінустанови можуть судитися через борги. Проте із прив'язкою до правового режиму діють деякі послаблення.

За Цивільним кодексом, на час ВС та ще 30 днів після нього боржник звільняється від відповідальності за статтею 625 цього кодексу: сплата боргу з інфляцією та 3% від простроченої суми за вимогою кредитора. Також не зобов'язаний сплачувати неустойку, штраф, пеню за таку прострочку. Нараховані з 24 лютого 2022 року підлягають списанню.

"Якщо ви маєте споживчий кредит, оформлений до спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, і допустили прострочення платежів у період з 1 березня 2020 року до закінчення дії кредитного договору, ви звільняєтесь від сплати будь-яких штрафів, пені та додаткових платежів за це прострочення. Банк також не має права підвищувати процентну ставку за кредитом через прострочення в цей період, а всі вже нараховані штрафи та пеня за цей час мають бути списані", - також вказали в НБУ.

Це вже інша норма за іншим законом, який набрав брав чинності 23 грудня 2023 року. Ця пільга не стосується кредитів, які уклали з кінця січня 2024 року.

Пенсія

За стандартних умов пенсію за віком призначають з дня звернення. Якщо звернутися протягом трьох місяців після досягнення пенсійного віку, то з дня народження.

Під час воєнного стану та протягом ще трьох місяців після його завершення, якщо строк звернення за пенсією не сплив станом на 24 лютого 2022 року, для мешканців зони бойових дій і ТОТ діють особливі строки призначення.

Пенсію мають призначати:

за віком – з дня який настає після досягнення пенсійного віку;
по інвалідності – з дня встановлення інвалідності;
у зв'язку із втратою годувальника – з наступного дня після дня смерті годувальника;
за вислугу років – наступного дня після дня звільнення, але не раніше 24 лютого 2022 року.

На розмір пенсії впливає показник середньої зарплати перед її призначенням. У випадку із такими пенсіонерами, середню мають рахувати за три роки, які передують року, в якому пенсію призначено. Наприклад, якщо людина з зони бойових дій звертається по виплату у 2025 році, пенсійний вік у неї настав 10 грудня 2024 року, то пенсію мають призначити з 11 грудня 2024 року. Показник середньої зарплати повинні враховувати за 2021-2023 роки.

Паспорти

У 25 та 45 років українці з паспортом-книжечкою повинні його міняти або вклеювати туди свіже фото. ID-картка взагалі має обмежений термін дії – 10 років, якщо оформлювати її після повноліття.

Але протягом воєнного стану та 30 днів після нього за постановою 1202 лишаються чинними:

ID-картка, строк якої завершився за 30 днів до 24 лютого 2022 року та після цієї дати;
паспорт у формі книжечки зразка 1994 року, куди за 30 днів до 24 лютого 2022 року або після цієї дати треба вклеювати нову фотокартку у 25 чи 45 років.

Земля

За ст. 121 Земельного кодексу кожен українець має право на безоплатне отримання ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення господарства, садівництва, будівництва. Розміри чітко регламентовані. У мирний час процедура складна, а під час воєнного стану – ще суворіша.

За перехідними положеннями Земельного кодексу на період ВС безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність заборонена, як і розробка документації із землеустрою для такої передачі. Є лише два виключення та дозвіл є, якщо йдеться про безоплатну передачу ділянки:

на якій розташована нерухомість у приватній власності людини, яка звертається по передачу й права на землю;
яка вже була передана у користування до набрання чинності Земельним кодексом – до 2002 року.

Конституція

За Конституцією (ст. 64), є 18 статей Основного закону, що є непорушними навіть під час воєнного стану.

Обмежувати не можуть зокрема такі права і свободи:

рівність перед законом – стаття 24;
неможливість бути позбавленим громадянства і права його змінити – стаття 25;
право на життя та його захист – стаття 27;
повага до гідності, заборона катувань та дослідів без згоди – стаття 28;
заборона на утримання під вартою без суду більше 72 годин, право на захист при затриманні та роз'яснення прав – стаття 29;
право на звернення – стаття 40;
право на житло – стаття 47;
вільний шлюб, обов'язок батьків утримувати дітей до повноліття, обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про непрацездатних батьків – стаття 51;
рівність дітей у правах, заборона насильства на ними та експлуатації – стаття 52;
право на судовий захист – стаття 55;
право на відшкодування шкоди, завданої незаконними рішенням, діями, бездіяльністю органів влади та посадовців – стаття 56;
оприлюднення законів та нормативних актів, які визначають права та обов'язки громадян – стаття 57;
незворотність законів у часі – стаття 58;
право на професійну правничу допомогу – стаття 59;
право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази – стаття 60;
заборона притягувати до відповідальності за одне й те саме порушення двічі, індивідуальна відповідальність – стаття 61;
презумпція невинуватості, відсутність обов'язку доводити невинуватість у злочині, заборона використовувати незаконно здобуті докази в обвинуваченні, компенсація за матеріальну та моральну шкоду з боку держави в разі безпідставного засудження – стаття 62;
відсутність обов'язку свідчити проти членів сім'ї та близьких родичів, право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного – стаття 63.

Решту прав і свобод під час воєнного стану можуть обмежити. Їхній постатейний перелік визначений в указі президента про введення ВС. Його затверджено 24 лютого 2022 року і кожні 90 днів до нього вносять зміни.

Під час воєнного стану можуть обмежуватися такі права і свободи:

недоторканність житла та заборона проникати до нього, окрім як за рішенням суду – стаття 30;
таємниця листування, телефонних розмов та кореспонденції – стаття 31;
заборона втручатися в особисте і сімейне життя, збирати та зберігати, використовувати та поширювати конфіденційну інформацію, право знайомитися в органах влади з відомостями про себе, судовий захист права на спростування недостовірної інформації про себе та право вимагати вилучення такої інформації – стаття 32;
свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право на виїзд з України – стаття 33;
право на вільне вираження думки – стаття 34;
участь в управлінні державними справами, в референдумах, право обирати і бути обраним, рівний доступ до держслужби – стаття 38;
право на мирні зібрання – стаття 39;
право на приватну власність: володіння, користування, розпорядження – стаття 41;
право на підприємницьку діяльність, заборона зловживати монопольним становищем, захист прав споживачів з боку держави – стаття 42;
право на працю та її вільний вибір, заборона на примусову працю, захист від незаконного звільнення – стаття 43;
право працюючих на страйк – стаття 44;
право на освіту, обов'язковість повної загальної середньої, доступність та безоплатність освіти, право на безоплатну на конкурсній основі у вишах, право на навчання мовами нацменшин та їхнє вивчення – стаття 53.