Верховна Рада ухвалила закон про засади державної політики національної пам'яті. Які важливі зміни він вносить? Розбирався "Ми – Україна".

Нові терміни, визнання нагород, церемоніал та статус Інституту національної пам'яті

Парламент ухвалив законопроєкт 13273 про засади державної політики національної пам'яті Українського народу 21 серпня. В цьому документі і новий закон, і низка змін до чинних законів. Він пішов на підпис президенту і набере чинності з наступного дня після опублікування.

Нові терміни. На рівні законодавства визначили назву війни.

Війна за Незалежність України – це боротьба за незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України проти російської агресії з 19 лютого 2014 року. Вона включає тимчасову окупацію Криму, Севастополя, АТО, заходи із забезпечення нацбезпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, заходи, необхідні для забезпечення оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією росії проти України.

В новому законі є основні принципи політики національної пам'яті. Один із них – визнання злочинності тоталітарних режимів, російської імперської політики та рашизму. Тож визначили, що таке рашизм.

Рашизм – це новий різновид тоталітарної ідеології та практик, які лежать в основі російського нацистського тоталітарного режиму, сформованого у державі-агресорі, та ґрунтуються на традиціях російського шовінізму й імперіалізму, практиках комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Тобто строк початку нинішньої війни визначено. Вона включає усі етапи та у тих формулюваннях, які вже є у законах та нормативно-правових актах. Поки в росії кричать про "українських нацистів", в Україні рашизм законодавчо визначили як тоталітарну ідеологію, в основі якої лежать практики нацизму.

Визнання нагород. У прикінцеві та перехідні положення закону про держнагороди включили перелік відзнак, які запровадили у ХХ столітті УНР та Українська Головна Визвольна Рада:

• Хрест Святого Архістратига Михаїла;
• Залізний хрест "За Зимовий похід і бої";
• Хрест (Орден) Симона Петлюри;
• Хрест Бойової Заслуги (Золотий Хрест Бойової Заслуги І, ІІ класу);
• Срібний Хрест Бойової Заслуги І, ІІ класу;
• Бронзовий Хрест Бойової Заслуги;
• Хрест Заслуги (Золотий Хрест Заслуги І, ІІ класу);
• Срібний Хрест Заслуги І, ІІ класу;
• Бронзовий Хрест Заслуги;
• Медаль "За боротьбу в особливо важких умовах".

На них поширюватиметься дія закону про держнагороди, як зараз вона поширюється на правовідносини з громадянами України з нагородами СРСР та радянських республік.

Державний протокол та церемоніал. Положення про нього є в президентському указі та стосується офіційних заходів за участі президента, прем'єра, міністра закордонних справ та вищих посадових осіб України.

За новим законом до протоколу та церемоніалу увійдуть такі загальнонаціональні місця пам'яті:

• Національний музей Голодомору-геноциду;
• Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності;
• Національне військове меморіальне кладовище (поки є лише в проєкті);
• Український національний пантеон (поки є проєкт концепції);
• Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр";
• Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили".

Український інститут національної пам’яті. Поки що він є центральним органом виконавчої влади, який спрямовує та координує Кабмін через Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

"Високий статус Інституту мав з моменту утворення у 2006 році, проте за часів Януковича, з метою тиску з боку влади та обмеження його незалежності, і він був скасований", - нагадав голова УІНП Олександр Алфьоров.

Після змін за новим законом УІНП стане органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

"Тобто, по суті, УІНП виходить з підпорядкування Мінкульту і отримує повноваження майже як окреме міністерство, що дозволить установі системно займатися політикою національної памʼяті", - пояснив народний депутат Микола Княжицький.

Поки що Інститут реалізує державну політику у сфері національної пам'яті. За новим законом – ще й формуватиме її. Зокрема, раз на п'ять років подаватиме Кабміну на узгодження стратегію збереження та відновлення національної пам'яті, за зверненням чи з власної ініціативи даватиме обов'язкові до розгляду висновки, роз'яснення та рекомендації щодо профільних законів, погоджуватиме законопроєкти.

УІНП зобов'язали укласти переліки осіб та подій:

• які містять символіку російської імперської політики;
• які не містять символіки російської імперської політики.

Переліки мають бути на сайті. Їх уточнюватимуть та оновлюватимуть. Строк першого оприлюднення – протягом місяця після набрання чинності новим законом. Потрібен перелік для того, щоб спростити деколонізацію.

Як змінили умови перейменувань?

Деколонізація. Два роки тому, 27 липня 2023 року, набрав чинності закон про деколонізацію – про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії. Він масштабний, з багатьма вимогами, а також зі строками та повноваженнями щодо перейменувань та демонтажу (перенесення) невідповідних пам'ятників і пам'ятних знаків.

Рішення про зміну топонімів у населених пунктах (це райони у містах, сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, інші об’єкти) та демонтаж (перенесення) пам'ятників йдуть за ієрархією та на кожному етапі різні органи влади мали повноваження щодо деколонізації, якщо не встигали на попередній ланці:

• органи місцевого самоврядування населених пунктів – до 27 січня 2024 року: півроку після набрання чинності закону про деколонізацію;
• голови населених пунктів – до 27 квітня 2024 року, +3 місяці;
• голови обласних адміністрацій – до 27 липня 2024 року повноваження мали голови ОДА.

Вже рік як строки вичерпалися, але перейменування та демонтаж (перенесення) відбулися не всюди, бо рішення застрягли на найнижчих рівнях. Новий закон їх перезапустить.

"Відновлюється дія "антисаботажного механізму" закону про деколонізацію – місцевим радам знову надається 6 місяців для усунення символів російської імперської політики з публічного простору, а там, де вони цього не зроблять, це покладається на наступні 3 місяці на голів громад, а де й вони цього не зроблять за наступні 3 місяці це мають зробити голови обласних держадміністрацій", - пояснив народний депутат Володимир Вятрович.

Обчислення строків на перейменування топонімів у населених пунктах та демонтаж (вилучення) пам'ятників йтиме з дня, коли УІНП дасть відповідний висновок про наявність символів імперської політики у назві, пам'ятнику, пам'ятному знаку.

Також прямо зазначено, що в новій назві заборонено використовувати назву з імперською символікою.

Протягом трьох місяців після набрання чинності новим законом міські ради, військові адміністрації населених пунктів, військово-цивільні адміністрації населених пунктів мають перейменувати райони в містах, які містять імперську або комуністичну символіку. Якщо не перейменують, ще три місяці на перейменування районів буде у голови ОДА.

Громади. "Створюється механізм перейменування громад, аби тепер громади отримали назви відповідно до назви свого центрального населеного пункту (вирішить питання Новомосковської та Червоноградської громад", - зазначив народний депутат Роман Лозинський.

Під новий механізм внесли зміни в закон про місцеве самоврядування. За новими нормами назва тергромади як правило є похідною від назви її адміністративного центра або географічної чи історичної назви.

Передбачені два способи перейменування. За поданням Мінрозвиту Кабмін внесе зміни у рішення про визначення адмінцентрів та затвердження територій громад. Це в разі:

• перейменування адмінцентру. Громаду можуть не перейменовувати, якщо її назва похідна від географічної або історичної;
• віднесення адмінцентру до іншої категорії;
• приведення назви тергромади у відповідність стандартам державної мови;
• перейменування відповідно до закону про деколонізацію.

Сільська, селищна, міська рада зможуть двома третинами голосів ініціювати перед Кабміном подання про перейменування тергромади, якщо нова назва – похідна від географічної або історичної. Щодо назви рекомендації даватиме УІНП, та обов'язково має бути висновок Нацкомісії за стандартів держмови щодо відповідності. Прямо вказано, що перейменування тергромади або зміна її категорії не є підставою для нових місцевих виборів.

Мораторій на перейменування. "Рішення про увічнення захисників України в назвах вулиць отримують 10-річний захисний період. Перейменовувати такі вулиці чи інші об'єкти топонімії забороняється. Бо, на жаль, вже маємо ганебні приклади в окремих громадах", - вказав Лозинський.

Умову внесли змінами до закону про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.

Не можна буде змінювати протягом десяти років назви юросіб чи об'єктів права власності на честь:

• військовослужбовців та інших осіб, які брали участь у Війні за Незалежність України з 2014 року, Героїв України із "Золотою Зіркою", нагороджених орденом Богдана Хмельницького, орденом "За мужність" з 2014 року;
• борців за незалежність України у ХХ столітті;
• людей, які вчинили героїчний вчинок чи звершення в ім'я Батьківщини;
• людей, які зробили вагомий внесок у розбудову України та зміцнення її міжнародного авторитету, підтримку міжнародного міру та безпеки;
• людей, як зробили значний особистий внесок у захист прав українського народу, розвиток науки та культури.

Десятирічний мораторій може не діяти після реорганізації юрособи або в тому разі, якщо назву об'єкта права власності присвоять аналогічному чи вагомішому у тому ж населеному пункті.

Що буде з пам'ятниками Другої світової війни?

Місця пам'яті замість пам'яток. Пам'яткам Другої світової війни зараз присвячено статтю 4 закону про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років. Передбачено, що Кабмін має затвердити національний реєстр, та перелічено, що саме вважається пам'ятками.

За новим законом йдеться вже не про пам'ятки, а про місця пам'яті Другої світової війни, які увічнюють пам'ять про події ДСВ, її учасників та жертв. Перелік об'єктів виправили та розширили (нові об'єкти виділені):

• військові кладовища;
• військові ділянки на цивільних кладовищах;
• військові братські та одинокі могили;
• намогильні споруди, розташовані на місцях поховань;
• місця почесних поховань;
• пам'ятники;
• пам'ятні знаки;
• меморіальні дошки;
• споруди, комплекси (ансамблі), їх частини;
• об'єкти монументального мистецтва;
• інші об'єкти та визначні місця.

Згадку про реєстр виключили. Облік, запобігання руйнуванню та шкоді, захист, збереження, утримання, використання, консервація, реставрація, ремонт, реабілітація, пристосування, музеєфікація – за органами держлади, місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами за кошти бюджетів на незаборонених джерел.

Які вимоги до місць пам'яті ДВС? На рівні закону визначили, що написи мають бути українською мовою з можливістю дублювання іншими мовами. Але іншими мовами напис може бути нижче, ніж українською, або праворуч. За обсягом, розміром та шрифтом напис іншою мовою повинен бути не більшим, ніж напис українською.

Заборонено розміщати на об'єктах:

• символіку комуністичну, нацистську та російську імперську;
• георгіївську стрічку, прапор Перемоги, бойові прапори, емблеми іншу символіку радянських органів держбезпеки та репресивних органів;
• зображення радянських нагород чи їхніх елементів;
• напис "Велика Вітчизняна війна" та похідні, дати ВВВ;
• комуністичні, нацистські пропагандистські написи та зображення;
• назви російських "міст-героїв" та "міст великої слави".

Вимога щодо написів українською мовою та заборона на розміщення деяких символів і написів не стосується створених чи споруджених місць пам'яті ДСВ на місцях поховань, місцях почесних поховань на кладовищах. В тому випадку, якщо вони споруджені до набрання чинності новим законом.

Що далі? Протягом року від набрання новим законом чинності написи та зображення на об'єктах місць пам'яті ДСВ мають привести у відповідність до вимог. Цей строк дають органам місцевого самоврядування, військовим та військово-цивільним адміністраціям населених пунктів.

Якщо протягом року нічого не зроблять, ще протягом трьох місяців розпорядження про зміни зможуть ухвалити сільські, селищні, міські голови.

Якщо протягом 15 місяців змін не буде, ще три місяці на розпорядження матимуть голови обласної державної або військової адміністрації.

Це стосується місць пам'яті у публічному просторі. Публічний простір описали і доволі широко. Це сквери, бульвари, вулиці, провулки, узвози, проїзди, проспекти, площі, майдани, набережні, мости, парки, дороги, шляхи сполучення інші території у населених пунктах і поза ними. Також це адміністративні, торговельні, готельні будівлі, будівлі для публічних виступів та інші, які є доступними.

18 місяців на приведення місць пам'яті у відповідність за процедурою та умовами нового закону не стосуються тих об'єктів, які внесені в Державний реєстр нерухомих пам'яток України. Веде цей реєстр Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

Місця пам'яті ДВС, які є в держреєстрі, але не відповідають новим вимогам, мають приводити у відповідність іншим шляхом. Зокрема з урахуванням пропозицій місцевої влади, рекомендацій УІНП та експертного висновку, можуть дати згоду на демонтаж окремих елементів. Про пам'ятки державного значення рішення ухвалює Кабінет міністрів, про пам'ятки місцевого значення – Мінкульт.

Конфіденційна інформація про померлого: що виправили?

Які умови зараз? За ст. 7 закону про поховання та похоронну справу, держава гарантує конфіденційність інформації про померлого. Надавати її можуть на умовах закону про інформацію. Це вичерпні умови без деталізації.

Що змінюється? Стаття 7 в новій редакції визначає, яка сама інформація про померлого є конфіденційною з гарантіями держави.

До конфіденційної інформації про померлого:

• відноситься: адреси місць проживання, телефонні номери, контактні дані близьких осіб або виконавця волевиявлення померлого;
• не відноситься: інформація на могилах, намогильних спорудах, склепах, кенотафах, інших місцях поховання, у тому числі почесного.

Облік інформації про померлих, які поховані на території громади, мають вести органи місцевого самоврядування. Інформацію повинні надавати родичам померлих на запит та органам держвлади за обґрунтованим запитом.

Раніше "Ми – Україна" розповідав, що означає легалізація множинного громадянства.