Виїзд чоловіків за кордон під час війни: що змінилося та хто має на це право

Виїзд чоловіків за кордон під час війни: що змінилося та хто має на це право

Новий закон про мобілізацію та окремі постанови уряду, ухвалені після нього, змінили умови перетинання кордону під час воєнного стану. На яких підставах та хто з чоловіків наразі може виїхати за кордон, розбирався "Ми – Україна".

Діджиталізація на кордоні

Останнє нововведення Кабміну – доступ Держприкордонслужби до необмеженого кола реєстрів. Правила перетинання кордону регулює постанова №57 і саме її 9 серпня змінив уряд (постанова №900).

Відтепер Держприкордонслужба може одержувати інформацію з інформаційно-комунікаційних систем, довідкових систем, реєстрів, банків даних, які адмініструють органи держвлади чи органи місцевого самоврядування. Одержувати можуть й інформацію з обмеженим доступом.

Дивитися на такі дані прикордонники можуть для перевірки паспортних та підтверджуючих документів при перетинанні кордону громадянами.

"Державна прикордонна служба фактично отримала доступ до усіх реєстрів. Я так розумію, вона отримала доступ до реєстрів, які можуть підтверджувати статус: чи є жінка військовозобов'язаною, чи ні. Проте на сьогодні поки ще не варти бити на сполох. Я не зустрічав жодного випадку, щоб військовозобов'язаним жінкам забороняли виїзд за кордон. Поки це стосується виключно чоловіків – військовозобов'язаних та невійськовозобов'язаних", - каже адвокат Ростислав Кравець.

Речник ДПСУ Андрій Демченко заспокоює: обмеження наразі стосуються тільки чоловіків у віці від 18 до 60 років, а не військовозобов'язаних жінок. Загалом за його словами для громадян зміни після ухваленої урядом постанови №900 не відчутні. Вони для прикордонників та інспекторів, яким діджиталізація полегшить роботу із перевірки документів. Зокрема й щодо того, чи не підроблені вони.

ДПСУ укладе договори з утримувачами реєстрів у тому числі в частині використання персональних даних. Це рішення має пришвидшити перевірки на кордоні.

Перевірка документів

Після ухвалення нового закону про мобілізацію, не рахуючи положення про діджиталізацію, правила перетинання кордону змінили косметично, замінивши формулювання "Служба зовнішньої розвідки" на "розвідувальні органи". Проте умови оновив сам закон.

Згідно із ним усі чоловіки у віці від 18 до 60 років під час воєнного стану повинні мати при собі військово-облікові документи. Чоловіки, які виїхали за кордон, знявшись перед тим з обліку, які перебувають за кордоном мали стати на військовий облік. Тобто повинні також мати або отримати військово-облікові документи.

Право перевіряти такі тепер є й у прикордонників у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. До 17 липня чоловіки мали оновити військово-облікові дані і стати на облік ті з них, хто ще не стояв. З цього дня ДПСУ почала застосовувати норму про перевірку документів "в усіх громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років".

Для пред'явлення підходять як паперові, так і електронні військово-облікові документи – вони мають однакову юридичну силу. Немає документу – прикордонники відмовляють у перетинанні.

У ДПСУ попереджають, що не пропустять за кордон, якщо про чоловіка в реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів є позначка, що ТЦК подав його у розшук. В такому випадку прикордонники мають викликати поліцію для адмінзатримання та доставлення до найближчого ТЦК.

Чоловіки, які мають право на відстрочку повинні проставити у військово-обліковий документ відповідну позначку. Військовий квиток має бути й у тих, хто знятий з військового обліку за станом здоров'я. У ньому також має бути позначка про зняття з обліку. Якщо ці умови не виконати – не випустять.

"У чоловіків, які зняті з військового обліку, мають право на відстрочку, повинні бути військово-облікові документи. ДПСУ в зонах перетину кордону дали право на перевірку військово-облікових документів, - деталізує Кравець, - Окрім військово-облікових документів, не зважаючи на те, що раніше ви десятки разів могли перетинати державний кордон, обов'язково потрібно, щоб інформація про зняття з обліку та відстрочку містилася в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних, резервістів. До мене звертаються багато таких чоловіків, які раніше перетинали кордон, але з 1 червня їм заборонили це робити, бо немає інформації в реєстрі. Обов'язково перевіряйте чи є запис в Єдиному реєстрі. Ви можете це зробити або у ЦНАПі, або за допомогою Резерв+, або безпосередньо звернувшись у ТЦК. Спосіб обирайте самі, але обов'язково має бути позначка: знятий з обліку, виключений з обліку, отримав відстрочку".

Хто з цивільних чоловіків має право виїжджати за кордон?

У ДПСУ констатували, що категорії осіб, якім дозволений виїзд за кордон згідно правил, не змінювався. Йдеться про ті, які перелічені у постанові №57. Також у ній є посилання на закон про мобпідготовку та мобілізацію: виїжджати можуть деякі категорії військовозобов'язаних, які мають право на відстрочку. І після нового закону про мобілізацію саме цей перелік дещо змінився.

Наводимо повний перелік тих, хто має право виїжджати за кордон під час воєнного стану за постановою та за законом.

За постановою №57 виїжджати за кордон можуть такі військовозобов'язані:

  • особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ групи. Треба пред'являти посвідчення про статус або пенсійне про призначення відповідної допомоги з групою та причиною інвалідності, або довідку про отримання пільг;
  • особи, які супроводжують дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп. Потрібні документи, які підтверджують інвалідність та родинні зв'язки;
  • особи, які супроводжують одного з батьків з інвалідністю І чи ІІ групи своїх або чоловіка (дружини). Потрібні документи про родинні зв'язки, інвалідність, документи, що підтверджують спільне проживання або здійснення догляду (акт встановлення здійснення догляду);
  • особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І чи ІІ групи за якими здійснюють постійний догляд. Потрібні документи про отримання компенсації на догляд або документи про інвалідність та акт встановлення факту догляду;
  • батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років. Потрібні свідоцтво про народження або документ про повноваження (опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям), посвідчення про соцдопомогу із статусом "дитина з інвалідністю", або довідка про соцдопомогу дитині з інвалідністю, або індивідуальна програма з реабілітації дитини з інвалідністю;
  • батьки, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи. Потрібні свідоцтво про народження та документ про інвалідність;
  • баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю, які мають відстрочку від мобілізації. Потрібен документ про відстрочку та документ про родинні зв'язки;
  • один з членів сім'ї першого ступеню споріднення, який супроводжує особу, що потребує постійного догляду. Потрібні документи про родинні зв'язки та висновок про потребу у догляді або у супроводі;
  • опікуни осіб, визнаних судом недієздатними, або один з членів сім'я першого чи другого ступеню споріднення таких осіб. Потрібні документи про родинні зв'язки, якщо це родич, або рішення суду про опікунство;
  • особи з інвалідністю чи інші особи, які потребують постійного догляду, проживають у закладах стаціонарного , паліативного догляду, закладах догляду у супроводі одного працівника закладу (один працівник на 25 осіб з інвалідністю). Працівники повинні мати військово-облікові документи, наказ директора закладу, яким уповноважено на супровід, а також для осіб з інвалідністю – документи про неї;
  • матір та/або батько, опікун, піклувальник, один чи обидва прийомні батьки, батьки-вихователі, які супроводжують тяжко хвору дитину, якій не встановлено інвалідність. Потрібні висновок ЛКК, документи про родинні зв'язки чи про повноваження особи, яка супроводжує.

Правила посилаються також на ст. 23 закону про мобпідготовку та мобілізацію, за якою деяким військовозобов'язаним надано право на відстрочку. Частково вони дублюють перелік за постановою №57. Проте правилами не дозволяють перетинати кордон студентам, науковцям та освітянам, у яких є право на відстрочку. Наводимо повний перелік права на відстрочку, яка дозволяє виїжджати за кордон:

  • бронь. За правилами перетинання кордону (пункт 2-14), заброньовані мають право виїжджати тільки у відрядження;
  • інвалідність або відповідно до висновку ВЛК тимчасова непридатність з переоглядом через 6-12 місяців;
  • троє і більше дітей у віці до 18 років, якщо немає боргу по аліментам більше трьох місяців;
  • дитина чи діти у віці до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, зник безвісти або є безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання. Також самостійне виховання за рішенням суду або якщо мати під час народження не перебувала у шлюбі та запис у Книзі реєстрації про батька дитини зробили за її вказівкою;
  • дитина з інвалідністю у віці до 18 років або важкохвора дитина без встановлення інвалідності;
  • повнолітня дитина з інвалідністю І чи ІІ групи на утриманні;
  • усиновлена дитина або усиновлені діти у віці до 18 років, які на момент всиновлення були сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування. Також право на відстрочку мають опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, які утримують дитину чи дітей у віці до 18 років, які є сиротами чи позбавлені батьківського піклування;
  • постійний догляд за чоловіком або дружиною, дитиною, кимось з батьків своїх, кимось з батьків дружини або чоловіка (якщо чоловік або дружина потребує догляду, безвісно відсутня, помера, оголошена померлою, немає інших працездатних членів сім'ї, які можуть доглядати);
  • визначене судом опікунство над недієздатною особою;
  • дружина або чоловік є особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
  • дружина або чоловік із ІІІ групою інвалідності, якщо група встановлена у зв'язку із онкологією, відсутністю кінцівки чи кінцівок, кистей рук чи однієї кисті, стоп ніг чи однієї стопи, одного з парних органів. Також якщо у дружини або чоловіка з ІІІ групою є онкологія, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми;
  • один зі своїх батьків або батьків дружини чи чоловіка має І або ІІ групу інвалідності, якщо немає інших військовозобов'язаних членів сім'ї, які зобов'язані утримувати. Крім випадків, коли зобов'язані утримувати є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, знаходяться під арештом (крім домашнього), відбувають покарання. Таку відстрочку можуть надати тільки одному військовозобов'язаному;
  • є член сім'ї другого ступеню споріднення з інвалідністю І або ІІ групи, який потребує постійного догляду. Якщо у такого члена сім'ї немає родичів першого, другого чи третього ступеню споріднення або його родичам самим потрібен постійний догляд;
  • дитина у віці до 18 років, якщо другий з подружжя служить;
  • керівники міністерств, їх заступники, керівники держорганів, органів держуправління, нардепи, депутати ВР АР Крим, судді, члени Вищої кваліфкомісії суддів, члени Вищої ради правосуддя, керівник Служби дисциплінарний інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори, омбудсмен, голова та члени Рахункової палати;
  • працівники органів військового управління, підрозділів Міноборони, ЗСУ, Держспецтранспорту, Держспецзв'язку, СБУ, СЗРУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Управління держохорони, апарату МВС, дипслужбавці на диппосадах МЗС, надзвичайні та повноважені посли, експерти установ експертної служби МВС;
  • держслужбовці, які готують висновки до нормативно-правових актів, проводять їхню експертизу, забезпечують кібербезпеку, розробляють ПО, адмініструють бази даних, впроваджують інформаційно-комунікаційні технології в органах, які забезпечують діяльність президента, ВРУ, Кабміну;
  • в разі загибелі під час АТО близьких родичів з числа військових, працівників військових формувань, працівників підприємств, організацій установ, які залучались до АТО, добровольці;
  • у разі загибелі близьких родичів під час заходів з нацбезпеки і оборони у Донецькій та Луганській областях, під час відсічі російської агресії;
  • члени сім'ї (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідній чи повнорідні брат або сестра) тих, кому посмертно присвоїли звання Героя України за мужність, патріотизм, героїчне відстоювання демократії, прав і свобод людини, служіння народові під час Революції Гідності;
  • звільнені з полону військові за подальшим звільненням зі служби у запас.

Хто ще має право виїжджати: категорії та особливості

Посадовці та держслужбовці. Як і заброньованим працівникам, їм дозволено виїжджати за кордон тільки у відрядження. Обмеження стосується посад категорій А та Б, зокрема й жінок, які їх обіймають, але не є військовозобов'язаними.

Військові. Перетинання кордону під час воєнного стану дозволене, якщо військовий їде на лікування, у відрядження або у відпустку. В усіх випадках мають бути підтвердні документи. У випадку із відпусткою – витяг з відповідного наказу та відпускний квиток з дозволом на виїзд та строками. Рапорт про таку відпустку має погодити командир. Подавати його треба мінімум за 15 днів до відпустки, максимально деталізувати інформацію про неї: місце перебування, строк перебування, транспорт, яким людина буде діставатися, пункт перетину кордону, країни, через які військовий буде проїжджати. Також треба надати копії квитків, документи про родину, якщо боєць їде до неї.

Представники окремих професій. Спортсмени та тренери можуть виїжджати для участі у змаганнях та за рішенням Мінмолодьспорту. Чоловіки, які працюють у сфері культури потрібні мати запрошення на певний захід, запит на виїзд та офіційний дозвіл Мінкульту.

Залізничники та моряки виїжджають для роботи на міжнародних рейсах. Про це має бути відповідний договір чи лист про намір його укласти.

"Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільним транспортом для потреб ЗСУ, інших військових формувань, а також населення України. Це система "Шлях" і тут вже як скажуть прикордонники. Дуже часто не пропускають, навіть якщо є всі документи", - уточнює Ростислав Кравець.

Студенти. Правилами перетинання (пункт 2-6) навчання, навіть послідовне, у закладах освіти хоч і є підставою для відстрочки, але не надає права на виїзд за кордон. Не випускають студентів як українських, так і закордонних закладів вищої освіти. Навесні внесли зміни до правил і окремій категорії студентів-чоловіків, які беруть участь у програмах академічної мобільності, дозволяють виїжджати на строк до одного семестру. Але вимоги участі суворі.

Виїхати можуть студенти-чоловіки у віці від 18 до 22 років, які здобувають ступінь бакалавра за денною або дуальною формою у державних чи комунальних ЗВО. Щоб виїхати потрібні чотири документи:

  • довідка ЗВО про направлення. У ній мають бути вказані підстави співробітництва із закордонним вишем, строк семестру, підтвердження рівня володіння студентом мови викладання в іноземному виші. До того ж у студента не має бути негативних оцінок та перездач протягом останніх двох семестрів;
  • копія договору академічної мобільності, завірена нашим ЗВО;
  • електронний студентський квиток у "Дії";
  • військово-обліковий документ з відповідною відміткою ТЦК. Як раз із цим проблеми.

Адвокат пояснює, що немає затвердженої форми такої відмітки, і у ТЦК просто не знають, яку саме проставляти. Тому підставу в зв'язку із участю у програмі академічної мобільності правник вважає такою, що майже нікому зі студентів насправді не дасть право на виїзд.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, навіщо потрібен та які функції має застосунок для військовослужбовців "Армія+".

Головне