Невдовзі Верховна Рада може запровадити акциз на солодкі напої. З березня 2023 року відповідний законопроєкт чекав свого часу, а 17 липня фінансовий комітет ВР дав згоду прийняти його за основу в першому читанні. Як саме працюватиме акциз на солодкі напої, на що підуть залучені за його рахунок кошти та як аналогічні податки діють в інших країнах, розбирався "Ми – Україна".

Яким буде акциз на солодку воду в Україні?

Фінансовий комітет ВР схвалив до розгляду у першому читання два законопроєкти від чисельної групи нардепів. 9032-1 вносить зміни до Податкового кодексу про запровадження акцизу. 9033-1 вносить зміни до Бюджетного кодексу про особливості спрямування надходжень від нього.

На які напої акциз? Застосовувати його планують до води, звичайної, мінеральної, газованої, з додаванням цукру чи інших підсоложувачів або ароматичних речовин. Код такої продукції – з УКТ ЗЕД 2202 10 00 00. Акциз буде як для вітчизняних, так і для імпортних. Акцизною маркою їх маркувати не будуть.

Яка ставка? До першого читання автори запропонували встановлювати ставку в інвалюті: 0,1 євро (10 євроцентів) за 1 літр напою. За нинішнім курсом це 4,5 грн за літр. Диференціації ставки з прив'язкою до вмісту цукру, підсоложувачів, ароматизаторів немає. Де саме вироблено напій також значення немає.

З висновку фінансового комітету ВР бачимо, що у Мінекономіки є питання саме до валюти. Там не бачать для застосування євро економічних обґрунтувань. В міністерстві нагадали, що за нормами ПКУ, якщо встановлювати ставку в абсолютних значеннях у гривні, щороку можна її переглядати з урахуванням інфляції. Цю пропозицію можуть врахувати і ставку змінити до другого читання.

Коли і хто сплачуватиме? Законопроєкти подавали ще на початку 2023 року і передбачили введення в дію з 1 січня 2024 року. Звісно строки відкоригують і планують ввести в дію з 1 січня 2025 року.

"Платниками податку визначаються виробники та імпортери напоїв", - каже голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев.

Витрати на акциз вони закладуть в ціну і сплатять, врешті решт, за це споживачі. Оскільки поки що ставку у євро не переглянули, плюс 4,5 грн до вартості одного літра напою – можливе потенційне здороження. Але гривня девальвує відносно долара і євро. Згідно Бюджетної декларації наступного року очікують середньорічний курс 45 у парі гривня/долар, у такому разі курс євро тяжітиме до позначки 50 грн. Тож підвищення цін може бути суттєвішим, хоча тут остаточне рішення буде саме за гравцями ринку: усе залежить від їхніх фінансових показників та позиції на ринку.

У Науково-експертному управлінні ВРУ до змін Податкового кодексу зауважень небагато. Найвагоміші стосуються відсутності обґрунтувань. По-перше, не обґрунтовано ставку в контексті її впливу на кінцеву ціну та в контексті співвідношення із ціною замінників солодких та ароматизованих напоїв – слабоалкоголки. По-друге, не обґрунтовано, чому саме виробники та імпортери мають сплачувати новий акциз, а не запроваджується акциз безпосередньо з роздрібного продажу. Тобто чому сплачувати його треба в залежності від обсягів виробництва та імпорту, а не від рівня споживання.

На що підуть кошти? Законпроєкт про акциз вилежувався понад рік. Перед тим його готували, і розрахунки робили на довоєнних показниках ринку.

"За розрахунками на основі обсягів споживання визначеної для оподаткування групи напоїв в 2019 році, бюджетні надходження від податку можуть становити від 5,1 до 7,8 млрд грн на рік", - пишуть автори.

Інших розрахунків наразі немає, хоча після повномасштабного вторгнення ситуація дещо змінилася. Експерти казали, що за 2022 рік ринок безалкогольних напоїв впав на 40%, а ціни на продукцію зросли на 41%.

Надходження, якого б обсягу вони не були, мають піти не у загальний бюджетний казан. За проєктом 9033-1, кошти спрямують у спецфонд. Половину від них мають витрачати на профілактику інфекційних та неінфекційних хвороб, половину – на програми зі шкільного харчування

В Науково-експертному управлінні натомість вказують, що напрямки не є конкретними, вони надто загальні, а визначення "шкільне харчування" взагалі в законодавстві немає.

Навіщо акциз на солодку воду? Автори вказують, що для боротьби із нездоровими харчовими звичками. Цукор з напоїв засвоюється надто швидко, одразу погано впливає на підшлункову та печінку, а з часом підвищує ризик цукрового діабету, порушень у серцево-судинній-системі, пошкоджень кровоносних судин, ожиріння, захворювань кишково-шлункового тракту.

Зазначають, що діабет у нас молодшає, а загалом Україна, як і решта світу, потерпає від епідемії неінфекційних хвороб.

Статистика, яку наводять депутати: 28,3% дорослих українців вживають солодкі напої частіше, ніж раз на тиждень.

В результаті запровадження акцизу вони очікують, що споживання солодких вод знизиться на 21%.

Чи точно введуть акциз? Усе вказує на те, що його ухвалять. Запровадження передбачили у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки.

"Введення акцизного податку на солодкі газовані напої – це узгоджена позиція команди Президента", - зазначає народний депутат Михайло Радуцький, один із ініціаторів проєкту.

Хоча він не є вимогою при вступі України в ЄС, зобов'язанням у сфері євроінтеграції він не суперечить.

"Запровадження акцизного податку на солодкі напої відповідає Директиві ЄС 2020/262 від 19 грудня 2019 року. Статтею 1 загальних положень цієї Директиви встановлено, що для визначення загального режиму оподаткування акцизами держави-члени можуть накладати податки на товари, що не є підакцизними", - вказує Гетманцев.

Також він додає, що близько 50 країн запровадили податки на солодкі напої у різних формах. Група ж авторів посилається на Всесвітню організацію охорони здоров'я, де такі податки рекомендували в якості профілактики неінфекційних захворювань.

Як податок на солодкі напої спрацював в інших країнах?

Податок або акциз на солодкі напої є різновидом "податку на гріх" (sin tax). Найпоширеніші з них – на алкоголь, тютюн, вейп, азартні ігри. Тобто на товари та послуги у зв'язку із їхньою здатність або їхнім сприйняття як шкідливих або дорогих для суспільства.

Оскільки в Україні, особливо під час повномасштабної війни, є багато чого більш небезпечного та шкідливого, у першу чергу через агресію росіян, сприйняття вільних цукрів у якості одного зі шкідників формується тяжко. До того ж завжди є питання і до корупційної складової при адмініструванні податків та зборів, і до справедливості при нарахування.

Проте у низці країн, де податок на солодкі напої діє кілька років, є позитивні результати щодо зменшення їхнього споживання. Тобто мета податку досягається. Деякі з них мають схожий податковий дизайн із тим, який пропонують в Україні, деякі більш складний.

Південно-Африканська Республіка. Податок зі ставкою 10% на солодкі напої, за винятком соків, там запровадили у 2018 році. Після цього зросли ціни на газовані напої, як із високим, так і з низьким рівнем цукру, але не здорожчали негазовані.

За кілька років спостерігалась зміни і рецептури напоїв на користь меншого вмісту цукру, і споживчої поведінки. Домогосподарства купували на 29% менше газованих напоїв, а обсяг цукру у них впав на 51%. На 57% зменшився обсяг цукру в напоях, які купують найменш заможні верстви населення. Це важливе зауваження, бо часто "податки на гріх" критикують за регресивність: чим менше доходів у людини, тим більший відсоток доходів "з'їдають" такі податки.

Велика Британія. Soft Drinks Industry Levy запровадили у 2018 році як дворівневий. Ставку в абсолютних значення встановили в залежності від вмісту цукру: 0,18 фунта за літр – від 5 до 8 г на 100 млн, 0,24 фунта за літр – понад 8 г на 100 мл.

Після цього відбулося широкомасштабне переформатування лінійки напоїв – рівень цукру суттєво знизився. До 2019 р. частка напоїв з вмістом цукру понад 5 г на 100 млн впала з 49% до 19%. Через чотири роки після введення податку вміст цукру в напоях скоротився на 44%. Споживання в середньому скоротилося на 35,4%, а у домогосподарствах, де основний заробіток був за рахунок фізичної праці, на 38,5%.

Варто зазначити, що більшість фруктових соків, соковмісних напоїв та смузі, які призначені для дітей, не підпадають під оподаткування. Натомість у запропонованій у нас варіації потраплятимуть усі соковмісні напої, бо акциз розповсюджується на води із будь-якими підсолоджувачами та ароматизаторами. Тобто у Великій Британії є альтернатива, у нас її майже не лишається.

Мексика. Податок зі ставкою 1 песо за літр підсолодженого напою запровадили у 2014 році. Відбулося здороження в середньому на 11%. За два роки на 37% зменшились обсяги придбання таких напоїв і найбільше – серед найбідніших верств населення. У 2024 році має бути результат десятирічного застосування і очікується, що за кожен долар, який витратили на впровадження податку, відбулась економія 4 доларів витрат на охорону здоров'я, та вдалося запобігти 240 тис. випадкам ожиріння, з яких 39% - серед дітей.

Що кажуть про шкоду здоров'ю?

Кілька років тому ВООЗ закликала до глобального підходу у зменшенні споживання солодких напоїв. Там вказують, що в середньому одна банка солодкого напою містить 40 г вільного цукру, що еквівалентно 10 столовим ложкам звичайного столового цукру. Тоді як рекомендують, для запобігання ожирінню та карієсу, зменшити споживання вільних цукрів до еквіваленту принаймні 12 чайних ложок на день, а в подальшому ще удвічі, до еквіваленту 6 чайних ложок.

Одним із способів боротьби із надмірним споживанням вільних цукрів податки на солодкі напої. Там спираються на розрахунки, і дослідження це підтверджують, що плюс 20% до вартості напоїв– це мінус 20% до обсягу їхнього споживання. У пояснювальній записці до нашого законопроєкту розрахунки наводять ті самі.

Наприкінці минулого року організація випустила глобальний звіт про застосування податків.

Нижче на мапі –запровадження податків чи акцизів на підсолоджені напої станом на липень 2022 року. Сірі кольори –не було досліджень або немає даних (у США акцизу на федеральному рівні немає, його запроваджують в окремих регіонах та містах), бузковий колір – немає, помаранчевий – є, але не на газовані напої, зелений колір – є.

Згідно зі звітом не 50 країн, а щонайменше 108 країн застосували на національному рівні акцизи принаймні до одного типу підсолоджених напоїв. Більшість із них не оподатковують фруктові соки, підсолоджені чай, каву та молочні напої (включно із рослинними замінниками молока). При цьому 46% країн занадто захопилися оподаткуванням: запровадили акциз також на звичайну бутильовану воду та не стимулюють її споживання у якості безпечної альтернативи солодким напоям.

У ВООЗ заохочують країни оподатковувати напої на основі вмісту цукру, бо тоді споживачі мають більшу альтернативу, а виробників спонукають змінювати рецептуру, зменшуючи його кількість. В Україна проєкт не передбачає диференціації ставок в залежності від вмісту цукру чи підсолоджувачів. Проте й у ВООЗ кажуть, що пропонують це державам з достатньо сильними податковим адміністративним потенціалом. За підрахунками організації близько чверті країн податок диференціюють.

Трохи більше 16% країн автоматично коригують акцизи, зокрема з огляду на інфляцію. Борці за здоров'я фіксують, що у світі середня частка акцизу у роздрібній ціні на підсолоджені газовані напої становить 3,4% на 330 мл, тоді як загальна частка непрямих податків у роздрібній ціні – 18,4%.

Вони підсумовують що світову практику можна покращити. Хоча податкова політика може враховувати різні чинники, захист здоров'я має бути ключовим фактором.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, який податок на розкіш потрібен нам під час війни: що саме варто оподатковувати та якими є ризики.