Міністр фінансів США Скотт Бессант та міністерка економіки України Юлія Свириденко підписали угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна. Що вона означає? Розбирався "Ми – Україна".
Складний шлях угоди про копалини
Спочатку угода між Україною та США загалом обговорювалася як така, що стосується рідкоземельних елементів, якщо слідувати заявам президента США Дональда Трампа.
"Ми прагнемо укласти угоду з Україною, яку вони збираються забезпечити те, що ми їм даємо, своїми рідкоземельними та іншими речами... Ми вкладаємо сотні мільярдів доларів. У них багато рідкоземельних елементів. І я хочу безпеки рідкоземельних елементів, і вони готові це зробити", - казав Трамп на початку лютого.
Про які саме рідкоземельні елементи, метали або критичну сировину могла йти мова, можна було лише здогадуватися, як і про те, чому президент США казав про сотні мільярдів доларів допомоги, яка насправді була набагато меншою. Проте далі угода почала ставати більш чіткою.
Наприкінці лютого було сформульовано текст документа про створення спільного інвестиційного фонду відбудови, який мав би збирати та реінвестувати доходи. Зокрема Україна мала б віддавати у фонд половину від майбутньої монетизации природно-ресурсних активів, незалежно від власності. Йшлося про родовища корисних копалин, вуглеводнів, нафти, газу, видобувних матеріалів, термінали скрапленого природного газу, портову інфраструктуру. Це мала бути рамкова угода, яка б започаткувала майбутні переговори про більш детальну угоду щодо діяльності інвестиційного фонду відбудови.
Підписати її мали 28 лютого, але в Білому домі сталася суперечка між Володимиром Зеленським та Дональдом Трампом. Український президент достроково залишив Білий дім і настав період високої напруженості у відносинах.
В середині квітня Україна та США підписали меморандум про намір укласти угоду. Більше зрушення відбулося після бесіди двох президентів у Ватикані. Та опісля внесених змін ,30 квітня рамкові умови створення фонду було підписано.
У ЗМІ, як українських, так і зарубіжних, її називають угодою про копалини, про природні ресурси, про мінерали.
Офіційно ж документ є угодою про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Юлія Свириденко виклала кілька її ключових положень. Також основні принципи виклав прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Угоду в Кабміні опублікували вдень.
Що в угоді про копалини: фонд, його доходи, управління та діяльність
Інвестиційний фонд відбудови США-Україна. Ця структура буде утворена двома урядами, а точніше двома агенціями: Корпорацією США з фінансування міжнародного розвитку (Development Finance Corporation, DFC) та українською Агенцією з питань підтримки державно-приватного партнерства.
До нього внески, про які нижче, робитимуть дві держави та за їхній рахунок будуть інвестиції у визначені спільно проєкти з видобутку, а також на супутні інфраструктурні чи для переробки, саме в Україні. Як уточнив Денис Шмигаль, фонд буде гарантувати закупівлі продукції на умовах "бери або плати". Вочевидь йдеться про продукцію, яка буде вироблена внаслідок реалізації таких нових проєктів.
Тарас Качка, заступник Міністра економіки України пояснив в ефірі "Ми – Україна", що угода креативна та унікальна, нічого подібного раніше в США не укладали. Суверенітет щодо корисних копалин та їхнього видобутку підтримуються Штатами. Після вкладень у фонд, їхнього інвестування в Україну, вже зароблені за рахунок цього кошти будуть розподілятися між США та Україною.
Джерела наповнення фонду. США роблять внесок у вигляді коштів та/або нової допомоги. Юлія Свириденко зазначила, що це можуть бути, наприклад системи ППО.
Про компенсацію раніше наданої американської допомоги не йдеться, це стосується тільки майбутньої допомоги. Якщо вона буде, причому не тільки у вигляді озброєнь та боєприпасів, але й у вигляді навчань або технологій, то вважатиметься, що на її оціночну вартість зросте й внесок США у фонд. Хто саме проводитиме оцінку та чи вважатиметься продаж зброї допомогою, не зазначено.
Україна зробить внесок у вигляді половини доходів від сплаченої ренти, які отримають від нового видобутку. Тобто внаслідок наданих нових ліцензій та на нові ділянки. Хоча міністерка економіки сказала лише про ренту, з тексту виходить, що йдеться й про 50% доходу від видачи нових спецдозволів на видобуток, розробку, добування, експлуатацію, переробку очистку та інше використання.
Окрім нафти і газу, згідно тексту угоди, йдеться ще про 55 позицій, а саме про видобуток та решту дій щодо:
- алюмінію
- сурми
- миш'яку
- бариту
- берилію
- вісмуту
- церію
- цезію
- хрому
- кобальту
- міді
- диспрозію
- ербію
- європію
- фтору
- плавикового шпату
- гадолінію
- галію
- германію
- золота
- графіту
- гафнію
- гольмію
- індію
- іридію
- лантану
- літію
- лютецію
- магнію
- марганцю
- неодиму
- нікелю
- ніобію
- паладію
- платини
- калію
- празеодиму
- родію
- рубідію
- рутенію
- самарію
- скандію
- танталу
- телуру
- тербію
- тулію
- олова
- титану
- вольфраму
- урану
- ванадію
- ітербію
- ітрію
- цинку
- цирконію.
Такий довгий перелік не тому, що усього цього в Україні багато або взагалі є. Враження, що його просто скопіювали зі списку критично важливих корисних копалин міністерства внутрішніх справ США, додали такі позиції, як золото та уран, які воліли б у цьому списку бачити, мідь і фтор, які є критично важливими для енергетики США, та калій (калійні солі видобуваються в Україні та є перспективні родовища).
Інші умови та строк дії. Обирати об'єкти інвестицій вочевидь буде правління інвестиційного фонду, призначення якого в документі не описане – це буде в іншому документі
Американські компанії матимуть право на доступ до аукціонів. Україна зобов'язана забезпечити, щоб інші країни чи треті компанії не мали вигідніших умов, але нічого не зазначено про якісь пріоритет для США щодо цього. Американська сторона фонду матиме пріоритет на придбання видобутих мінералів, нафти, газу
Угода не має суперечити зобов'язанням України щодо вступу в ЄС. Якщо суперечність виникне, треба буде переглядати умови після консультацій. Суперечки в межах угоди мають вирішуватися шляхом консультацій, а не за нормами американського чи українського права.
Угода має пріоритет над внутрішнім українським законодавством, нові закони та нормативні акти не мають погіршувати її умови.
Строк дії – до того часу, поки Україна і США не погодяться на припинення. Тобто чіткої дати немає.
Чого чекати далі?
Юлія Свириденко вказала, про очікування, що прибутки фонду протягом десяти років будуть не розподілятися, а інвестуватися в Україну. Проте "ми очікуємо" у її словах означає, що це визначиться в інших документах.
В тексті й справді немає згадок про розподіл прибутку. Адже підписаний документ – перший з трьох, який має ратифікувати ВРУ, а згодом має бути ще два, тексти яких, судячи саме з висловлених очікувань, ще розробляються.
"Угода має декілька елементів. Ключовий – це рамкова угода, яка чітко фіксує наше партнерство економічне. Це те, що ми будемо разом зі Сполученими Штатами спільно робити на нашій території. А далі є ще дві технічні угоди про створення безпосередньо суверенного фонду між відповідними держагенціями і про розподіл обов'язків вже у фонді як такому", - пояснив в ефірі "Ми – Україна" Михайло Подоляк, радник керівника Офісу Президента України.
Виходячи з документа про фонд, саме угода про обмежене партнерство, тобто одна з двох технічних, буде містити важливу інформацію про співпрацю. Саме нею визначать:
- доходи, прибутки та інші платежі;
- розподільчі платежі, гонорари та виплати;
- місцезнаходження банківських рахунків;
- внески у фонд;
- інвестиційну інформацію, яку надаватимуть компанії для отримання ліцензій на видобуток, укладання договорів, концесій чи інших угод;
- процедуру переговорів із компаніями, які зацікавлені у проєктах;
- процедури та умови прав на купівлю видобувної продукції.
Під ратифіковану угоду, як зазначила Свириденко, треба буде внести зміни у Бюджетний кодекс. Проте доходи нового фонду не мають оподатковуватися, тому вочевидь треба буде внести зміни як мінімум й у Податковий кодекс.
Про гарантії безпеки в документі немає згадок. Прив'язати їх до нового партнерства можна опосередковано.
"Якщо говоримо про те, що це багатовекторна угода зі Сполученими Штатами, перш за все говоримо про економічне стратегічне партнерство. Якщо у вас партнер заходить сюди з перспективними інвестиціями і з певною готовністю отримати доходи разом з Україною з цієї території, ну, з видобутку корисних копалин, то, безумовно, цьому партнеру йому буде потреба захищати цю територію, захищати свої активи, захищати свої доходи. Це безумовно є гарантією безпеки", - сказав Подоляк.
1 травня прем'єр-міністр має надати парламентським фракціям текст. Дуже попередньо та орієнтовно очікуваний розгляд в залі може бути в середині травня, а далі ще два технічні документи з важливими деталями, проте наче без голосування в Раді.
Після підписання Дональд Трамп знову повторив раніше озвучену суму $350 млрд начебто наданої Україні допомоги від США. Але він розраховує її повернути.
"Сьогодні ми уклали угоду, за якою теоретично отримаємо набагато більше, ніж 350 млрд доларів", - сказав він.
Проте наявні дані дають мало підстав аж для такої величезної суми. Згідно з бюджетом-2025, 550 млн грн – очікувані надходження від продажу спецдозволів на користування надрами та збору від нього цього року, 53,67 млрд грн – від ренти за користування надрами за усіма вже виданими спецдозволами, а половину за угодою мають забирати тільки від нових.
Показники доволі скромні. Проте президент США явно надихнувся підписанням документа та за чутками є намір схвалити продаж Україні товарів військового призначення на $50 млн. Якщо так, то це буде перше подібне рішення адміністрації Трампа.
"Підписано усе правильно, - сказав Тарас Загородній, керуючий партнер "Національної антикризової групи", - Документ передбачає, що якщо не буде військової допомоги, якихось гарантій безпеки, то американські компанії йдуть в порядку живої черги. От вчора була новина, що Україна перейшла на товарно-грошові відносини із США, починає закуповувати зброю за гроші. У вас товар, у нас гроші. Навіщо нам американські компанії, якщо це не йде разом із забезпеченням безпеки чи іншою допомогою? Ну що, британці чи французи не вміють добувати нафту? Але вони можуть і ядерні гарантії дати. А так ця угода – гарна політична декларація. Якщо вона дає змогу купувати зброю, то нехай буде. Ніхто не заважає чекати на 350 млрд, ми теж чекаємо. Головне, що нас в межах цієї угоди може цікавити, це продаж зброї".
