Три роки тому, 24 лютого 2022 року, росія розпочала неспровоковану повномасштабну війну проти України. Основні факти про протистояння зібрав "Ми – Україна".

Три роки відповіді агресору

До початку повномасштабного вторгнення під тимчасовою російською окупацією перебували Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей – близько 43 300 квадратних кілометрів чи близько 7,3% території України.

Після вторгнення рф захопила ще 150 000 кв. км території України. Але протягом 2022 року понад половину захисники деокупували.

Станом на 24 лютого 2023 року, через рік після вторгнення, за даними Deep Statе, під окупацією перебувало 109 073 кв. км або 18,07% території.

Другий рік вторгнення починався з очікувань великого українського контрнаступу. Проте на заваді успіху стали зведені ворогом укріплення та, найголовніше, обмеження щодо кількості технікі, наданої партнерами. Війна пішла на виснаження.

У другу річницю вторгнення, 24 лютого 2024 року, під тимчасовою окупацією перебували 18% територій – 108, 65 тис. кв. км. Здійснюючи шалений тиск та не рахуючись із втратами, росіяни за минулий рік захопили ще 3,6 тис. кв. км.

Станом на 20 лютого 2025 року під тимчасовою окупацією 18,6% території України – 112,3 тис. кв. км.

Хоча дослідження та звіти напередодні третьої річниці сповнені інформації про втрати нашої країни, саме рішучість та успіхи Сил Оборони України – те, про що потрібно говорити у першу чергу.

Зараз Україна має потенціал до створення мільйонів безпілотників на рік, а саме автономні та дистанційно керовані засоби тепер стали обов'язковим компонентом.

"Українці виявились надзвичайно креативними. У морській сфері Україна перемогла російський Чорноморський флот різноманітними напівзаглибленими дистанційно керованими кораблями вітчизняної розробки. Нещодавно країна в якості піонера поєднала різні системи безпілотників для конкретних місій. Наприкінці 2024 року Україна використовувала морські безпілотники як стартові майданчики для дронів для атаки російських нафтових платформ і систем спостереження в Чорному морі. У грудні Україна об'єднала наземні та повітряні системи в бою за село Липці на Харківщині, під час якого роботизована зброя вперше атакувала та захопила укріплену російську оборонну позицію, змусивши піхоту на ній відступити. А в січні українці знову запускали безпілотники з морських безпілотників, щоб атакувати російську ППО на Херсонщині", - перелічує генерал-майор австралійської армії , автор книги "Війна за Україну: стратегія та адаптація під вогнем" Мік Райан.

Він вказує, що Україна швидше ніж росія адаптується та покращує свою ударну спроможність і у 2025 році прогнозує більшу результативність кампанії проти російської енергетики та оборонки, ніж за попередні три роки війни.

Історик Тімоті Снайдер зазначає, що світ мало зробив, щоб заслужити те, що протягом трьох років роблять українців своїм опором.

"Україна знищила значну частину російських збройних сил і відвела російські війська від кордонів НАТО. За певної допомоги союзників вона, по суті, виконує всю місію НАТО своїми власними збройними силами і без членства в НАТО. Побічно, але суттєво, Україна сприяла падінню Асада в Сирії, відтягнувши російську авіацію та інші сили, - вказує Снайдер, - Україна також, чинячи опір, зменшила ймовірність інших загарбницьких війн. Хоча це пройшло здебільшого непоміченим, українці також стримували розповсюдження ядерної зброї. Протягом усієї війни Росія використовувала ядерний блеф. Ігноруючи їх і протистоючи звичайному вторгненню за допомогою звичайної сили, Україна повідомила світові, що ядерна зброя не потрібна для протистояння ядерній державі".

864, 86 тис. особового складу ворога – такі оцінки втрат росіян станом на 21 лютого.

Цитуючи представника НАТО, видання Politico вказує на втрати росіян за три роки на рівні близько 837 тис. вбитими та пораненими, з яких 530 тис. у 2024 році. Тож реальні дані прекрасно відомі світу, якими б не були інші занижені оцінки.

Проте кількість вбитих, поранених, знищеної техніки, зброї і навіть власна територія росію не зупиняють. Генерал Валерій Залужний нещодавно зізнався: він помилявся, що колосальні втрати росії на початку вторгнення її зупинять.

Люди війни

Військові. Зрозуміло, що під час війни офіційна кількість військовослужбовців не оголошується. Оціночні дані – близько 900 тис.

Президент Володимир Зеленський нещодавно сказав про втрати України за час повномасштабного вторгнення: 46 000 вбитих військових та 380 000 поранених.

Станом на 1 січня 2022 року в реєстрі налічувалося 439 377 учасників бойових дій. Через три роки кількість зросла майже у 2,5 рази до 1 071 499 захисників і захисниць зі статусом УБД. Кількість людей з інвалідністю внаслідок війни зараз 119 678.

Цивільні. Станом на 19 лютого 2025 року за даними ООН 6 906 500 українців є біженцями. З них 6 346 300 – в Європі. Внутрішньо переміщеними особами стали 3 665 000 українців та з них третина проживає у прифронтових громадах.

Втрати серед цивільного населення склали 41 000 людей, з них 12 500 – загиблих.

З 24 лютого 2022 року принаймні 599 дітей було вбито та 1762 було поранено. 2057 дітей зникли та 19 546 – депортовані або примусово переміщені. Принаймні 16 дітей постраждали від сексуального насильства.

В реєстрі зниклих безвісті за особливих обставин, куди вносять дані про військових та цивільних, майже 63 тис. українців. Рік тому йшлося про 51 тис. зниклих безвісти.

Збитки від війни

Житло. Саме цей сектор є найбільш постраждалим від агресії. Станом на листопад 2024 було пошкоджено або зруйновано 209 тис. приватних будинків, 27 тис. багатоквартирних будинків та 600 гуртожитків. Збитки, за даними KSE, $60 млрд.

Приблизний відсоток українців, які повідомили, що їхні домогосподарства володіють будинком чи квартирою, пошкодженими або зруйнованими війною (дані Міжнародної організації з міграції)

Замінування. Україна є найбільш замінованою країною у світі. За даними Української асоціації гуманітарного розмінування, загальна площа замінованих територій становить 174 тис. кв. км, у зоні потенційної небезпеки 6 млн людей.

Вартість повного розмінування оцінюють у $37,5 млрд. За стандартних темпів розмінування (до 25 кв. м одним сапером на день), для завершення процесу може знадобитися понад 700 років, якщо не використовувати інноваційні технології у протимінній діяльності.

Довкілля. Згідно із щорічним оглядом "Російсько-українська війна: вплив на довкілля" (листопад 2024 р.) завдано:

• на $17,7 млрд – збитків атмосферному повітрю. Маса неорганізованого викиду забруднюючих речовин становила 113,4 млн т;
• на $15,2 млрд – збитків територіям та об'єктам природно-заповідного фонду. Знищено 75 тис. особин або екземплярів об'єктів тваринного світу;
• на $27,9 млрд – збитків земельним ресурсам.;
• на $2,1 млрд – збитків водним ресурсам.

Загальні збитки довкіллю можна було оцінити на рівні $62,9 млрд, проте з часу дослідження вони тільки зросли.

Шкода, завдана ворогом, окремим секторам (дані KSE станом на листопад-2024):

• охорона здоров'я. Зруйновано понад 420 та пошкоджено понад 1120 медустанов. Збитки на суму $4,3 млрд;
• освіта. Зруйновано 400 та пошкоджено понад 3500 закладів освіти. Збитки на суму близько $7,3 млрд;
• соціальна сфера, культура, туризм та спорт. Зруйновано та пошкоджено близько 5000 закладів. Загальні збитки – понад $4,2 млрд;
• промисловий сектор, будівництво та послуги. Через знищення як самих підприємств, так і основних їхніх засобів, втрату інвестицій та запасів, збитки перевищують $14 млрд;
• роздрібна торгівля. Збитки на майже $3 млрд;
• оцінка збитків агропромисловості та земельного фонду – понад $10 млрд;
• транспортна інфраструктура. Здебільшого через нищення та пошкодження доріг та мостів збитки $38,5 млрд;
• транспортні засоби. Зруйновано та пошкоджено понад 227 тис., з яких більшість – легковики. Оцінка втрат – $3,5 млрд;
• енергетика. Найбільший удар – по генерації електроенергії, але прямі втрати є для усіх секторів електроенергетики та нафтогазового сектору. Загальна оцінка – $14,6 млрд;
• житлово-комунальне господарство. Оцінка втрат – $3,47 млрд.

Допомога під час війни

Санкції проти агресора. Країни, які запровадили санкції проти росії – на мапі.

Санкції мають працювати добре, якщо запроваджуються усім світом та у погодженні з ООН. Проте постійне членство росії та Китаю в Радбезі ООН виключило таку можливість. Тож окремі держави та ЄС використали свої законодавчі повноваження, щоб в односторонньому порядку накласти як санкції, так і заходи примусу. Проте працюють вони недостатньо.

"Слабке виконання існуючих санкцій сприяло здатності Росії отримувати більші доходи від експорту нафти, - констатує Майкл Макфол, екс-посол США в росії та співголова "Групи Єрмака-Макфола", -Щоб уникнути обмеження ціни, Росія зібрала тіньовий флот із застарілих, погано обслуговуваних і сумнівно застрахованих нафтових танкерів, що збільшило ризик розливу нафти для прибережних громад у всьому світі. Слабке впровадження також дозволило Росії збільшити своє військове виробництво. Широке використання західних компонентів у військовій промисловості, отриманих через мережу агентів, дозволило Росії збільшити виробництво ракет і безпілотників. Використовуючи прогалини в режимі санкцій і недбалість або співучасть західних компаній, Росія продовжувала імпортувати західне обладнання та технології. Незважаючи на широкий режим санкцій та ізоляцію від міжнародних фінансових ринків, Росія знайшла додаткові витрати на оборону та збільшила свої запаси зброї, залучивши таких партнерів, як Іран та Північна Корея. Усе це, у свою чергу, призвело до посилення атак на Україну, створивши критичну ситуацію в енергетичному секторі України".

Допомога. Згідно із трекером підтримки України, який веде Кільський інститут світової економіки, з початку повномасштабного вторгнення щорічний середній обсяг допомоги Україні становить 80 млрд євро. Постійний та невеликий потік.

Обсяги і темпи військової допомоги від США та ЄС, разом із Великобританією, Норвегією, Ісландією та Швейцарією

Обсяги і темпи невійськової допомоги від США та ЄС, разом із Великобританією, Норвегією, Ісландією та Швейцарією

США випереджають Європу за обсягами допомоги. Надано військової на $65,9 млрд, фінансової на $31,24 млрд. Разом $97,14 млрд. Загалом обіцяно, прописано, анонсовано $183 млрд. Після заяви Дональда Трампа про надання Америкою допомоги на $350 млрд, Володимир Зеленський сказав, що загалом війна коштувала $320 млрд, 120 млрд з яких забезпечив народ України, $200 млрд – США та ЄС.

США мобілізували на допомогу Україні менше 0,2% свого ВВП. Якщо не рахувати 0,3% від ВВП долі у загальній допомозі ЄС, 14 країн Євросоюзу з січня 2022 року по грудень 2024 року виділили на підтримку України менше 0,5% ВВП.

"Якщо дивитися на державні бюджети більшості європейських країн-донорів, допомога Україні за останні три роки виглядає більше як незначний політичний "домашній проект", а не серйозне фінансове зусилля", – каже керівник відділу відстеження підтримки України в Кільському інституті Крістоф Требеш.

Нові законодавчі акти щодо допомоги Україні в США останнім часом не ухвалювалися. Натомість заморожені усі програми гуманітарної, та, за інсайдами, призупинені постачання зброї.

Нині в ЄС обговорють безпековий пакет, у тому числі й щодо допомоги Україні, на суму 700 млрд євро. Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок порівняла його узгодження із заходами щодо коронакризи. Тож порівняння витрат буде доречним. $4,6 трлн становили федеральні витрати США у відповідь на COVID-19. Понад 2 трлн євро – витрати на заходи з подолання соціальних та економічних наслідків пандемії, які узгодили у Євросоюзі.