Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт 14005 про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Як він змінить умови для боржників? Розбирався "Ми – Україна".

Що потрібно знати про законопроєкт 14005?

Законопроєкт про спрощення виконавчого провадження група депутатів зареєструвала 4 вересня 2025 року. Як пояснили автори, спрощене виконання судових рішень в Україні є рекомендацією експертів Ради Європи, а закон про цифровізацію виконавчого провадження – один з індикаторів плану Ukraine Facility – програми фінансової підтримки від ЄС.

Згідно з цим індикатором 3.8, проєкт має стати законом у 2025 році. Кабмін подавав свій варіант законопроєкт 9363 більше двох років тому. У травні цього року його відправили на повторне друге читання, у серпні парламент його провалив в результаті урядову пропозицію відхилили та зняли з розгляду.

Натомість з'явився депутатський законопроєкт 14005. Як вказали у правовому комітеті ВРУ, він тотожний кабмінівському. Документ пропонує зміни у дев'ять законів. У тому числі про виконавче провадження, про банки і банківську діяльність, про держреєстрацію нерухомості, про держреєстрацію юросіб, ФОПів та громадських формувань, про ринки капіталу, про нотаріат, про дорожній рух.

Як пояснили в Міністерстві юстиції, зміни передбачають, що автоматично:

• зніматимуть арешт з рахунків після того, як виконавцю, державному або приватному, надійде сума , що підлягає стягненню;
• реєстр боржників у складі автоматичної системи виконавчого провадження (АСВП) буде взаємодіяти з іншими реєстрами. Зокрема, з реєстром речових прав на нерухому майно;
• буде відбуватися оновлення даних в реєстрі боржників.

До другого читання норми законопроєкту ще можуть змінитися. За нинішнім планом він набере чинності наступного дня після опублікування. Проте лише частково, бо відтоді буде шість місяців, зокрема, на те, щоб:

• налагодити інформаційну взаємодію між реєстром боржників та іншими базами даних, а до того часу вона відбуватиметься у паперовому вигляді;
• підключити до інформаційної взаємодії усі банки, фінустанови, небанківських надавачів платіжних послуг, які можуть відкривати платіжні рахунки, емітентів електронних грошей;
• виправити нормативку уряду, НБУ та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

Усі основні нововведення, які пропонує закон, також мають ввести у дію через шість місяців після опублікування.

Автоматизована система виконавчого провадження: більше функцій

Наразі АСВП має забезпечувати сім основних дій, тоді як для неї пропонують майже вдвічі більший обсяг (нові виділені):

• розподіл виконавчих документів між держвиконавцями;
• виготовлення документів виконавчого провадження;
• надсилання документів виконавчого провадження;
• доступ сторін виконавчого провадження до інформації та документів;
• централізоване зберігання документів;
• централізоване зберігання інформації про рахунки виконавців – приватних та державних;
• підготовка статистичних даних;
• реєстрація кореспонденції та її етапів;
• ведення архіву;
• формування Єдиного реєстру боржників;
• взаємодія виконавців із держорганами, банками, фінустановами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей;
• отримання виконавцями інформації, у тому числі конфіденційної, з баз даних, систем і реєстрів, про боржників, про їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі електронні гроші;
• формування відомостей для обчислення винагороди виконавцям;
• формування відомостей для обрахування витрат під час виконавчого провадження, розподіл стягнутих коштів;
• перерахування коштів від державних виконавців приватним;
• формування повідомлення про погашення заборгованості. Це в тому разі, якщо боржник перекаже на рахунок виконавця кошти, які покриють вимоги стягувача, виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, штрафи, винагороду приватного виконавця. Тоді в АСВП сформується повідомлення про стягнення заборгованості і у день формування сповістять фінустанову, банк, фінкомпанію про зняття арешту з рахунків. На підставі такого повідомлення виключатимуть з реєстру боржників;
• автоматизація інших процесів виконавчого провадження. Зараз за пунктом 2, ст. 8 закону про виконавче провадження перелік функцій, якій забезпечуються АСВП є вичерпним. В разі змін він вже буде невичерпним.

Єдиний реєстр боржників: перевірка та відмова у послугах

Як і зараз, реєстр боржників – це складова АСВП. Інформація про боржника незмінна. Потрапити у нього можна через будь-який борг (штрафи, комунальний борг, кредитна заборгованість, несплачені понад три місяці аліменти тощо) після рішення суду та передачі його у виконавчу службу. Тут нововведення не пропонують та ініціатори звернення усі ті самі, що й зараз.

Пошук у реєстрі – через сайт Міністерства юстиції. Відомості про божника вносять одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, але перелік збираються збільшити і підставами також будуть:

• поновлення виконавчого провадження. Це нова процедура і поновити виконавче провадження можна буде за заявою стягувача, боржника, прокурора чи суду;
• відновлення виконавчого провадження;
• скасування постанов, за якими виключили відомості з реєстру боржників;
• накладення на боржника штрафу за рішенням немайнового характеру;
• рішення про стягнення аліментів.

Чи не найсуттєвішою зміною у статті 9 про реєстр боржників у законі про виконавче провадження є вимога не тільки повідомляти виконавця про намір боржника відчужити або заставити майно. За законом зараз держоргани, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти мають сповіщати виконавця, якщо до них звертається боржник, який є у реєстрі, за вчиненням певних дій стосовно його майна.

За проєктом всі держоргани, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти перед зверненням до виконавця повинні будуть відмовити у відчуженні майна, яке належить боржнику, чи передачі його в заставу. Не відмовлятимуть лише в таких випадках:

• реалізація майна – передача стягувачу на електронному аукціоні чи на аукціоні за фіксованою ціною. Замовниками таких аукціонів будуть виконавці;
• безоплатна передача конфіскованого майна;
• правочин із іпотекодержателем, застоводержателем у зв'язку із зверненням стягнення.

Схожі зміни пропонують внести й у закон про дорожній рух щодо реєстраційних дій з транспортним засобом боржника. Тероргани МВС в разі звернення боржника, який є в реєстрі, і зараз за законом мають відмовити у таких діях, сповістити про звернення виконавця та надати йому відомості про ТЗ. За проєктом хочуть передбачити чотири випадки, в яких терорган МВС не відмовлятиме:

• перереєстрація авто не пов'язана з відчуженням;
• придбання чи отримання ТЗ за результатами замовленого виконавцем аукціону;
• передача права власності обтяжувачу;
• безоплатна передача конфіскованої автівки.

В разі закриття чи відкриття рахунку або електронного гаманця боржником, який є в реєстрі, банки, фінустанови, фінкомпанії зараз мають сповіщати про це виконавця. Робитимуть це й після змін, але не тільки вони, а й також депозитарні установи у разі викриття/закриття рахунку у цінних паперах.

Права виконавця та обов'язки боржника: що (не) зміниться

За законом про виконавче провадження (ст. 18) є 22 прав виконавців. Кількість за проєктом не зміниться, але щодо деяких пропонують уточнення. Наразі виконавець може отримувати від банків, фінустанов, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей таку інформацію щодо боржника:

• наявність рахунків/електронних гаманців;
• стан рахунків/гаманців;
• рух коштів та операції;
• договори про зберігання цінностей та оренду банківського сейфа.

Це вичерпна інформація за законом про виконавче провадження. За законом про банки і банківську діяльність (ст. 62 про порядок розкриття банківської таємниці) більше деталей й зараз виконавцям мають надавати дані щодо конкретної фізособи/юрособи на конкретну дату чи за конкретний проміжок часу. Перелік таких даних поповниться (нове виділено):

• наявність рахунків/електронних гаманців;
• номери рахунків/гаманців;
• вид рахунків/гаманців;
• строк дії договору банківського вкладу;
• залишок коштів/електронних грошей;
• операції списання;
• операції зарахування;
• призначення платежу;
• договір про зберігання цінностей або оренду сейфу
• розмір заборгованості за основним зобов'язанням, забезпеченим заставою (іпотекою).

Зараз державні виконавці можуть проводити виконавчі дії за місцем проживання, перебування, роботи боржника-фізособи. Приватні виконавці – за місцем проживання, перебування. Пропонують, щоб приватні також могли приймати до виконання виконавчі документи і за місцем роботи боржника-фізособи.

Порядок звернення стягнення на кошти та майно боржника (ст. 48 закону про виконавче провадження) буде у новій редакції. В проєкті нинішні норми частково дублюються, як-от заборона звертати стягнення на певні рахунки. Але деякі доповнять та розширять.

Деякі з нововведень у порядку стягнення:

• у першу чергу стягнення звертатиметься на кошти/електронні гроші, інші цінності на рахунках та електронних гаманцях, на зберіганні у банках, фінустановах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей. Це відбуватиметься через АСВП. Зараз першочергове стягнення описане лаконічніше: на кошти в національній та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках у банках і фінустановах;
• після того, як банк отримає постанову про арешт коштів на вкладних (депозитних) рахунках, строк дії договору заборонять продовжувати.

Один з розповсюджених зараз меседжів противників законопроєкту 14005: виконавці самостійно зможуть обирати спосіб погашення боргу. За проєктом виконавець остаточно прийматиме рішення щодо першочергової реалізації запропонованого боржником майна. Тобто в разі звернення стягнення боржник зможе пропонувати ті види майна, які можна реалізувати у першу чергу, але останнє слово буде за виконавцем. Ця норма, трохи іншими словами, і зараз міститься в законі:

"Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем".

Тут можна заперечити що нині йдеться про стягнення, а в проєкті – про реалізацію. Проте стягнення включає зараз і включатиме після змін у тому числі й реалізацію майна, на додачу до його виявлення, опису та арешту.

В тому разі, якщо борг не перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати (у 2025 році це 160 тис. грн), єдине житло боржника, земельна ділянка під цим житлом не стягуються. Після оновлення закону ця норма збережеться. Проте не варто забувати, що буде й відмова на відчуження майна, якщо людина в реєстрі боржників. Щодо відмови в проєкті не передбачають пільги для боржників певної категорії або у зв'язку із тим, що йдеться про єдине житло.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, які збираються створити реєстр дропів, кого у нього внесуть і в чому обмежать.