З 1 липня 2025 року Україна переходить на європейський стандарт напруги 230 вольт замість звичних 220 вольт. Що це означає? Розбирався "Ми – Україна".
230 вольт, але в діапазоні: перехід на норми ЄС
В Україні стандартна номінальна напруга для мереж низької напруги за Кодексом систем розподілу становить 220 В. Протягом тижня усереднена напруга у проміжну 10 хвилин для 95% середніх значень має бути в межах 10% в плюс чи в мінус. Тобто допустимі коливання напруги у будинках зараз від 198 В до 242 В.
З 1 липня 2025 року у Кодексі систем розподілу почнуть діяти зміни, які ухвалили 15 квітня (постанова НКРЕКП №550). Стандартну номінальну напругу для мереж низької напруги встановлюють на рівні 230 вольт. Із межами коливань плюс-мінус 10%. Тобто коридор напруги для побутових споживачів становитиме від 198 В до 242 В.
Нижче на мапі – побутові рівні напруги у світі. Україна, як і європейські країни та й загалом більшість світу, вже позначена, як зі стандартною напругою 230 В.
Чому ж так? З 2014 року діяв ДСТУ EN 50160:2014, згідно із яким напруга була визначена на рівні 230 вольт, але із національною приміткою, що тимчасово стандартна номінальна для мереж низької напруги становить 220 В. Закріпили це й у Кодексі систем розподілу.
1 березня 2024 року ДСТУ EN 50160:2014 втратив чинність. У травні минулого року ухвалили нову редакцію ДСТУ EN 50160:2023, яка гармонізована із європейським стандартом EN 50160. Новий стандарт набрав чинності 1 березня 2025 року, під нього змінили Кодекс та переходимо на 230 В цього літа.
Пояснення експерта: що для України значить заміна 220 В на 230 В?
Чи потребує нова номінальна напруга 230 вольт якихось змін в будинку чи заміни побутових приладів? Чи є ризики для побутових споживачів у зв'язку із підвищенням стандартної номінальної напруги з 220 В до 230 В? Запитання, які природньо можуть виникнути після зміни стандарту. Пояснює наслідки Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень.
"Нові рівні– справа лише компаній, які здійснюють розподіл і передачу електроенергії, - каже експерт, - Коли наша система була синхронізована з європейською, це означало, що ми перейшли у тому числі на європейські стандарти якості електричної енергії. Відповідно до цих стандартів номінальною напругою є не 220 В, а 230 В".
В разі невідповідності значенням, зазначає Рябцев, системи не будуть працювати.
"На відміну від природного газу чи температури гарячої води, тут все чітко і однозначно, - уточнює він, - Наші мережі розраховані на певний рівень напруги і певний рівень частоти (вимірюється у герцах, - авт.). В основному за частотою стоять відповідні запобіжники. Як тільки-но частота виходить за певні межі, система автоматично вимикається і вмикається тоді, коли частота увійде у дозволений інтервал".
Експерт запевняє, що зміна номінального рівня напруги на роботі побутових приладів не позначиться
"Тому що вони від початку були розраховані на інтервал напруги 220-230 В, - каже Рябцев, - Якщо ви подивитися на шильдик на будь-якому побутовому приладі, то ви побачите саме це".
Наприклад, подивившись на зарядний блок ноутбука, швидше за все ми знайдемо позначку INPUT: 100-240 V. Це означає, що увімкнути комп можна у розетку, яка працює від мережі із такими рівнями номінальної напруги. В цьому конкретному випадку, можна вмикати, хай і через адаптер, у американську розетку ( у США стандарт напруги 110-120 В), і у британську (там стандарт напруги 240 В), і у європейську.
Можна злякатися і на цьому етапі, адже наразі у нас змінюються допустимі значення напруги, зростаючи з 198-242 В до 207-253 В. Проте Міжнародна електротехнічна комісія (IEC) і більшість національних стандартів рекомендують проектувати та випробовувати побутові прилади для їхньої задовільної роботи в межах плюс-мінус 10% від номінальної напруги. Це залишає запас на випадок падіння чи зростання.
Геннадій Рябцев запевняє: через підвищення номінальної напруги наша побутова техніка не згорить. Ризики є через аварії. Вони є усюди, і можна пересвідчитися в цьому, подивившись, як багато користувачів англомовного сегменту інтернету скаржаться, що рівень напруги не відповідає номінальному значенню, та шукають стабілізатори.
Здебільшого стрибки напруги спричиняють перевантаження, несправність електропроводки, удари блискавки, відновлення живлення після відключення або відключення електроенергії. Звісно для України ризики є вищими через агресію, але не через зміну стандарту.
"Єдине що, варто мати стабілізатор. Це пов'язано із аварійними вимкненнями, постійними обстрілами. Якщо є можливість встановити стабілізатор напруги, думаю, що має сенс його встановлювати, щоб не було проблем з побутовими електроприладами. На цьому стабілізаторі напруги потрібно задати певний інтервал. Наприклад, я у себе встановив максимум 250 вольт. Це потрібно, щоб убезпечитися. Зміна норми не вплине на роботу приладів. На неї можуть вплинути коливання, які спричинені раптовими аварійними вимкненнями. Оскільки їх, на жаль, багато, якщо ви настільки дбаєте про прилади, що турбуєтесь через зміну номінальної напруги, то краще встановіть стабілізатор. Тоді перейматися точно не будете", - каже Рябцев.
Стабілізатор, що зрозуміло із назви, стабілізує напругу – зменшує її відхилення у завданих параметрах. Є ще реле напруги – пристрій, який в разі небажаних стрибків вимикає електрику. Певний електроприлад може убезпечити від стрибків напруги розумна розетка. Часті перепади напруги – краще підійде стабілізатор, перепади зрідка – підходить реле. Стабілізатори зазвичай дорожчі, ніж реле, це треба враховувати. Але обидва способи не дадуть побутовій техніці згоріти.
Чому в Європі та Америці різні стандарти напруги?
У всьому світі використовуються дві основні величини номінальної напруги. Це 220/230 В, яке використовується в Європі, Австралії, Африці та південних частинах Південної Америки, і 110/120 В, що є номінальною напругою в Північній Америці та північних частинах Південної Америки.
Найпопулярніше пояснення, чому по різні береги Атлантичного океану різні стандарти в тому, що електроустановки Томаса Едісона з постійним струмом мали напругу 110 вольт. Також 110 В – напруга, потрібна два двох дугових ламп, які використовувалися до появи ламп розжарювання.
Наприкінці XIX століття розгорнулася війна струмів – постійно та змінного, Едісона та Ніколи Тесли/Джорджа Вестінгауза. Едісон програв, бо постійний струм, який він відстоював, не міг долати далекі відстані. Хоча врешті переміг змінний струм, стандарт 110 В лишився, трохи трансформуючись із часом до 120 В у США.
В Європі спочатку теж подекуди були аналогічні американським стандарти (у СРСР стандарт спочатку був 127 вольт), хоча 220 В застосовували й одразу, зокрема у Німеччині. 220 вольт передавати дешевше, ніж 110/120 В. Потрібен менший струм, і тому можна використовувати тонші кабелі (потрібно менше міді), втрачати менше енергії через тепло, що утворюється в кабелях. Ціна має значення, і в Європі країни, якщо не застосували це одразу, перейшли спочатку на 220 В, а потім на 230 В із межами коливань. Тоді як США та низка країн, такі як Японія, мають або традиційно нижчий стандарт напруги, або свідомо обраний з міркувань безпеки.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як падіння цін на нафту вплине на вартість пального в Україні.
