Як діятимуть ліміти на перекази з рахунків фізосіб? Скільки грошей принесе підвищення військового збору? Коли і перед ким роботодавці мають звітувати про заброньованих працівників? Що нас чекає у жовтні-2024, розповідає "Ми – Україна".

Обмеження на перекази фізосіб

З 1 жовтня 2024 року Національний банк запровадив обмеження на перекази з усіх рахунків фізособи, відкритих в одному банку, сумою 150 тис. грн на місяць. Хоча спочатку планувалося також обмежити й кількість операцій, у фінальному рішенні цього немає.

Ця заборона стосується переказів:

• в національній валюті;
• в межах України;
• на рахунки інших фізосіб;
• під час яких використовуються реквізити електронних платіжних засобів фізосіб-отримувачів.

Тож IBAN-переказів, переказів на рахунки суб'єктів господарювання ліміт не стосується. Не застосовують його й при переказах між власними рахунками фізособи. Також банк може не застосовувати суму обмеження, якщо доходи з підтверджених джерел перевищують 150 тис. грн на місяць. У такому разі банк має застосовувати обмеження у розмірі суми доходів.

Найбільше суперечок у суспільстві викликало те, що нові вимоги зашкодять волонтерським зборам. В НБУ передбачили, що банки можуть визнати діяльність фізособи волонтерською, якщо вона відповідає принаймні двом з п'яти вимог:

• фізособа офіційно зареєструвалася як волонтер;
• волонтерські збори – типова діяльність фізособи у банку;
• волонтер подав лист від держоргану, військової частини чи благодійного фонду про співпрацю в організації збору;
• фізособа попередила банк про заплановану суму, строки, мету збору;
• інформація з інтернету, соцмереж, відкритих джерел підтверджує, що людина збирає кошти з волонтерською метою. Якщо ж така інформація вказує, що вона недобросовісна у своїй волонтерські діяльності, лише цього буде достатньо, щоб встановити для неї ліміт на перекази.

Банки мають внутрішніми документами визначити, як не застосовувати заборону щодо волонтерів. Проте до внутрішніх документів є вимоги, та у них мають прописати:

• критерії, підходи та процедури контролю для визначення діяльності волонтерською;
• розподіл повноважень у банку для визнання діяльності волонтерської;
• як саме підтверджувати, що діяльність є волонтерською;
• в якому порядку підтверджувати джерела доходів фізособи;
• якою має бути управлінська звітність.

За офіційними заявами ліміти встановили для того, щоб боротися із дропами – тими, хто дозволяє використовувати свої рахунки нелегалам для уникнення оподаткування. Поки заборона тимчасова та діятиме півроку, до 31 березня 2025 року.

Підвищення податків

З 21 вересня набрав чинності закон про зміни до бюджету-2024. Ним збільшили видатки на 500 млрд грн, з яких 495,3 млрд грн – на сектор безпеки та оборони. Левову частину цієї суми перекриють за рахунок скорочення видатків на держборг (близько 115 млрд) та по загальному та спеціальному фондам (близько 25 млрд), розміщення ОВДП (близько 216 млрд), перевиконання податкових надходжень (близько 100 млрд грн), надходжень від акцизів (майже 13 млрд). Проте близько 30 млрд грн мають отримати від підвищення податків. Це норми за законопроєктов 11416-д, який поки пройшов перше читання.

Цей законопроєкт передбачає, що податки зростуть заднім числом – з 1 жовтня 2024 року, незалежно від того, коли ухвалять зміни. За виключенням збільшення податку на доходу для фінансових компаній (не банків) до 25%, який збираються застосовувати з 1 січня 2025 року.

Тож з 1 жовтня, коли б не ухвалили проєкт:

• військовий збір з доходів фізосіб зросте з 1,5% до 5%;
• платники єдиного податку ФОПи I, II, IV груп сплачуватимуть ВЗ за ставкою 10% від мінімальної зарплати, тобто 800 грн на місяць;
• ФОПи ІІІ групи та юрособи на єдиному податку сплачуватимуть військовий збір за ставкою 1% від доходу;
• мережі АЗС сплачуватимуть авансовий внесок з податку на прибуток.

Ці посилення цього року й мають принести бюджету додатково 30,153 млрд грн, а наступного – майже 127 млрд грн. Здебільшого за рахунок підвищення ВЗ для фізосіб. Проте одна з норм проєкту доволі жорстко дискутується.

Депутати наполягають, щоб банки сплатили податок на прибуток за 2024 рік за ставкою 50% замість 25%. Тоді це принесе бюджету цьогоріч додатково 27,3 млрд, а наступного року – 9,3 млрд грн. У Міністерстві фінансів та НБУ проти цього, і вказують, що це може зашкодити розміщенню облігацій внутрішньої державної позики, тобто придбанню їх банками.

Медичний огляд освітян

З 1 жовтня набирають чинності зміни до правил проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів представників окремих професій, а це й працівників закладів освіти.

За оновленими правилами прописали такі складові профілактичного огляду раз на рік:

• Аналізи. Загальний крові, сечі, глюкоза крові, серологічний крові на інфекційні хвороби, в разі необхідності, калу на гіменолепідоз та ентеробіоз, в разі необхідності, та інші бактеріологічні в разі необхідності;
• Інструментальні дослідження. Вимірювання тиску, електрокардіограма та інші;
• Обстеження лікарями. Терапевт або сімейний лікар, дерматовенеролог, отоларинголог, стоматолог, психіатр.

Як уточнює освітній омбудсмен:

• флюорографію раз на рік треба робити, якщо людина у групі ризику розвитку туберкульозу;
• щеплення мають бути згідно із календарем, який визначений у ст. 1 закону про захист від інфекційних хвороб. Варто зважити, що кожні 10 років дорослим потрібне щеплення проти дифтерії та правцю;
• вимогу проходити психіатричний огляд для освітян змінять. Його призначать раз на п'ять років, а не кожен рік – про це внесуть зміни до наказу. Під час такого огляду лікар-психіатр має забезпечувати збір аналізів на наявність психоактивних речовин;
• перекладання на педагогів витрат на проходження обов’язкових медичних оглядів є незаконним та порушує їхні права;
• вимоги до профілактичних оглядів розповсюджуються й на тих освітян, які працюють дистанційно.

Клуб білого бізнесу

З 1 жовтня почнуть діяти норми із закону про клуб білого бізнесу, які стосуються створення переліку сумлінних платників податків. Затверджувати перелік буде податкова чотири рази на рік– не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня, листопада. Публікувати на своєму сайті – на 15-й день з дня затвердження.

Включатимуть до нього сумлінних платників податків – ФОПів на загальній системі оподаткування та на III та IV групі спрощеної, юросіб на загальній та спрощеній системі оподаткування.

Платники, яких податківці включатимуть у перелік членів клубу білого бізнесу, мають відповідати 12 критеріям. Серед них вимоги до відсутності податкового боргу, заборгованості зі сплати ЄСВ, щодо обсягів сплати податків на прибуток чи ЄП не нижче середнього по галузі, а зарплати найманих працівників – вище середнього, наявності вчасної та повної звітності, відсутності проблем із платоспроможністю.

Хоча ставати членами клубу ФОПи та юрособи будуть за рішенням податкової, у них є право добровільно вийти з переліку. Бонуси за перебування у ньому – скорочення строків камеральних та документальних перевірок, мораторій на фактичні (зберігання пального) та документальні позапланові та планові (проте із виключеннями для окремих категорій). Плюс за членами клубу буде закріплений податковий консультант. Кабміну також рекомендували прописати для таких суб'єктів господарювання порядок бронювання співробітників – 25% від військовозобов'язаних. Проте це не обов'язкова умова, і в уряді про плани щодо бронювання рішення не ухвалювали.

Субсидії на опалювальний період

З 1 жовтня стартує нарахування субсидій на опалювальний сезон 2024-2025. Для більшості отримувачів перерахунок має бути автоматичним. Проте є категорії, які мають знову подавати заяви та декларації про призначення. Це сім'ї:

• у складі яких є особи без доходу чи сукупний середньомісячний дохід яких менший за мінімальну зарплату, тобто менше 8000 грн. Але з винятками для студентів, зареєстрованих безробітних, пенсіонерів, тих, хто отримує допомогу з інвалідності, допомогу особам, що досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсію, допомогу при народженні (усиновленні), надавачів соцдопомоги, полонених. Також мають перепризначати автоматично, якщо за особу сплачено ЄСВ не нижче за мінімальний протягом кварталу, тобто не менше 5280 грн за квартал;
• які отримують субсидію за місцем проживання як внутрішньо переміщені особи;
• які мають у своєму складі задекларованих осіб або осіб, які зареєстровані, але фактично не проживають;
• які орендують житло.

Про загальний порядок призначення субсидій "Ми – Україна" розповідав раніше. Із новою заявою на по допомогу на опалювальний період можуть звертатися ті, кому її автоматично не призначили на неопалювальний через борги за комуналку. Проте або в разі погашення боргу (субсидію не призначають, якщо борг понад три місяці на суму понад 680 грн), або в разі його реструктуризації (про це має бути договір).

Звіт про заброньованих працівників

З 8 червня цього року діє нова редакція порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану. Згідно із ним, щокварталу органи держвлади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації складають звіть про заброньованих військовозобов'язаних працівників. Якщо таких немає, звіт укладати не треба.

Якщо є, тоді треба скласти звіт про всіх заброньованих станом на 1 жовтня (перше число місяця, що настає за звітнім кварталом). Форми звіту – у додатках до порядку бронювання (№76). Для підприємств організацій, установ – у додатку 6.

У паперовій формі звіт більшості роботодавців треба подати до 10 жовтня. До цієї дати звітують ті, хто здійснює виробництво для потреб ЗСУ перед Міноборони, СБУ або Мінстратегпромом. Ті, які визначені як критично важливі для економіки – перед органом, який затверджував списки заброньованих.

В разі неподання звіту посадовим особам загрожує адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобпідготовку та мобілізацію (стаття 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Штраф у такому випадку та в особливий період – від 34 тис. до 59,5 тис. грн.

Зимовий час

В останню неділю жовтня, яка цього року припадає на 27 жовтня, годинники переведемо на зимовий час – на годину назад. Оскільки Верховна Рада ухвалила закон про обчислення час в Україні, це може бути остання сезонна зміна. Щоправда станом на 27 вересня президент його ще не підписав, до того ж є чимало звернень до нього с проханням ветувати документ.

Якщо ж президент завізує закон, тоді:

• єдиним часом для усієї країни буде київський. Це UTC+2 – другий пояс в шкалі Всесвітнього координового часу. Тобто те, що ми називаємо зимовим часом;
• сезонний перехід часу в Україні не буде здійснюватися.

Відмова від переведення годинників двічі на рік можна було б вважати наслідуванням європейської практики. У Євросоюзі ухвалили директиву про скасування сезонного переведення часу ще у 2019 році та з 2021 року країни мали б визначитися, в якому поясі їм жити. Проте там досі із цим не визначилися. Спочатку заважав Brexit, потім Covid-19, а потім війна та внутрішні неузгодженості, зокрема через можливі перешкоди для транспорту, ринків і торгівлі, якщо буде мозаїка часових поясів. Тож наразі ЄС із питання літнього-зимового часу у глухому куті і годинники переводять двічі на рік звичайним порядком.