Після запуску застосунку Резерв+, українських військових закликали не перезавантажувати сервери та не встановлювати його, бо для них у Міноборони готують інший продукт – Армія+. Що про нього відомо, який функціонал матиме та коли його запустять, розбирався "Ми – Україна".

Резерв+ та Армія+ – яка різниця?

Резерв+ – це застосунок для цивільних, які стоять на військовому обліку. Він є електронним кабінетом призовника, військовозобов'язаного, резервіста у відповідному реєстрі "Оберіг". Хоча через людський фактор і на тлі оновлення військово-облікових даних, подекуди українські військові побачили себе на обліку у цьому реєстрі, чи дізналися, що перебувають у розшуку ТЦК, так не має бути і ці помилки виправляють. Після того, як людина стає військовослужбовцем, її мають знімати з обліку призовників, військовозобов'язаних резервістів.

На початку цього року Верховна Рада ухвалила законопроєкт 10062 (нині закон 3549-ІХ), яким планували узгодити реєстр військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту (ДССТУ). Він мав дозволити надання онлайн-послуг військовослужбовцям. Тобто прямо відкрити можливість для створення застосунку Армія+.

З проєкту норми про такий реєстр прибрали, але у ньому є дві згадки про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, положення про який має затвердити Кабінет міністрів. Це формулювання і передбачає створення Армія+ – застосунку саме для військових.

"Нам точно потрібен цей реєстр військовослужбовців. І нам справді не дали провести його з першого разу через нормативку, та й з другого теж. У народних депутатів є побоювання з цього приводу. Передусім безпекові, адже ми зберемо інформацію про всіх військовослужбовців. Це справді максимально чутлива інформація, до якої треба ставитися вкрай обережно, тому це складне завдання", - пояснив Артем Романюков, керівник директорату цифрової трансформації Міноборони.

Він зазначив, що Армія+ запуститься без реєстру військовослужбовців.

"І це теж одне з елегантних рішень, яке нам вдалося вигадати всередині нашого цифрового напряму", – додав він.

Враховуючи чутливість інформації, на більші роз'яснення поки не сподіваємося.

Резерв+ запустили після того, як Кабінет міністрів 10 травня ухвалив постанову №523 про Порядок ведення єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Вона не опублікована, відсутня у відкритому доступі, бо йде із грифом "Для службового користування" і становить службову інформацію Міноборони.

30 липня Кабінет міністрів затвердив Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг в сфері національної безпеки і оборони "Армія+". Поки і цей документ не оприлюднили, але саме його не вистачало, щоб запустити застосунок для військових.

Коли буде застосунок Армія+?

В Міністерстві оборони застосунок для військових Армія+ анонсували у лютому цього року. Вказали, що запуск очікується влітку.

Коли почав працювати Резерв+ та військових закликали його не встановлювати, плани і терміни підтвердили.

26 липня стало відомо про тестування застосунку. Воно є закритим, доєднатися до нього запросили через систему ситуаційної обізнаності DELTA. Це і мобільний застосунок, і військовий месенджер, і стрімінг з поля бою, і цифрова мапа, і засоби планування та інтеграції, розроблені Центром інновацій Міноборони.

Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко в середині липня констатувала: Армія+ розроблена. Спочатку застосунок тестують у липні декілька бригад.

"В серпні ми зробимо Армія+ форум – це буде великий івент, де ми залучимо усіх наших амбасадорів. І далі будемо масштабувати це вже на всю армію. Я думаю, що до кінця літа ми будемо вже мати хороший зворотній зв'язок і бачити, що відбулося добре, а що – ні", - уточнила Черногоренко.

Що буде в застосунку Армія+?

Хто і як може авторизуватися? Армія+ в своїх офіційних роз'ясненнях вказує, що є доступною тільки для чинних військових ЗСУ та ДССТУ, але в планах на майбутнє доступ для усіх Сил Оборони України.

Авторизуватися можна буде через банки, клієнтами яких є військовослужбовці, та інтегровану систему електронної ідентифікації (ІСЕІ) – це 40 банків-ідентифікаторів системи BankID. Спочатку авторизація, потім Армія+ запитує в реєстрі "Оберіг", чи є людина чинним військовослужбовцем, та в разі підтвердження надає їй доступ.

Виходячи з опису, Армія+, як і Резерв+, як і Дія, не зберігає дані, а підтягує ті, які є в реєстрі "Оберіг" та в банку. Дані, які додають до електронних рапортів, зберігаються в зашифрованому вигляді на телефоні, а не накопичуються у застосунку.

Заздалегідь попереджають, що невдала авторизація можлива з трьох причин:

• у військовослужбовця немає РНОКПП – потрібен або номер платника податків, або треба чекати, поки розробники додадуть інші способи авторизації;
• немає зв'язку із банком, через який відбувається авторизація – треба зачекати і спробувати пізніше;
• версії Армія+ чи банківського застосунку є застарілими – треба оновити.

Доступ у застосунок також може бути невдалим з трьох причин:

• відсутні дані в реєстрі "Оберіг" – не збігають дані BankID та інформація в ньому;
• в реєстрі "Оберіг" не позначено, що військовослужбовець знятий з військового обліку. Треба, щоб оператор ТЦК вніс актуальні дані. У цьому випадку військовому згодиться Резерв+. У цьому застосунку у розділі "Виправити дані онлайн" треба обрати вкладку "Я військовий, але досі на обліку". Потрібно сформувати запит: вказати ТЦК та СП, через який був призов, військову частину, де відбувається служба, коротко описати ситуацію. Якщо ж взагалі "Оберіг" не бачить військового, треба заповнити запит у вкладці "Дані не знайдено" (розділ "Виправити дані онлайн");
• військовослужбовець служить, але не у ЗСУ чи ДССТУ.

Які послуги будуть в Армія+? Спочатку в застосунку анонсували п'ять видів послуг для військовослужбовців:

• електронне посвідчення військового;
• електронні рапорти;
• база знань про проходження служби;
• онлайн-курси для саморозвитку;
• форми зворотного зв'язку.

На бета-тест виходять з трьома: АрміяID (посвідчення), рапорти та опитування.

"Перше, АрміяID, тобто ми зможемо дати всім державним сервісам єдине місце правди – є людина військовослужбовцем чи ні. Чому це важливо? Тому що багато сервісів, багато бізнесів, які хочуть нагороджувати нашого військового, не можуть в секунди через електронний обмін зрозуміти, чи військовий справді є військовим. Наприклад, "Укрзалізниця" до нас звернулася і спитала: ми хочемо дати пріоритетне право закупівлі квитків, коли людина, наприклад, їде у відпустку чи рухається по країні, дайте нам, будь ласка API, це такий формат електронного обміну, щоб ми отримували від вас підтвердження, що військовий є військовим. Тоді це мене наштовхнуло на думку, що якщо ми зробимо центр, через який ми будемо надавати дані, що військовий є військовим, тоді всі бізнеси, всі сервіси, умовно, Національний банк, який дає пільгові кредити, зможуть до нас звертатися, отримувати цю інформацію і швидко надавати в два кліки. Ми зробили АрміяID. Ми пишаємося цією опцією, тому ще це буде ключ до цифрових систем, до цифрової зброї, до подальшої верифікації людини в інших системах", - пояснила Черногоренко.

Електронні рапорти – ще одна послуга. Паперові вони не викреслять, але мають спростити бюрократичну тяганину, через яку наше військо дехто називає "паперовою армією".

"Ти обираєш цей функціонал, обираєш тип рапорту, є передзаповнення, обираєш дані, які треба внести тобі, формується рапорт, ти підписуєш електронним підписом, все летить у той же час до твого командира. Командир ставить зелену галочку, усе, твій рапорт підписаний. Це важливий функціонал, який оцифрує і який одразу відчує дуже велика кількість наших військовослужбовців", - розповіла Черногоренко.

Планують запустити 11 видів електронних рапортів. Зокрема ті, які, згідно з опитуваннями, військові подають найчастіше: рапорт на щорічну відпустку, рапорт на відпустку за сімейними обставинами, рапорт на грошову допомогу на щорічне оздоровлення.

Після подання рапорту, судячи з опису, військовий спостерігатиме за його статусом: на погодженні, погоджено чи відхилено. Обіцяють їхні шаблони, які можна буде зберігати та роздруковувати. Терміни заповнення та подання – 5-15 хвилин та відповідь на рапорт у застосунку.

"На цей реліз ми не ставимо собі за мету повністю поховати паперові рапорти, а просто даємо можливість замінити їх електронними, - уточнив Романюков, - Це — перша в історії е-послуга в армії. Тож подивимося на динаміку та успішність, з якими електронні рапорти приживатимуться в українських військовослужбовців".

Третя опція, яка передбачена в релізі одразу, зазначає заступниця міністра, – це опитування. Запускають її для того, щоб на підставі великого обсягу даних отримувати швидко інформацію для прийняття управлінських рішень. Тобто завдяки опитуванням сподіваються оперативно "підсвічувати" проблеми, негаразди, неузгодженості. Опитування анонсують як анонімні.

Як і Резерв+, Армія+ стартує окремо від "Дії". Електронний кабінет призовників, військовозобов'язаних та резервістів замислювали як окремий продукт.

"Ця сфера дуже специфічна. І в нашому випадку логіка — дати людині вибір, мати чи не мати застосунок. Відповідно, за наявності "Резерв+" як окремої платформи громадяни завжди можуть вибрати, встановлювати його чи ні. Крім того, якщо загнати військове рішення в "Дію", можна стикнутися з певними обмеженнями для інших продуктів сервісу. Тому мені й досі здається правильним створити окрему сутність. Це безпечніше, зрозуміліше та ідеологічно ліпше розділити військову і цивільну компоненти. Це ще й технічно різні речі. В реєстру "Оберіг" немає "фронту", бо це не публічний реєстр. Він специфічний і слугує цілям сфери оборони, через "Резерв+" людина з ним взаємодіє", - пояснював Романюков.

Спочатку у Резерв+, а відтепер і в "Дії", можна формувати військово-облікові документи. Тобто тепер частково функціонал перетинається. Армія+, як казала Черногоренко, не планувалась, щоб взаємодіяти із "Дією". Але така вірогідність є.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, коли знімають та коли виключають з військового обліку – яка різниця та умови.