У понеділок 5 серпня світові ринки впали, коли інвестори вилучили трильйони доларів з ринків ризикованих, як вони вважають, активів. Фінансові світові ЗМІ рясніють заголовками із термінами "чорний понеділок", "ризик рецесії", "глобальний розпродаж" та "фінансова криза". Що спричинило різке падіння фондових ринків та чим воно загрожує, розбирався "Ми – Україна".

На що схоже нинішнє падіння?

Паніка на фондових ринках завжди змушує фінансових аналітиків шукати порівняння у попередньому фінансовому досвіді та збирати пазл щодо причин.

5 серпня вже порівнюють із "чорним понеділком" 19 жовтня 1987 року. Тоді відбулося спочатку падіння фондових ринків в Азії. Після цього обвалилися американські індекси – промисловий Dow Jones та індекс компаній США із найбільшою капіталізацією S&P 500. На той момент біржовий крах у Штатах назвали найбільшим з часів Великої депресії. Від Америки хвороба перекинулася на Європу.

Жодних подій, які безпосередньо спровокували б падіння 37 років тому, не було, але виділяють кілька передумов. Напередодні уряд США прозвітував про більший, ніж очікувалося, торговельний дефіцит та долар здешевшав. Ринки були перегріті, бо зростали з 1982 року і дозріли до корекції. У п'ятницю перед понеділком 19 жовтня 1987 р. одразу сплив строк опціонів на акції, ф'ючерсів фондових індексів та опціонів на фондові індекси. Ринок почало лихоманити у п'ятницю 16 жовтня, а у понеділок 19 жовтня почалася пожежа, олії до якої, як завжди, додали панічні настрої.

У відповідь на ринкове ралі Федеральна резервна система США знизила на 0,5 відсоткового пункту ключову ставку, що сприяє ліквідності ринку – тиха гавань державних цінних паперів стає менш привабливою, привертаючи увагу до біржових інструментів. ФРС також влив мільярди в облігації для підвищення їхньої вартості та зниження ставок.

Однією із тодішніх причин кризи також назвали новомодний на той момент комп'ютеризований або програмний трейдинг – автоматичний продаж акцій, який і запустив режим доміно. До системи додали запобіжники, які припиняють торгівлю в разі надзвичайних падінь чи підйомів. Наприклад, Нью-Йоркська фондова біржа зараз тимчасово припиняє торгівлю, коли фондовий індекс S&P 500 знижується на 7%, 13% і 20%.

Внаслідок "чорного понеділка" світ втратив $1,71 трлн та йому пророкували тривалу економічну нестабільність чи повторення Великої депресії.

Події понеділка 5 серпня порівнюють із "чорним понеділком" 37-річної давнини зокрема через глибину падіння індексів, проте не усіх. У 1987 році за кілька днів вони втратили 20-30%, тоді як за минулий понеділок S&P 500 впав на 3%, Dow Jones – на 2,6%, Nasdaq Composite – на 3,4%. Найбільший рекорд за Японією, індекс якої Nikkei 225 у понеділок впав найглибше з 1987 року – на 13%, хоча у вівторок відновлюється. Порівняння також роблять, бо дещо подібним є й підґрунтя.

Які причини обвалу ринків 5 серпня?

Погані дані від США. У другій половині минулого тижня у США були оприлюднені гірші, ніж очікувалися, результати щодо обсягів виробництва та рівеня безробіття. Фінансові аналітики зафіксували "The Sahm Rule" – "правило Сам". Його у 2019 році сформулювала колишня економістка ФРС та Білого дому Клаудія Сам.

Згідно із ним, якщо тримісячне ковзне значення рівня безробіття на 0,5% відсоткового пункту чи більше перевищує найнижче тримісячне ковзне середнє значення рівня безробіття минулого року, це означає, що у США починається рецесія. За результатами липневого звіту про рівень безробіття індикатор показав перевищення безробіття на 0,53 відсоткового пункту. Нині він становить 4,3%, є найвищим з жовтня 2021 року та зростає чотири місяці поспіль.

"Сьогодні ніхто не повинен бути в паніці, хоча, здається, дехто може бути… Ключові показники економіки все ще виглядають дуже добре", - заспокоює сама Клаудія Сам.

Американські експерти, зокрема дослідницька група Capital Economics, вказують що зростання рівня безробіття наразі було спричинене розширенням робочої сили, а не падінням зайнятості.

У Goldman Sachs кажуть, що шанси на рецесію в США залишаються "обмеженими", навіть незважаючи на тривожні дані. В останньому звіті аналітики вказали, що ймовірність того, що найбільша економіка світу скоротиться протягом наступного року, становить 25%, порівняно з 15% раніше.

"У нас, звичайно, є багато можливостей для реагування, якщо ми побачимо слабкість", - заспокоїв голова ФРС Джером Павелл.

Проте є індикатор рецесії, він підсвітився та інвестори реагують – продають. Ще й в очікування потенційного зниження ключової ставки ФРС.

Ставка ФРС тривалий час зберігається на високому рівні від 5,25% до 5,5%, незважаючи на зменшення інфляційного тиску та його наближення до цільового показника у 2%. Після поганого звіту про безробіття, інвестори вважають високо ймовірним, що ФРС знизить ставку на своєму наступному засіданні 18 вересня. Їм здається, що ФРС затягнула зі зниженням і економіка через це вже занадто загальмувала.

Азійський вплив. Протягом останніх двох років на фондових ринках США, зокрема у технологічному секторі, спостерігався приплив іноземних інвестицій через "yen-carry trade" – ведення торгівлі єною.

"Сarry trade" стосується операцій, коли інвестор позичає у валюті з низькими відсотковими ставками та реінвестує кошти в активи з вищим прибутком та в іншому місці. Такою валютою з від'ємною ставкою була єна. Але нещодавно центробанк Японії вперше за 17 років здійснив два послідовних підвищення процентних ставок, єна зросла в ціні та інвестори почали згортати "carry trade" – продавати.

Падіння "чудової сімки". Apple, Microsoft, материнської компанії Google Alphabet, Amazon.com, Nvidia, Meta Platforms і Tesla називають "чудовою сімкою". Їхні акції підтвердили це визначення у 2023 році, коли отримали великий приріст.

Високий рівень капіталізації "сімки" спричиняє надвисокий вплив на два індекси –Nasdaq та S&P 500, які зважають саме на ринкову капіталізацію. "Сімка" на початку цього року підняла індекс S&P 500 до рекордних рівнів.

Але початок третього кварталу 2024 року показав, що прибутки компаній знижуються, тоді як витрати у другому півріччі цього року зростатимуть. Зокрема на штучний інтелект, проєкти з якого здебільшого або не виправдали очікувань, або далекі від завершення. В липні інвестори вирішили, що ШІ є надто складним для вкладень, ціни завищені і вся Big Tech група потрапила під великий розпродаж.

Враховуючи ринкові чинники, неможна оминати геополітичні та політичні. Напруга на Близькому Сході зростає – всі в очікуванні та прогнозах військової відповіді Ірану, яку там анонсували після ліквідації одного з лідерів ХАМАС Ісмаїла Ганії у Тегерані.

Вхопився за події на фондових ринках кандидат у президенти Дональд Трамп. Опитування демонструють, що у питаннях економіки виборці довіряють йому більше, ніж демократам. І він почав розігрувати фінансово-економічну карту проти віце-президентки та майбутньої кандидатки від демократів Камали Гарріс.

"У виборців є вибір. Процвітання Трампа або крах Камали та велика депресія 2024 року" – пише він у соцмережах.

Для України вплив від можливої кризи опосередкований, але він є

Думка експерта

Аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ:

- На світових фондових ринках, насправді, спостерігаються різноспрямовані процеси. У США ми бачимо перші ознаки охолодження економіки, у першу чергу, на ринку праці. У нещодавньому виступі Джерома Павелла також пролунав певний песимізм і це викликало ноти побоювань. Через ризик рецесії у світі почав зростати так званий "індекс страху". Коли він зростає, інвестори виходять з акцій і вкладають у консервативні інструменти, наприклад, в облігації, золото чи просто у кеш.

Почалися ці процеси, а паралельно є більш системні. Цикл ділової активності був механічно перерваний пандемією, але потім відновився. Переходу до нового циклу зростання не відбулося. Якщо ж згадати теорію циклічності світової економіки, у тому числі відомі "цикли Кондратьєва", ми розуміємо, що смичка між двома циклами ділової активності відбувається через формат криз. У тому числі через формат падіння фондових ринків, коли відмирає старий формат, представлений акціями компаній-флагманів старого технологічного укладу, та перехід до нового мас-маркету, до компаній, які представляють новий технологічний уклад.

Відбувся фальстарт. Всі вважали, що новий мас-маркет буде створений на базі штучного інтелекту, інформаційних технологій. Новий шостий технологічний устрій – це так звана НБІКС-конвергенція, конвергенція нано-, біо-, інфо- і когнітивних технологій. Але поки масові товари на базі штучного інтелекту не з'явилися. Інвестори й зрозуміли, що відбувся фальстарт та вийшли з таких проєктів. Тому впали акції Intel, Apple, Alphabet, Nvidia та інших, які на цьому спеціалізуються. Це перша частина.

Друга – це те, що сталося в Японії, Кореї, Тайвані. Це швидше похідна процесів, які відбуваються у США. Ці країни зациклені на США, проблеми США – це одразу і їхні проблеми. Там теж почалися панічні настрої. До того ж Японія вийшла з політики від'ємної відсоткової ставки і почала її підвищувати. Це викликало занепокоєння щодо японської економіки. У Японії колосальний зовнішній борг, який у кілька разів перевищує ВВП. Відповідно, підвищення ставок призведе до різкого здороження обслуговування цього боргу і перевантаження економіки. Зараз на японських ринках корекція – часткове відновлення. Але це лише епізод. Сам фальстарт американського Big Tech в частині мас-маркету не скасовується.

Як це не парадоксально звучить, але якби у нас зараз не було війни, то вплив цих подій на Україну був більш прямим. Ми б зараз побачили вихід нерезидентів з облігацій внутрішньої державної позики, виведення капіталу з України. Відповідно, різку девальвацію гривні та зростання облікової ставки НБУ.

Але війна нас повністю ізолювала від зовнішніх ринків, ми у герметичному стані. Як на підводному човні, чуємо лише відлуння. Ми залежимо лише від того обсягу допомоги, який нам надаватимуть західні партнери. Саме тут вплив може бути, але він трохи відкладений у часі та опосередкований.

Загальна криза американської економіки, яка перекинеться на Європу, азійські ринки, погіршення економічної кон'юнктури в світі неминуче призведе до того, що американці найближчим часом зіткнуться з бюджетними негараздами. Їм, за великим рахунком, буде не до нас. Суттєву підтримку Україна не отримає, і Європа наслідуватиме цей приклад. Тож варто очікувати скорочення зовнішньої допомоги. Це прямий вплив на нас.

До того ж розгортання програм військово-промислового комплексу в Америці сповільниться через цю кризу. Загострюватимуться суспільні та бюджетні проблеми, треба буди вирішувати проблеми несправедливості, держборгу США. Тож не буде великих грошей для військових проєктів. Захід шукатиме якісь мирні варіанти з тим самим Іраном, росією, Китаєм. Намагатиметься деескалювати ситуацію.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, завдяки чому уряд хоче на 500 млрд гривень збільшити надходження до бюджету, які потрібні сектору безпеки і оборони.