Верховна Рада ухвалила законопроект 11377 про Єдину інформаційну систему соціальної сфери та Єдиний соціальний реєстр. Як вони працюватимуть та які дані про українців у них будуть? Розбирався "Ми – Україна".

Що таке Єдина інформаційна система соціальної сфери?

За задумом Єдина інформаційна система соціальної сфери (ЄІССС) – це цифровий хаб, завдяки якому українці можуть отримати соціальну підтримку різних напрямків.

Її вже створили згідно з урядовою стратегією трансформації соціальної сфери. Стратегію ухвалили у 2020 році, положення про ЄІССС – у 2021 році та почала працювати вона у 2022 році.

За положенням Єдина система охоплює:

• загальнообов'язкове державне соціальне та пенсійне страхування, пенсійне забезпечення;
• соцзахист населення, зокрема вразливих груп;
• надання соцдопомоги, субсидії, соцстипендії інших пільг і виплат;
• ведення обліку тих, хто підлягає державному соцстрахуванню і тих, хто має право на пільги;
• ведення даних про людей з інвалідністю, тих, хто потребує реабілітації;
• запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі, торгівлі людьми;
• надання соцпідтримки дітям;
• проведення соціальних та реабілітаційних заходів, соцроботи з сім'ями, дітьми, молоддю;
• здійснення контролю над надання соцпослуг та соцпідтримки.

Система є, проте регулюється лише підзаконним актом і функціонує без розмаху. Тоді як дві її складові – реєстр надавачів та отримувачів соцдопомоги, інформаційна база даних про ВПО – створені на рівні закону. Тож і ЄІССС з амбітними перспективами застосування виписують на рівні закону, який у червні 2024 року подав на розгляд уряд та 18 вересня Рада ухвалила у другому читанні.

Точніше поки що це законопроєкт 11377. Він в такому статусі, адже президент його поки що не підписав та до нього внесли блокуючу постанову. Згідно із його нормами, Єдина інформаційна система соціальної сфери – це єдиний довідково-інформаційний ресурс соцсфери, який поступово об'єднає всі реєстри, бази даних, інформаційні системи соціальної сфери в якості своїх складових. Це, до прикладу, систему обробки документації отримувачів пенсій та допомог, програмний комплекс з надання субсидій, реєстр осіб, які мають право на пільги, систему обліку осіб, які переміщуються з ТОТ. З реєстрів та баз даних в ЄІССС перенесуть усію інформацію, у тому числі персональну, про тих, хто отримує соцпідтримку.

В перспективі за новим законом можливий механізм автоматичного визначення права людини на соціальну підтримку та пропонування такої підтримки. Основа для цього – інформація про людину в ЄІССС.

Також за новим законом запровадять і основу ЄІССС, її основну підсистему – Єдиний соціальний реєстр (ЄСР).

"Він містить інформацію про всіх осіб, які отримують або отримували будь-який вид державної соціальної підтримки, а також про тих, хто має на це право. Це дає змогу реалізувати "людиноцентриський" принцип соціальної підтримки, замінивши застарілі підходи", - пояснили в Мінсоцполітики.

Закон про ЄІССС та ЄСР набере чинності через шість місяців після опублікування.

"Головна мета законопроєкту – спростити отримання соціальних послуг. Вже скоро будь-якій особі для цього достатньо буде мати лише посвідчення особи. Держава сама подбає про довідки, витяги з реєстрів та інші "папірці", - зазначив представник парламентського комітету з цифрової трансформації Сергій Штепа.

Які дані будуть в ЄІССС та ЄСР?

Єдина інформаційна система соціальної сфери. До неї потрапить інформація про заявників та отримувачів соціальної підтримки та інших користувачів. Користувачів - це власник та адміністратор ЄІССС, контролери, фізособи, юрособи, ФОПи, які користуються підсистемами. Підсистеми – це, зокрема, Єдиний соціальний реєстр, соцпортал Мінсоцполітики, платформа "єДопомога", реєстр надавачів та отримувачів соцпослуг. Їхній перелік наразі є в положенні про ЄІССС (постанова 404).

Заявник соцпідтримки – це той, хто звертається по неї для себе чи своєї сім'ї. Отримувач – той, кому призначили соцпідтримку. В ЄІССС внесуть інформацію про них, отриману:

• зі звернень;
• від користувачів ЄІССС;
• шляхом інформаційної взаємодії з іншими реєстрами, системами, базами даних.

Тож значення має те, з якими ресурсами буде взаємодіяти ЄІССС. Їхній перелік за новим законом не є вичерпним, але чимало з них все ж перелічили:

• реєстр актів цивільного стану;
• реєстр речових прав на нерухомість;
• реєстр обтяжень рухомого майна;
• реєстр юросіб, ФОПів та громадських формувань;
• земельний кадастр;
• реєстр призовників, військовозобов'язаних, резервістів;
• платформа електронної верифікації та моніторингу;
• реєстр транспортних засобів;
• реєстр ветеранів війни;
• автоматизована система виконавчого провадження;
• держреєстр фізосіб-платників податків;
• реєстри застрахованих та страхувальників Держреєстру загальнообов'язкового державного соцстрахування;
• єдиний демографічний реєстр;
• судова інформаційно-комунікаційна система;
• електронна система охорони здоров'я;
• державний вебпортал електронних послуг – "Дія";
• система контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають держкордон;
• автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту – АІКОМ;
• реєстри тергромад;
• реєстр пошкодженого та знищеного майна;
• єдина державна електронна база з питань освіти – ЄДЕБО;
• база даних про осіб, які перетнули держкордон;
• інформаційна система Державної міграційної служби;
• інші ресурси.

Єдиний соціальний реєстр. Це інформаційно-комунікаційна система, складова ЄІССС. У цьому реєстрі збиратимуть дані:

• заявників соцпідтримки;
• отримувачів соцпідтримки, у тому числі в минулому;
• осіб, які мають право на соцпідтримку.
• Інформацію про них мають структурувати, зокрема, в:
• особову справу – документи, у тому числі й електронні, про людину;
• соціальну реєстраційну картку – обліковий запис про людину, сім'ю, домогосподарство;
• статуси та соцознаки людини з електронної особової справи;
• журнал історії звернень за соцпідтримкою.

В ЄСР про тих, хто має право або отримує соцпідтримку, зазначатимуть таку реєстрову інформацію:

• РНОКПП;
• номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соцстрахування, якщо він є;
• громадянство;
• реквізити документів, які посвідчують особу та підтверджують громадянство і соціальний статус;
• унікальний запис з демографічного реєстру;
• ПІБ, дата і місце народження, стать;
• контактні дані – телефон, електронка;
• адреса;
• акти цивільного стану. За Цивільним кодексом (ст. 49), держреєстрації підлягають такі акти цивільного стану – народження фізособи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

Також можуть внести інформацію про стан здоров'я, засудження до кримінального покарання, якщо це потрібно для соцзахисту.

Що визначить уряд? За новим законом чималий обсяг умов роботи ЄІССС має визначити Кабінет міністрів, а саме:

• порядок функціонування ЄІССС, її підсистем, центрів обробки даних, доступу до інформації в ній;
• адміністратора ЄІССС;
• перелік, опис і функціонування підсистем ЄІССС;
• спосіб і строки внесення інформації;
• вимоги до електронної інформаційної взаємодії;
• порядок обробки персональних даних та іншої інформації, їхній облік, зберігання, поширення, видалення, отримання;
• порядок та вимоги до механізму автоматичного визначення права людини на соціальну підтримку;
• порядок навчань з кібербезпеки та захисту персональних даних;
• порядок безоплатного отримання людиною інформації щодо записів про неї в ЄІССС;
• порядок і форму витягу з ЄІССС;
• порядок інформування суб'єктів ЄІССС про те, що цілісність інформації порушена або відбулася несанкціонована обробка даних;
• публічну інформацію з Єдиної системи у формі відкритих даних;
• перелік відомостей, який дозволяє встановити статус та соціальні ознаки людини в системі;
• перелік відомостей в електронній особовій справі;
• права та обов'язки публічних реєстраторів Єдиного соціального реєстру;
• склад інформації, у тому числі персональних даних, в Єдиному соціальному реєстрі, який потрібен для певного виду соціальної підтримки;
• порядок зберігання реєстрової інформації держателем та адміністратором Єдиного соціального реєстру;
• порядок функціонування громадського моніторингового органу, який перевірятиме, чи належно працює ЄІССС.

"В порушення вимог Закону (про публічні реєстри, - авт.) пропонують визначити на підзаконному рівні (за рішенням Кабінету Міністрів України): перелік підсистем Єдиної системи; обсяг персональних даних, які отримуватимуться Єдиною системою в результаті електронної інформаційної взаємодії; строки внесення інформації до Єдиної системи; перелік відомостей, що містяться в електронній особовій справі соціальної сфери, соціальних реєстраційних картках особи, сім'ї, домогосподарств Єдиного соціального реєстру; права та обов'язки публічних реєстраторів Єдиного соціального реєстру", - серед іншого дорікнули в Головному юридичному управління ВРУ.

Чи можна вилучити інформацію про себе з ЄІССС?

"Суб'єкт персональних даних має право подати запит щодо джерел отримання його даних та вимагати видалення інформації, якщо її збирання було здійснено з порушенням законодавства", - вказали в законі.

Тобто право є, але за законом немає гарантії, що вилучать. Також щодо інформації про людину в ЄІССС, тому, кого внесуть у систему, дали такі права:

• безоплатне отримання інформації про наявність у складових ЄІССС, тобто й у Єдиному соціальному реєстрі, записів про неї, її статусів, випадки звернення про передачу інформації, її надання третім особам в результаті взаємодії;
• вимога про безоплатне поновлення, доповнення і виправлення інформації;
• безоплатне отримання витягу або іншого документа, сформованого засобами ЄІССС;
• оскарженні в суді дій та бездіяльності суб'єктів ЄІССС, які пов'язані з обробкою персональних даних і в тому випадку, якщо людина вважає, що її права та свободу при цьому порушили;
• видалення даних, які не використовуються для цілей закону – тобто для надання соціальної підтримки.

Кого стосуватиметься збір даних в ЄІССС?

Оскільки в Єдиний соціальний реєстр та Єдину систему зберуть дані про тих, хто може розраховувати, звертається або вже отримує соціальну підтримку, треба розуміти, що саме собою являє ця підтримка.

За новим законом соціальна підтримка – це складова соцзахисту населення, яка включає:

• передбачені законодавством види соціальної допомоги;
• грошові компенсації, субсидії, пільги;
• соціальні послуги;
• місцеві програми соціального захисту населення;
• виплати соціальної сфери;
• соціальні пенсії;
• реабілітаційні заходи;
• інші соціальні послуги та виплати, здійснення або надання яких забезпечується ЄІССС за рахунок коштів з державного та місцевих бюджетів, з інших джерел, не заборонених законодавством.

В пояснювальній записці автори закону (стоїть підпис міністра соціальної політики) вказали, що для людей буде спрощений механізм соцпідтримки, покращиться комунікація з держорганами, з'являться електронні сервіси для населення. Зазначили, хто у цьому є зацікавленою стороною, отже саме про цих людей збиратимуть інформацію: пенсіонери, особи з інвалідністю, ветерани війни, багатодітні сім’ї, особи, які перебувають у складних життєвих обставинах, інші категорії осіб, які мають право на соціальну підтримку відповідно до законодавства.

Як захищатимуть дані в Єдиній системі?

ЄІССС за новим законом забезпечує захист та конфіденційність персональних даних. Її власник – це держава в особі Мінсоцполітики. Якщо йдеться про якусь підсистему – держава в особі іншого органу виконавчої влади.

Обсяг даних в Єдиній системі не може бути більшим за необхідний для призначення, надання, виплати конкретного виду соцдопомоги.

Внесені в ЄІССС персональні дані та сукупність даних осіб, які можуть бути ідентифіковані в системі, є конфіденційною інформацією, яка не підлягає розголошенню.

Тим, хто працюватиме з персональними даними в Єдиній системі, забороняють вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, яка не відповідає меті обробки.

Працівники суб'єктів ЄІССС мають регулярно проходити навчання з кібербезпеки та захисту персональних даних.

Мінсоцполітики та власники підсистем ЄІССС мають щороку проводити оцінку ризиків для інформаційної безпеки.

Порушеннями ЄІССС є:

• несанкціонований доступ до даних;
• розголошення або незаконне використання інформації;
• недотримання вимог щодо захисту інформації;
• неподання чи несвоєчасне подання в єдину систему даних для встановлення права на соціальну підтримку.

Посадовців через порушення можуть позбавити права доступу до системи на строк від шести місяців до року. Тих, хто безпосередньо здійснив порушення, мають притягувати до відповідальності. За Кодексом України про адміністративні правопорушення (ст. 188-39) – це штраф до 17000 грн за перше порушення.

Дані зберігатимуть у хмарному середовищі. Закон дозволяє укладати договори про надання послуг з центрами обробки даних за межами України "з метою забезпечення безперебійного та безпечного функціонування Єдиної системи". Договори з центрами обробки даних за кордоном мають погоджувати СБУ, Мінцифра та Держспецзв'язку.

Сергій Штепа зазначив, що ЄІССС не збирає нові дані, а об'єднує ті, які вже відомі державі та містяться в різних реєстрах.

"Кожен запит інформації про громадянина фіксуватиметься навічно: хто, коли, з якою метою робив запит. Забезпечити максимальний захист персональних даних – це було головною метою під час доопрацювання законопроєкту до другого читання", - вказав народний депутат.

Це тому, що доступ буде тільки за електронним підписом – електронним ключем.

Також Штепа запевнив, що до даних не отримають доступ іноземні громадяни. Оскільки законом виписали, що інформацію можуть надати лише за запитом людини стосовно себе та посадовою особою в межах електронної інформаційної взаємодії із забороною для неї розголошувати ці дані протягом будь-якого строку.

Думка експерта: Це націоналізація персональних даних

Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик:

- Єдину інформаційну систему соціальної сфери не можна порівнювати із "Дією". "Дія" – це конектор між вашим носієм, девайсом та державними базами даних, які вже сформовані. Вона не концентрує всю інформацію про вас, не накопичує її, а лиш обмінюється. До того ж "Дія" – історія добровільна, ви можете цей конектор створити шляхом загрузки або не створювати його.

Що ж стосується ЄІССС, то це цифровий інформаційний простір, який є метакраїною. Є фізична країна, населення, а є метакраїна – цифровий інформаційний простір, який відображає цю фізичну країну, бо охоплює практично усіх. Ваші персональні дані в межах цього метапростору концентруються в одному місці, причому накопичується уся інформація, починаючи з юридичної, майнової, фінансової, перелік пов'язаних з вами осіб, осіб, в інтересах яких ви дієте. Плюс ще й медичні дані.

ХХІ століття – це століття цифрової економіки і люди, як сказав один з економістів – це нафта ХХІ століття. Персональна інформація є одним з найбільших активів людини. Колись арабським країнам розумні люди пояснили, що нафту можна використовувати для свого розвитку, а не віддавати її фактично безкоштовно. Так само з'явиться колись Прометей, який розкаже звичайним людям, що насправді на персональній інформації можна непогано заробляти, якщо повернути людині власність над інформацією про неї – це буде її актив.

ЄІССС, насправді – це колосальний проєкт з націоналізації персональних даних звичайних українців і відчуження від цих персональних даних її реальних носіїв. На цій інформації зароблятиме хто завгодно, крім самої людини. Навіть юристи Верховної Ради звернули увагу, що є ризик того, що без відома людини інформація про неї буде оброблятися. Це протирічить законам, Конституції.

Націоналізація, відчуження інформації – це якби зараз сказали, що всі приватизовані квартири, ділянки землі насправді є державними і повернули в її власність.

В цивілізованих країнах такого масштабу націоналізації даних немає. Там людиноцентрична політика, яка віддає примат правам людини і людині, як фізичній, фізіологічній, розумній істоті. Тому в США можуть відбуватися допотопні голосування поштою, на підставі водійських прав, а не в умовній "Дії". Наприклад, в Німеччині наші мігранти зіткнулись з відсутністю цифрових сервісів, як в Україні. Це ускладнює життя і багато хто незадоволений. Проте вони не розуміють, що це не через те, що Німеччина відстала технічно від України. Думаю, все навпаки: економіка сильніша, грошей більше, технології, у тому числі цифрові, розвинуті краще. Якби німці хотіли б, то зробили б щось типу "Дії". Але не роблять і це теж через повагу до людини.

Нам зараз важко зрозуміти, чому особисті присутність та підпис, подання ксерокопій є повагою до людини. Але це так, бо суб'єктною є тільки людина, а її цифровий слід не є суб'єктним. Те, що відбувається у нас – це десуб'єктивізація людини і суб'єктивізація цифрового сліду людини. Відповідно, не людиноцентрична, а цифроцентрична політика.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про умови базової соціальної допомоги, які діють зараз та які передбачені в законопроєкті про неї.