15 вересня Кабмін подав у Верховну Раду проєкт бюджету на 2026 рік. Які основні показники у ньому закладені та до яких змін в соціальній сфері варто приготуватися? Розбирався "Ми- Україна".

Основні показники

ВВП. На 2025 рік був прогноз зростання ВВП на рівні 2,7%. На 2026 рік прогнози ще стриманіші – 2,4% і це найменший рівень за останні три роки.

За ухваленою в червні цього року бюджетною декларацію 2026-2028 цифри інші, ніж у проєкті бюджету, і стосується це не тільки ВВП. Причина в тому, що декларацію готували, базуючись на одному сценарії, а проєкт бюджету – на іншому.

"Якщо за Бюджетною декларацією передбачалось основним сценарієм розвитку подій вважати суттєве покращення безпекової ситуації, то вже сам бюджет базується на сценарії 2, який передбачає продовження повномасштабної агресії росії", - пояснив голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев.

Доходи. На 2025 рік за першим варіантом бюджету планували в розмірі 2,045 трлн грн. В липні внесли зміни і збільшили їх до 2,482 трлн грн. За проєктом бюджету-2026 їх планують на рівні 2,890 трлн грн.

Доходи загального фонду держбюджету цьогоріч (після змін) становлять 2,278 трлн грн, а на наступний рік передбачають 2,597 трлн грн.

Видатки. На 2025 рік закладали видатки 3,607 трлн, в липні їх підвищили до 4,337 трлн грн, бо потрібні були додаткові кошти на безпеку і оборону. У 2026 році поки збираються підвищити видатки до 4,751 трлн грн.

Курс. Бюджет-2025 верстали, відштовхуючись від середньорічного курсу на рівні 45 грн за долар. Станом на серпень-2025 середньорічний офіційний курс склав 41,4 грн за долар. На 2026 рік прямо не вказаний, але розрахунковий – 45,6-45,7 грн за долар. Цей показник – припущення, бо уряд на нього не впливає і майже ніколи він не відповідає реальному.

Індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року). У кошторисі на 2025 рік закладено зростання на 9,5%. На наступний рік ІСЦ очікують на рівні 109,9%. В середньому у наступному році, порівняно із 2025 р., очікується зростання індексу споживчих цін на 10,4%.

Видатки на безпеку та оборону. Протягом останніх двох років ухвалений бюджет коригували, збільшуючи видатки на оборону:

• 2024 рік. Тогорічний бюджет ухвалили із видатками на сектор безпеки та оборони на рівні 22,1% ВВП – 1,692 трлн грн. Вже на початку того року експерти вказували на розрив між запланованим та необхідним. До кінця весни-2024 проблема нестачі понад 500 млрд грн стала очевидною. Під неї ухвалили ресурсний закон 4015, зокрема, підвищивши військовий збір, та переписали бюджет-2024, збільшивши видатки. Після змін видатки на безпеку і оборону склали вже 2,177 трлн грн;
• 2025 рік. У початковому варіанті бюджету на безпеку і оборону передбачалося 2,224 трлн грн. Тоді говорили, що є простір для фінансового маневру: виділення коштів з резервного фонду або через перерозподіли в уряді. В липні до видатків додали ще 412,4 млрд грн і вони на цей рік склали 2,636 трлн грн.

На 2026 рік в бюджеті збирають додати сектору 168,6 млрд грн і загалом видатки становитимуть 2,805 трлн грн або 27,2% ВВП.

"Найбільша новація у сфері оборонних видатків – так званий "оборонний резерв" на 200 млрд грн. Це нова бюджетна програма Мінфіну, яку Уряд своїм рішенням розподілятиме між Силами оборони для оперативного реагування на потреби на полі бою", - вказала голова бюджетного комітету ВРУ Роксолана Підласа.

Тобто поки що непомітні наміри підвищити грошове забезпечення військовослужбовців. Нагадаємо, що в основі ГЗ – посадовий оклад, який розраховується, відштовхуючись від 1762 грн – розміру прожиткового мінімуму для працездатних. Він втратив актуальність у другому півріччі 2018 року.

Соціальний захист. Це велика група витрат, а не одна спільна стаття у бюджеті. У 2025 року на соціалку передбачали 420,9 млрд грн. На 2026 рік запланували 467,1 млрд грн.

Прожиткові мінімуми та мінімальна зарплата у 2026 році

На 2025 рік соціальні стандарти були заморожені – ані прожитмінімуми, ані мінімалка не змінювалися, порівняно із 2024 роком. В Бюджетній декларації 2026-2028 уряд вже передбачив їхнє підвищення. Проте в проєкті бюджету-2026 цифри відрізняють від задекларованих: мінімуми в бік підвищення, мінімалка – у бік зменшення. В обох випадках до фактичних рівнів прожитмінімумів показники традиційно не наближаються.

Мінімальна зарплата наразі становить 8000 грн або 6160 грн після сплати 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. Збираються підняти показник до 8647 грн, на 8%. Після сплати ПДФО та ВЗ – це 6658,19 грн на руки.

У тому числі, але не виключно, від розміру мінімалки залежать:

• ліміти доходів для ФОПів. Наступного року вони становитимуть для І групи – 1 444 049 грн, для ІІ групи – 7 211 598 грн, для ІІІ групи – 10 091 049 грн;
• єдиний податок для ФОП ІІ групи. Буде 1729,4 грн замість 1600 грн (20% мінімалки);
• мінімальний ЄСВ. Зараз становить 1760 грн, а зросте до 1902,34 грн (22% від мінімалки);
• максимальна база нарахування ЄСВ. Це максимальний розмір зарплати, з якої сплачується соціальний внесок. Зазвичай дорівнює 15 мінімалкам. В бюджеті-2025 встановили її в розмірі 20 мінімалок – 160 000 грн на місяць. В липні додали, що для грошового забезпечення, винагород та інших виплат військовослужбовцям та поліцейським – 15 мінімалок або 120 000 грн. У проєкті бюджету-2026 закладають аналогічну норму: для застрахованих осіб максимальна база ЄСВ становитиме 20 мінімалок – 172 940 грн, а якщо це грошове забезпечення, винагороди та інші виплати військовослужбовцям та поліцейським – 15 мінімалок або 129 705 грн.

Прожиткові мінімуми:

• на одну особу (загальний показник). Зараз – 2920 грн, 2026 р. – 3209 грн;
• для працездатних осіб. Зараз – 3028 грн, 2026 р. – 3328 грн;
• для осіб, які втратили працездатність. Зараз – 2361 грн, 2026 р. – 2595 грн;
• для дітей у віці до 6 років. Зараз – 2563 грн, 2026 р. – 2817 грн;
• для дітей від 6 до 18 років. Зараз – 3196 грн, 2026 р. – 3512 грн.

Від прожиткових мінімумів залежить величезна кількість показників та виплат. У тому числі, але не виключно:

• єдиний податок ФОП І групи – 10% ПМ для працездатних. Зараз він 302,8 грн на місяць, а буде 332,8 грн;
• податкова соціальна пільга. Максимальний дохід для того, щоб на неї розраховувати (ПМ для працездатних з коефіцієнтом 1,4 та заокругленням до 10 грн) зараз становить 4240 грн, а у 2026 році буде 4660 грн. Базовий розмір пільги (50% ПМ для працездатного) зараз становита 1514 грн, а становитиме 1664 грн;
• частка зарплати, яка індексується з огляду на інфляцію. Вона дорівнює ПМ для працездатних. У 2026 році за проєктом бюджету продовжать обнуляти індексацію зарплат – встановлювати спільний базовий місяць, від якого індекс споживчих цін рахують наростаючим підсумком, аж поки він не досягне 103%, коли й потрібно індексувати зарплату. Рахувати ІСЦ для індексації мають починаючи з січня-2026. Показник ІСЦ за цей місяць беруть за 1 або за 100%;
• судовий збір. Відсоток від ПМ для працездатних є орієнтиром і варіантів велика кількість.

Також з прив'язкою до прожитмінімумів встановлюють мінімальний розмір аліментів, допомогу дітям, над якими встановлено опіку та піклування, допомогу та надбавку на догляд, допомогу одиноким матерям, пенсію за особливі заслуги, підвищення УБД, надбавку за понаднормовий стаж та величезну кількість соцдопомог.

Один ПМ для осіб, які втратили працездатність – це мінімальна пенсія. Проте Кабмін здебільшого тією ж постановою, що і про рівень індексації пенсій, встановлює окремі пенсійні мінімуми. Десять розмірів ПМ для осіб, які втратили працездатність – максимальний розмір пенсії. Щодо пенсій у проєкті бюджету-2026 є окремі наміри і плани.

Соціальні плани за проєктом бюджету-2026

В Мінфіні вказали, що в проєкт бюджету-2026 закладають підвищення одноразової виплати при народженні дитини до 50 тис. грн і ще низку дитячих виплат за законопроєктом 13532, який поки що не пройшов друге читання.

Зарплати вчителям обіцяють підвищити на 30% з 1 січня та ще на 20% з 1 вересня наступного року. 41 млрд грн закладають на підвищення зарплат лікарям первинної та екстренної допомоги – до 35 тис. грн.

Виходячи з розпису витрат, субсидії та комунальні пільги наступного року планують на тому ж рівні, що й у 2025 році – 42,32 млрд грн.

Виплати за рішенням уряду. У прикінцевих та перехідних положеннях закону про бюджет традиційно містяться соціальні норми, якими у наступному році уряд керуватиме у ручному режимі:

• щорічна індексація пенсій та перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам. В Мінфіні обіцяють, що індексація-2026 передбачена, гроші на це закладають. У 2025 році Пенсійному фонду на виплату пенсій, надбавок, підвищень да пенсій та дефіцит ПФУ передбачали 236,9 млрд грн, а у 2026 році збираються виділити 251,3 млрд грн;
• індексація мінімальних пенсій осіб з інвалідністю з числа рекрутерів, солдатів, старшин і матросів, страхових виплат постраждалим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, мінімальних пенсій по інвалідності чорнобильців
• пільга на квартплату і плату за ЖКП наступного року, як і цьогоріч, надаватиметься, якщо середньомісячний дохід на одну особу за попередні шість місяців не перевищує дохід, який дає право на податкову соціальну пільгу. Це стосується таких категорій пільговиків: військових, звільнених з військової служби, які стали особами з інвалідністю, членів їх сімей, членів сімей загиблих або зниклих безвісти військових; ветеранів військової служби, МВС, Нацполіції, податкової міліції, БЕБ, пожежної охорони, кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Держспецзв'язку і членів їх сімей; постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії; колишніх неповнолітніх в'язнів концтаборів та колишніх малолітніх в'язнів концтаборів; депортованих за національною ознакою;
• збільшення на 20% розміру пенсій, стипендій, всі видів допомоги громадянам зі статусом особи, яка працює, проживає або навчається гірському населеному пункті.

Обмеження для спецпенсій. Минулого року в бюджеті передбачили, що в Кабміні мають встановити коефіцієнти до тієї частини спецпенсій, яка перевищує максимальний розмір пенсії – 10 ПМ для непрацездатних. У 2026 році максимальний розмір пенсії зросте з 23610 грн до 25960 грн. Норма про коефіцієнти у проєкті бюджету-2026 залишається.

Стосується вона пенсій, які призначили або перерахували за Митним кодексом, положенням ВРУ про помічника нардепа та за законами про:

• держслужбу;
• прокуратуру;
• статус нардепа;
• Нацбанк;
• Кабмін
• дипломатичну службу;
• службу в органах місцевого самоврядування;
• судову експертизу;
• статус і соцзахист постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• держпідтримку ЗМІ та соцзахист журналістів;
• наукову та науково-технічну діяльність;
• пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби.

Застосовують обмеження та діють коефіцієнти до сум перебільшення у конкретному році на час воєнного стану. Щоб коефіцієнти 2025 року були актуальними і у 2026 році, уряду або потрібно ухвалити нове рішення, або виправити постанову 1, якою їх виписали на 2025 рік. Зараз понижуючі коефіцієнти становлять від 0,1 до 0,5 в залежності від того, наскільки спецпенсія більша за 20 розмірів прожитмінімуму для непрацездатних.

Обов'язкові накопичувальні пенсії. У видатках Мінсоцполітики з'явився новий рядок: на 50 млн грн наступного року збираються профінансувати "Створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування". В уряді до змін кадрового складу готували законопроєкт про обов'язкові накопичувальні пенсії, хоча в Раду його так і не внесли. Раніше планували на обов'язкові накопичувальні пенсії брати 9% за рахунок ЄСВ та ПДФО. До цього рівня внески мали б підвищуватися поетапно.

Обійнявши посаду міністра соціальної політики, сім’ї та єдності, Денис Улютін говорив про три такі першочергові зміни пенсійного забезпечення:

• на першому рівні пенсійної системи – солідарному: гарантувати виплати по досягненню віку, встановити прямий зв'язок між сплаченим єдиним соціальним внеском, тривалістю сплати ЄСВ та розміром пенсії;
• спецпенсії перетворити на професійні з фінансуванням їхніх складових – базової, варіативної та професійної, з різних джерел;
• запровадження обов'язкових накопичувальних пенсій. Це другий рівень пенсійної системи, який передбачено законом про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, але він не працює.

Про яку систему обов'язкових накопичувальних пенсій йдеться в проєкті бюджету-2026, важко сказати – законопроєкту ще немає.

Які етапи розгляду бюджету?

До 15 вересня, як цього вимагають Бюджетний кодекс та регламент ВРУ, уряд має подавати в парламент проєкт бюджету на наступний рік. Цю умову в уряді виконали. У порядок денний його включають позачергово та без голосування.

Не пізніше 1 жовтня нардепи та комітети направляють свої пропозиції до нього у бюджетний парламентський комітет. Не пізніше 15 жовтня їх мають розглянути. Перше читання має відбутися до 20 жовтня. Потім є 14 днів на опрацювання в уряді з участю уповноважених представників бюджетного комітету ВРУ. До 3 листопада проєкт треба подати знову.

Розгляд у другому читання має бути не пізніше 20 листопада. За потреби може бути й третє читання – до 25 листопада. Але остаточне ухвалення повинно відбутися до 1 грудня.

Раніше "Ми – Україна" розповідав про обмін податковою інформацією про іноземні рахунки українців до 1 жовтня за стандартом CRS.