7 серпня Володимир Зеленський подав у Верховну Раду новий варіант законопроєкту про множинне громадянство та громадянство України. Що нового він пропонує і які умови до українців та іноземців висуває, розбирався "Ми – Україна".

Чергова ініціатива президента та умови Конституції

Законопроєкт 11469, який Володимир Зеленський подав 7 серпня, далеко не перша його пропозиція щодо множинного громадянства. У грудні 2021 року він спрямовував до парламенту пакет законопроєктів щодо цього, зокрема із новою редакцією закону про громадянство. 22 січня 2024 року також подав до ВРУ нову версію закону про громадянство 10425, який тільки очікує розгляду.

Новий проєкт, на відміну від попередніх, це вже не новий закон про громадянство, а зміни до чинного, який парламент ухвалив у 2001 році.

Попередню січневу ініціативу ВРУ мала б розглянути ще на початку червня цього року, але її викреслили з порядку денного. Через місяць отримали чергову.

В пояснювальній записці до проєкту Офіс президента констатує:

"чинний Закон України "Про громадянство України" вже передбачає випадки множинного громадянства "ex lege".

Термін "ex lege" означає "по закону". В ОП це пояснюють через свою давню позицію. В Конституції (ст.4) визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Цей принцип бачать у двох аспектах: внутрішньому та зовнішньому.

Внутрішній аспект – єдине громадянство тільки унітарної держави Україна, а не окремих її адміністративно-територіальних одиниць.

"Юристи дуже детально аналізували історію цього питання і появи цієї норми. Її не можна читати у відриві від норми закону, - пояснював міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, - У законі про громадянство чітко написано, що під єдиним громадянством мається на увазі неможливість існування окремого громадянства окремих адміністративно-територіальних одиниць України — не може бути "громадянина Криму", "громадянина Полтавщини", "громадянина Закарпаття" — є єдине цілісне поняття громадянства України".

Зовнішній аспект – людина, у якої крім українського є інше чи інші громадянства, у правових відносинах з нашою державою вважається громадянином України. За законом про громадянством є підстави його втрати, одним з яких є добровільне набуття повнолітнім громадянином громадянства іншої держави за відповідною заявою чи клопотанням. Але виписані випадки, коли набуття іншого громадянства не вважається добровільним. Саме тому в ОП і вказують, що закон вже передбачає випадки множинного громадянства.

Посилаються там і на ратифікацію Україною міжнародних норм права:

"Поняття "множинного громадянства" є частиною національного законодавства України відповідно до ратифікованої Законом України Європейської конвенції про громадянство, якою встановлюються принципи та правила, що стосуються громадянства фізичних осіб, зокрема поняття "множинного громадянства", що означає одночасну належність особи до громадянства двох або більше держав".

Проте щодо трактування конституційної норми про єдине громадянство поки можна сперечатися, бо експерти крапку не поставили.

У грудні 2021 року 99 нардепів звернулися до Конституційного суду із поданням про тлумачення статті 4 у зв'язку із першою ініціативою президента про легалізацію множинного громадянства. КСУ у квітні 2023 року розглянув подання у формі усного провадження у відкритій частині пленарного засідання та перейшов до закритої частини для ухвалення рішення. Його поки немає.

Тим часом в ОП ініціюють зміни, щоб зробити законодавство про громадянство більш актуальним:

"з огляду на необхідність забезпечення національної безпеки та національних інтересів України, з метою збереження єдності української спільноти, зменшення негативних наслідків демографічної кризи в Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України".

Розбираємось, які саме.

Хто не зможе стати громадянином України?

Зараз за законом про громадянство є три підстави, з яких людину не приймають в українське. Хіба що відповідно до порядку, підтверджень це становить державний інтерес, людина має особливі заслуги, є інструктором чи надавала або надає підтримку нашій армії. Ці три підстави проєкт коригує.

Засудження в Україні за тяжкий чи особливо тяжкий злочин з урахуванням рівня загрози нацбезпеці – підстава, яка не змінюється. Вчинення в іншій країні діяння, яке є тяжким чи особливо тяжким злочином – уточнюють, що не згідно нашого законодавства, а за Кримінальним кодексом України. Вчинення злочину проти людства чи здійснення геноциду – цю підставу прибирають. Замість неї дописують іншу: створення загрози національним інтересам, нацбезпеці, охороні громадського порядку, суверенітету та територіальній цілісності України.

Які підстави для втрати громадянства?

Зараз є та після змін залишаться три підстави припинення громадянства України:

• внаслідок виходу. Це відбувається через клопотання людини, яка постійно проживає за кордоном;
• з підстав, передбачених міжнародними договорами. Тобто якщо автоматичне припинення передбачене в разі набуття громадянства іншої держави і це прописано в ратифікованій Верховною Радою угоді між Україною та іншою державою;
• внаслідок втрати. Це зараз розшивають у ст. 19, але у новому документі зміни пропонують суттєві.

Нові підстави, з яких можна втратити українське громадянство, і яких нині у законі немає:

• використання українцем будь-якого з паспортів іншої держави в Україні, якщо це загрожує нацбезпеці чи національним інтересам України;
• військова служба у збройних силах держави агресора, держави окупанта. Вистачить встановлення такого факту;
• участь у збройній агресії проти України як на боці агресора чи окупанта, так і на боці держави, яка сприяє агресії проти України;
• судовий вирок за злочин проти основ нацбезпеки, миру, міжнародного правопорядку, за вчинення теракту чи сприяння йому, заклики до нього, створення терористичної групи чи організації, фінансування тероризму, створення злочинної організації та керівництво нею, створення злочинної спільноти, встановлення або поширення злочинного впливу, сприяння учасникам злочинних організацій.

Як нині є, так і лишиться підставою для втрати громадянства України його набуття внаслідок подання неправдивих відомостей, на підставі підроблених документів.

Наразі за законом добровільне набуття громадянства іншої держави – підстава для втрати українського. Тобто якщо людина сама ініціює набуття. Автоматичне, за народженням, за усиновленням, внаслідок одруження набуття іншого громадянство чинне законодавство добровільним не вважає.

Але якщо зараз умова про добровільне набуття стосується будь-якої держави, то після змін, якщо йдеться про добровільне оформлення громадянства повнолітньою людиною:

• держави-окупанта, держави-агресора;
• держав, піддані яких не мають права на оформлення українського громадянства у спрощеному порядку (про такі трохи нижче).

Добровільно, отже, за заявою чи клопотанням, відповідно до національного законодавства цієї держави. Примусове автоматичне надання громадянства українцям, які проживають на окупованих територіях, добровільним за раз не є та після змін не буде. Не вважатиметься добровільним набуття й у випадку, якщо українця незаконно депортували з ТОТ.

Внаслідок змін проєкт пропонує не вважати добровільним також деякі випадки множинного громадянства.

Які можуть бути випадки множинного громадянства?

Під множинне громадянство (підданство) готують нову статтю 5-1 у профільний закон. Загалом їх буде шість.

Спочатку вказуємо ті чотири випадки, за яких і множинне громадянство допускається, і добровільним набуттям іншого підданства та підставою для втрати українського вони не вважаються:

• одночасне набуття дитиною за народженням і громадянства України, і іншої держави/держав;
• набуття дитиною – громадянином України громадянства своїх усиновлювачів. Цей випадок і попередній зрозуміло на кого націлені – на українських дітей на ТОТ чи викрадених росіянами;
• автоматичне набуття громадянином України іншого підданства внаслідок одруження з іноземцем;
• автоматичне набуття громадянином України, який досяг повноліття, іншого громадянства, якщо таким є законодавство іншої держави. Але якщо українець при цьому не отримав підтвердний документ про підданство іншої держави.

Ще дві підстави прив'язані до переліку держав, громадяни (піддані) яких набувають громадянство України в спрощеному порядку. І набуття українцями підданства таких держав, і набуття громадянами таких держав підданства України – допустимі випадки множинного громадянства.

Проте переліку держав, громадяни яких набувають громадянство України в спрощеному порядку, у новому проєкті немає. Вказано лише, що він має бути у законі. Коли у січні президент подавав нову версію закону, перелік був. До нього входили такі держави:

• Австрія
• Бельгія
• Болгарія
• Велика Британія та Північна Ірландія
• Греція
• Данія
• Естонія
• Ірландія
• Іспанія
• Італія
• Канада
• Кіпр
• Норвегія
• Латвія
• Литва
• Люксембург
• Мальта
• Нідерланди
• Німеччина
• Польща
• Португалія
• Румунія
• Словаччина
• Словенія
• США
• Угорщина
• Фінляндія
• Франція
• Хорватія
• Чехія
• Швеція
• Швейцарія
• Японія

Але поки невідомо, чи попередній список актуальний. Хоча чіткого у проєкті немає, саме під ці держави хочуть додати нову статтю 10-1 про спрощений порядок набуття громадянства України.

Що означає спрощений порядок набуття українського громадянства?

За законопроєктом це означає, що іноземні піддані подаватимуть декларацію про визнання себе громадянами України. Тобто цим документом засвідчать, що у правових відносинах з Україною визнають себе громадянами України. Це стосується тих, хто має підданство держави з відповідного поки невідомого переліку.

Інші іноземці повинні подавати зобов'язання припинити іноземне громадянство і протягом двох років підтвердити це документом. Але є певні виключення для громадян держави-агресора або держави окупанта, держав, які не включені до переліку тих, щодо яких є спрощений порядок.

Не подаватиме зобов'язання припинити іноземне громадянство та подаватиме інший тип документа – декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України той з них, хто:

• визнаний біженцем чи отримав притулок в Україні;
• законно проходить військову службу за контрактом чи проходив службу за контрактом у ЗСУ, Держспецслужбі транспорту, Нацгвардії. А також є одним з подружжям такої особи або дитиною такої особи;
• отримав посвідку на тимчасове проживання – це стосується військових інструкторів і тих, хто надавав чи надає допомогу нашому війську. А також є одним з подружжям такої особи або дитиною такої особи;
• має визначні заслуги перед Україною або прийняття кого у наше громадянство становить державний інтерес. А також є одним з подружжям такої особи або дитиною такої особи;
• є громадянином держави-окупанта, держави-агресора і зазнав в цій країні документально підтверджених переслідувань. А також є одним з подружжям такої особи або дитиною такої особи.

Іноземцям, крім громадян країни-агресора, країни-окупанта, які мають, але з незалежних від них причин не можуть отримати документ про припинення іноземного громадянства, також дозволять подавати декларацію про відмову від підданства та визнання себе лише громадянином України.

Громадянство за територіальним походженням: що зміниться?

Територіальне походження – одна з підстав набуття українського громадянства. Наразі за законом у такому випадку особи без громадянства мають подавати декларацію про відсутність іноземного громадянства, а іноземці – зобов'язання припинити іноземне громадянство. Після змін той, хто подаватиметься на цій підставі, оформить один з документів:

• декларацію про визнання себе громадянином України;
• зобов'язання припинити іноземне громадянство;
• декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;
• декларацію про відсутність іноземного громадянства.

Зараз набути українське громадянство може іноземець чи особа без громадянства, який сам чи хоча б один із батьків якого, дід чи баба, прадід чи прабаба, рідні брат чи сестра, син чи донька, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 р. на території, що стала Україною. Може отримати і той, хто до 24 серпня 1991 р. народився або постійно проживав на територіях, що входили до складу УНР, ЗУНР, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки, а також його неповнолітні діти.

У цьому положенні на перший погляд косметичні, але важливі зміни. Формулювання "постійно проживали" прибирають – важливим є факт народження. З права дітей набувати громадянство за територіальним походженням прибирають слово "неповнолітні" – їхній вік значення не матиме.

Дитина батьків без українського громадянства, яка народилася в Україні після 24 серпня 1991 р., за проєктом зможе стати українським громадянином за територіальним походженням, якщо:

• батьки – іноземці, які постійно на той момент проживали в Україні;
• один із батьків – іноземець, який постійно на той момент проживав в Україні, другий – біженець чи йому було надано в Україні притулок;
• один із батьків – іноземець, який постійно на той момент проживав в Україні, другий – особа без громадянства, яка тимчасово або постійно проживала тоді в Україні.

За дитину, народжену за таких обставин, треба буде подавати декларацію про визнання громадянином України та заяву про набуття громадянства. Якщо неповнолітня – це зроблять її законні представники

Громадянство за народженням: що зміниться?

Зараз у двох випадках дитина, яка народилася за межами України, набуває нашого громадянства:

• батьки є громадянами України або ним є один з батьків;
• батьками є особи без громадянства, які постійно та на законних підставах проживають в Україні. При цьому дитина при народженні за кордоном громадянства іншої держави не набула.

Після змін підстав буде більше. Дитина зможе набути громадянства України, якщо народилася не тільки в нашій країні, а й за її межами, і не отримала іноземного в таких випадках:

• батьки – іноземці, які постійно проживають в Україні;
• один з батьків – іноземець, який постійно проживає в Україні, другий – біженець або особа, яка отримала в Україні притулок;
• один з батьків – іноземець, який постійно проживає в Україні, другий – особа без громадянства, яка постійно або тимчасово проживає в Україні;
• батьки визнані в Україні біженцями, або їм надано притулок, або в одного з батьків такий статус;
• батьки – особи без громадянства, які тимчасово або постійно проживають в Україні;
• один із батьків – особа без громадянства, яка тимчасово або постійно проживає в Україні, другий – особа без громадянства, яка постійно проживає в Україні.

Для набуття громадянства батьки (один з них) чи законні представники (один з них) подадуть заяву. А коли дитина досягне повноліття, зможе подати заяву особисто.

Коли новий закон набере чинності та що для цього потрібно?

Загалом президентський законопроєкт набере чинності після ухвалення та опублікування. Але велика кількість норм прив'язана до введення в дію закону про запобігання та протидію загрозам нацбезпеці у сфері громадянства. Він поки існує у вигляді законопроєкту. У грудні 2021 року його також подавав президент і з того часу з'явилися два альтернативні.

Закон про нацбезпеку у сфері громадянства стосується системи декларування наявності, відсутності, набуття, припинення, перебування, не перебування у процедурі набуття чи припинення іноземного громадянства. Декларувати ці факти за проєктом мають українці через "Дію". Писали його ще до повномасштабного вторгнення та без урахування нових реалій, тому можливо буде новий документ.

Також у проєкті про множинне громадянство є прив'язка до завершення чи скасування воєнного стану. Зокрема після цього:

• протягом трьох років мають скласти іспити з основ Конституції, історії України та на рівень володіння державною мовою ті бійці, які набули наше громадянство під час воєнного стану та взяли на себе зобов'язання ці іспити скласти;
• протягом 12 місяців повинні подати підтвердні документ про припинення іноземного громадянства громадяни росії та білорусі, які стали підданими України з 24 лютого 2020 року.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як в Україні пропонують легалізувати приватні військові компанії – кому, які завдання, де та за яких умов дозволять виконувати.