10 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні ресурсний законопроєкт 11416-д про суттєве підвищення податків, у першу чергу – військового збору. Що саме зміниться для платників податків, розповідає "Ми – Україна".
Військовий збір з фізичних осіб: нюанси підвищення до 5%
Де сплата податку на доходи фізичних осіб – там і сплата військового збору, такий зв’язок встановили від початку застосування ВЗ десять років тому. Він стягується із зарплат, премій, компенсацій, лікарняних, прибутку від здачі майна в оренду, соцвиплат, доходів за авторським правом та від депозитів, пенсії ( тих, які перевищують три мінімалки), дивідендів, спадщини, цінних подарунків вартістю понад 25% від мінімалки (понад 2 тис. грн).
Є низка виключень: декретні, спадщина та подарунки від родичів першого ступеня споріднення, аліменти, житлові субсидії, продаж одного транспортного засобу на рік, кошти, які підлягають поверненню, кошти на витрати на відрядження, не більше одного на рік продажу нерухомості, яка була у власності понад три роки чи була успадкована.
Ставка військового збору для фізосіб була 1,5%, а тепер за ухваленим законом становитиме 5%. Виключення – військовослужбовці. Від сплати звільняють тих, хто виконує бойові завдання. Інші військовослужбовці ЗСУ, СБУ, СВР, ГУР МО, Нацгвардії, Прикордонної служби, УДО, Держспецзв’язку – 1,5%.
Через непросту процедуру розгляду правок до законопроєкту до другого читання, стала заплутаною календарна складова. Оновлений ВЗ прив'язали до набрання законом чинності, а це буде після підписання та публікації.
Доходи платників ВЗ, які нарахують за податкові періоди до набрання чинності законом, незалежно від дати фактичної виплати, мають оподатковуватися за ставкою 1,5%. Після – за ставкою 5%. Наприклад, дивіденди чи орендна плата, нараховані за період до набрання законом чинності, навіть якщо їх сплатять у листопаді чи грудні, мають оподатковуватися за ставкою 1,5%. Але із зарплатами ситуація інша.
Доходи у вигляді зарплати "за наслідками податкових (звітних) періодів починаючи з першого числа місяця, в якому набрав чинності закон, оподатковуються військовим збором за ставкою 5%". Тобто, якщо у жовтні закон набере чинності, то з 1 жовтня.
Якщо роботодавець, бо він є податковим агентом та сплачує ВЗ, нарахує зарплату, аванс, відпускні, лікарняні в період з першого числа місяця до набрання законом чинності зі ставкою ВЗ 1,5%, він повинен буде провести перерахунок за цей період за ставкою 5%. Тобто донарахувати кошти – різницю між сплаченим ВЗ 1,5% та 5%.
Строк для донарахування – 20 днів після набрання законом чинності. Джерело – сума оподатковуваного доходу за відповідний місяць. Отже, за рахунок решти зарплати, виплаченої за решту жовтня. Не буде перерахунку, тільки якщо людина звільнилася чи звільниться до набрання законом чинності.
Щоб після нової ставки ВЗ зберегти на звичному рівні суму, яку працівник отримає чистими на руки, треба підвищувати оклад. Якщо ні, тоді чистими на руки працівник отримає менше. І далі питання, який шлях вибере той чи інший роботодавець.
Звітувати щодо сплати податку на доходи фізосіб, військового збору та ЄСВ з 1 січня треба буде щомісяця, а не щокварталу, як зараз.
Військовий збір з ФОПів: різні ставки та строки сплати
ФОПи на загальній системі оподаткування та "незалежники". Вони вже є платниками військового збору за ставкою 1,5%. Звітний період для них – календарний рік. Саме тому за ухваленим законом податкове зобов'язання для ФОПів-загальників і тих, хто здійснює незалежну професійну діяльність, за 2024 буде за ставкою 1,5%. А от за 2025 рік ставка буде вже 5%.
ФОПи на єдиному податку 1, 2 та 4 груп. Вони не були платниками ВЗ, проте з початку жовтня стають ними.
Об'єкт оподаткування – щомісячна сума, яка дорівнює мінімальній зарплаті станом на перше число цього місяця. Зараз це 8000 грн. Поки в Мінфіні не планують підвищувати показник у 2025 році. Але у місяць, коли підвищення відбудеться – зросте й сума до виплати. Цікаво, що саме з місяця підвищення, тоді як здебільшого мінімалку беруть за основу станом на 1 січня.
Ставка ВЗ – 10% від мінімалки. Тобто зараз 800 грн.
Сплачувати ВЗ треба у вигляді авансового внеску – не пізніше 20 числа поточного місяця. Можна за квартал чи за рік авансом, але не більше, ніж до кінця поточного року. Тобто цьогоріч можна сплатити авансом 2400 грн. Це за жовтень, листопад та грудень.
Вперше авансовий внесок можна буде сплатити не до 20 числа поточного місяця, а протягом 20 днів після набрання законом чинності.
Четверта група спрощенки, а це сільгоспвиробники, повинна буде перейти на загальну систему, якщо у неї буде борг за сплати мінімального податкового зобов'язання понад два квартали.
Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) – це обов'язкова до сплати сума податків і зборів (новий ВЗ для ФОПів туди не включається) власниками або орендарями землі, за окремими виключеннями, яка прив'язана до нормативної грошової оцінки (5% від НГО) із коефіцієнтом. Менше за визначену суму не має буте сплачено. Якщо з усіма податками, зборами і зобов'язаннями не покрита потрібна сума, треба доплачувати.
Розрахунок МПЗ змінюється та зобов'язання збільшується. Мінімальна до сплати сума не може бути менше 700 грн з гектара та 1400 грн з гектара, якщо частка ріллі у земельній ділянці не менше половини.
Платники єдиного податку 3 групи – юрособи та ФОПи. Вони також не були платниками ВЗ, але стають ними.
Об'єкт оподаткування – дохід, з якого вони до змін сплачували 5% ЄП.
Ставка ВЗ – 1% від доходу. Фактично єдиний податок для третьої групи підвищили на 20% - до 6% від доходу.
Перший період сплати – з першого числа першого місяця календарного кварталу, в якому закон набрав чинності. Тобто навіть якщо закон набере чинності не у жовтні, а пізніше цього року, сплатити ВЗ треба буде за увесь четвертий квартал – жовтень, листопад, грудень.
Сплачувати ВЗ треба разом з ЄП – протягом 10 днів після граничного строку подання квартальної декларації. Граничний строк подання декларації – 40 днів після завершення звітного кварталу. Тобто перша сплата ВЗ єдинниками третьої групи – до 19 лютого 2025 року.
Податок на прибуток: нові ставки
Банки та небанківські фінустанови. За 2023 рік парламент змусив банки заплатити податок на прибутки за ставкою 50%, а на 2024 рік підвищив ставку до 25% замість 18%. Проте знову повернули ставку на надприбутки, бо заробили банки чимало.
За перше півріччя – 79 млрд грн чистого прибутку, тобто після сплати податків. За 2023 рік, після сплати 76,2 млрд податків за підвищеною ставкою 50%, мали частий прибуток 82,8 млрд грн.
У Мінфіні та НБУ були проти повторення успіху із черговим підвищенням до 50%. Окрім низки ризиків, на які посилалися, найбільше побоювання було щодо здатності після зростання ставки купувати державні цінні папери. Адже саме за рахунок ОВДП хочуть перекрити більшу частини бюджетної діри у 500 млрд грн. Але депутати продавили ініціативу. Вочевидь зважили, що левова частка прибутків банків так чи інакше складається з купонних доходів від ОВДП. Діватися нікуди та все одно купуватимуть.
Тепер за 2024 рік заплатити податок на прибуток банкам доведеться за ставкою 50%. "Хвіст" цього зобов'язання буде ще у 2025 році, на початку якого треба буде розрахуватися за четвертий квартал 2024 р.
Фінансовим установам, окрім страхових компаній, податок на прибутки встановили на рівні 25% замість нинішніх 18%. Проте сплачуватимуть вони за такою ставкою вже у наступному році.
Авансовий внесок. Авансом, тобто наперед із подальшим зарахуванням у сплату, податок на прибуток сплачуватимуть:
- АЗС у розмірі 30 тис. грн, 45 тис. грн та 60 тис. грн в залежності від типу;
- обмінники – у розмірі 700 євро за пункт у Києві, 600 євро – в містах із населенням понад 50 тис., 200 євро – в решті населених пунктів.
Окрім найсуттєвіших перелічених змін у ставках та сплаті податків, новим законом на 50% підвищують мінімальні роздрібні ціни на вино і виноробну продукцію, звільняють від оподаткування кошти, які нараховують за програмою "Національний кешбек", звільняють від ПДФО іноземну допомогу, яку отримують українці в межах програм із тимчасового захисту , підвищують ренту на видобуток коаліну, щебню та піску.
Що далі?
Багато хто від самого початку податкових ініціатив казав, що підвищення ВЗ призведе до тінізації тих, хто платить в "білу", бо торкнеться саме них. І краще підвищувати ПДВ, хоч це і призведе до зростання цін, бо його змушені сплачувати всі, у тому числи "тіньовики". Але ПДВ може лишитися в якості останньої міри.
"Попри все, збільшення ставки ПДВ – це опція, яка завжди присутня, але вона, скажімо так, дуже проста і водночас болюча для громадян, які захищені найменше", - пояснював міністр фінансів Сергій Марченко.
Близько 10 млн пенсіонерів, до прикладу, не відчуються зростання ВЗ, а от дорожчі товари після підвищення ПДВ так чи інакше купували б. За словами міністра, військовий збір має правильну конотацію, це меседж. Звісно, бо має визначення "військовий".
"Питання "тіні" завжди виникає, коли йдеться про підвищення ставок податків. Разом з тим, сподіваємося, що між несплатою податків і потребою забезпечити безпеку країни бізнес зробить правильний вибір", - сказав Марченко.
Новий закон називають історичним, із найсуттєвішим підвищенням з початку вторгнення. Так і є, бо оподаткування за новими ставками торкнеться усіх, хто працює легально. Проте озвучений у Мінфіні очікуваний результат виглядає не дуже вражаюче. Дірка, яка утворилася у бюджеті через прорахунок уряду в частині військових витрат – пів трильйона, хоча є й більші оцінки.
"Ресурс до зведеного бюджету від змін до Податкового кодексу у 2024 році становить 21,6 млрд грн (з яких до держбюджету – 21,5 млрд грн, а до місцевих – 0,1 млрд грн), а у 2025 році – 141,1 млрд грн (з яких до держбюджету – 133,0 млрд грн, а до місцевих – 8,1 млрд грн)", - констатували у Міністерстві фінансів.
Тобто, з урахуванням усіх змін до другого читання, лише 21,6 млрд, тоді як раніше надходження від податкових змін озвучувалися істотно більші.
Із військовим збором для ФОПів ситуація склалася карколомна. Комітет підготував величезну поправку, в які прописав пільги в разі несплати, ставку 1,5% щодо доходів, які підлягають річному оподаткуванню за результатами 2024 року, а також алгоритм дій для роботодавців щодо вже виплаченої зарплати з якої сплачено 1,5% ВЗ. Але її не ухвалили.
"Велетенську поправку під № 988, яка приводила ключову ідею проєкту № 11416-д з підняттям військового збору у більш-менш зрозумілий формат, нардепи провалили під час голосування у другому читанні. А внаслідок цього формат збільшення воєнного збору повернувся до того, який був запропонований під час першого читання. Іншими словами – податок підняли, але як його нараховувати і сплачувати, зараз не зможуть пояснити навіть автори законопроєкту", - констатують у Центрі досліджень законодавства.
Автор законопроєкту голова фінансового комітету ВР Данило Гетманцев звинувачує саме опозицію у тому, що важливі роз'яснення та пільги не пройшли. Членкиня комітету Ніна Южаніна апелює до того, що у поправці №988 була норма про оподаткування 5% ВЗ військовослужбовців, причому й тих, які на передовій.
"Після того, як 988 поправка не була підтримана, ми повернулися до редакції законопроєкту в першому читанні, де зазначено, що для платників єдиного податку першої, другої, третьої та четвертої груп військовий збір встановлюється з 1️ жовтня 2024 року по 31 грудня року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, - каже Южаніна, - Встановлено тільки чіткий строк для ФОПів і платників єдиного податку – юридичних осіб. Про набрання чинності всіма іншими змінами йдеться в іншій врахованій поправці голови комітету 1212: після підписання і опублікування закону".
Станом на ранок 11 жовтня депутати внесли три блокуючі постанови про законопроєкт 11416-д. Очікується, що їх буде більше. Поки ці постанови не провалять, його не можна відправляти на підпис президенту. Якщо швидко провалять швидко, треба ще чекати, коли саме президент його підпише. Тобто питання із датою набрання законом чинності, отже і з датою підвищення ВЗ, поки відкрите.
Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, як однією соцвиплатою хочуть замінити одразу декілька – що таке базова соціальна допомога.
