З 9 по 11 липня Вашингтон приймає саміт НАТО. У 75-ту річницю створення альянсу до столиці США прибувають 38 лідерів країн, у тому числі 32 країн-членів, які вітатимуть розширення за рахунок приєднання Швеції. Україна та агресія проти неї – у топі порядку денного, але про членство знову не йдеться. Чого очікувати від саміту, розбирався "Ми – Україна".

Немає консенсусу – немає запрошення

Вступ країни до НАТО зазвичай передбачає два кроки: запрошення та план дій щодо членства. На саміті у Вільнюсі минулого року крок на зустріч Україні, який спромоглися зробити,– це скасували вимогу відносно Плану дій щодо членства.

У підсумковому комюніке лідери підтвердили, що майбутнє України – в НАТО, була утворена Рада Україна-НАТО для екстрених консультацій. Тож єдиний крок, який потрібен нашій країни – це запрошення до альянсу. Воно має бути консенсусним, схваленим усіма країнами-членами. Але цього консенсусу немає. Зокрема "на горі", в країні, під чиєю егідою 75 років тому був створений союз.

"Мир виглядає так, що Росія ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не окупує Україну. Ось як виглядає мир. І це не означає НАТО, що вони (Україна, - авт.) є частиною НАТО, це означає, що ми маємо з ними відносини, як і з іншими країнами, куди ми постачаємо зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому", - сказав Джо Байден у нещодавньому інтерв'ю Time.

Ризики застосування 5 статті Північноатлантичного договору в разі приєднання України – головний страх. Військовий альянс не хоче воювати, хоч росія й визнана найбільш значною та прямою загрозою безпеці союзників.

Як зазначає видання Еuractiv, США та Німеччина хочуть пом’якшити очікування України, пов’язавши майбутнє членство з внутрішніми реформами. В такий спосіб вони вказують, що рух до членства може бути зупинено, якщо не буде прогресу.

Два роки тому Україна подала заявку на членство, минулоріч отримала пом'якшену відмову у вигляді обіцянки обов'язково прийняти, але колись потім, без чіткого графіка. План дій хоч і не передбачений, але є обтічні умови щодо оперативної сумісності, вимоги до демократичних реформ та реформ сектору безпеки. Згідно із річною програмою, прогрес України оцінюють міністри закордонних справ країн-членів. Коли ж у майбутньому усі погодяться, що умови виконано, НАТО може надіслати запрошення.

Глава Місії України при НАТО Наталія Галібаренко підтвердила, що ми не прагнемо негайного вступу, оскільки це проблематично через війну та відсутність контролю над усією територією. Відсутність контролю справді проблематичне, але не суперечить практиці. До прикладу, ФРН була однією з країн засновниць НАТО, а Східна Німеччина приєдналася до неї у 1990 році без жодних проблем.

Галібаренко вказала, що поки Україна укладає двосторонні угоди з безпеки до завершення війни. Але хоче додаткових зобов'язань щодо протиповітряної безпеки та оборони.

"Ми хотіли б бачити, як фіксують незворотній шлях України до членства в НАТО, — пояснила Галібаренко, - Ми не просимо чогось екстраординарного".

Графік саміту, "міст" у НАТО та варіанти допомоги

9 липня Джо Байден проводить ювілейний захід, присвячений угоді про створення НАТО. Її було підписано у вашингтонські залі Mellon Auditorium, де саміт і розпочинається.

Минулого року альянс вітав розширення за рахунок Фінляндії, а цього року – за рахунок Швеції. 10 липня на зустрічі 32 лідерів НАТО буде привітання.

На 11 липня запланували зустріч з ЄС та партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні: Південною Кореєю, Новою Зеландією, Австралією, Японією. Пізніше того дня планується засідання Ради Україна-НАТО.

На полях саміту буде зустріч Байдена та Володимира Зеленського, захід разом із союзниками та партнерами, які підписали з Україною двосторонні безпекові угоди. Відштовхуючись від роз'яснень Міноборони США, дискусія щодо членства України буде зосереджена на зміцненні обороноздатності, інституційній розбудові, військовій сумісності та витратах на оборону.

Протиповітряна оборона, навчання, обладнання та логістика – способи короткострокової допомоги, які будуть обговорювати. "Міст" України до членства – довгостроковий інструмент, який теж є на порядку денному. Це формулювання, яке постійно присутнє у риториці членів альянсу.

Варіанти негайної підтримки у протиповітряній безпеці та обороні – це довгоочікувані F-16 та батареї Patriot. У квітні Володимир Зеленський просив у НАТО сім батарей Patriot. Очікується, що під кінець саміту держави-члени нададуть щонайменше чотири. Можливо три нададуть США, Німеччина та Румунія та ще одна буде багатонаціональним внеском під егідою Нідерландів. Точна кількість наразі невідома, але посолка США при НАТО Джуліанна Сміт анонсувала для нас "дуже позитивні" новини у відповідь на запит саме щодо семи батарей.

F-16, на які Україна очікує вже давно, також можуть бути оголошеним варіантом допомоги. Винищувачі американського виробництва пообіцяли Україна Норвегія, Данія, Бельгія, Нідерланди. Загальна кількість обіцяного – 80 одиниць, але через затримки в постачаннях та навчаннях, програма досі не реалізована. Очікується, що перші літаки надійдуть цього літа.

"На саміті члени Альянсу оголосить нові жорсткі заходи підтримки України. Члени Альянсу створять нове військове командування НАТО в Німеччині, яке використовуватиме інституційні можливості НАТО для координації підготовки та оснащення та допоможе Україні розвинути її майбутні сили. Члени Альянсу також оголосять про обіцянку допомоги Україні у сфері безпеки, яка включатиме 40 мільярдів євро протягом наступного року. Крім того, НАТО призначить цивільну особу на посаду старшого представника НАТО в Києві, щоб виконувати функції координатора взаємодії НАТО з українською владою", - анонсував Майкл Карпентер, старший директор у справах Європи Ради національної безпеки США.

Країни-члени сумарно та щорічно надають Україна 40 млрд євро військової допомоги, про що нагадав Єнс Столтенберг. Ці пакети він хотів затвердити та підтримувати на належному рівні протягом тривалого часу, тобто від членів альянсу прагнув багаторічних зобов'язань. Поки, за чутками, країни не погоджуються і більше схиляються до варіанту щорічного затвердження обсягів на самітах.

І тут питання в тому, на яких умовах відбудеться наступний саміт НАТО-2025 у Гаазі. У листопаді вибори президента США. Дональд Трамп, який не без успіхів торує шлях до перемоги, планує те, що називають "радикальною переорієнтацією" НАТО. Хоча офіційного оголошення програми від нього ще не було, Politico нещодавно зібрало плани та наміри, відштовхуючись від офіційних та неофіційних трактувань з оточення республіканця.

Трамп вірогідно хоче домовитися із путіним про нерозширення альянсу на схід, тобто про відмову від майбутнього членства України та Грузії. В разі його президентства він має намір зберегти ядерну парасольку над Європою, авіацію, бази в Німеччині, Великій Британії та Туреччині та військово-морські сили, тоді як значно скоротити присутність піхоти, бронетехніки, артилерії та матеріально-технічного забезпечення. Це хоче перекласти на плечі європейців. Також є намір, і про це він казав ще за своєї каденції, позбавити гарантій безпеки та оборонної допомоги країни, які не витрачають 2% ВВП на оборону. Тобто вибірково застосовувати статтю 5. І, як казав Трамп, путін "може робити усе, що йому заманеться", із тими країнами, які цього показника не дотримуються.

Фіксація військової допомоги Україні, нове військове командування на чолів із тризірковим генералом з координації цієї допомоги зі штаб-квартирою у німецькому Вісбадені – варіант перенесення принаймні частини відповідальності з США на НАТО, спосіб убезпечити підтримку в разі перемоги Трампа. Офіс цієї структури в Києві – це важлива частина "моста" до членства.

Піти ж на поступки щодо ударів по росії американською зброєю США не схилилися навіть після цілеспрямованого обстрілу росією лікарні "Охматдит". Про це попередили перед самітом. У травні цього року був дозвіл на її застосування проти деяких російських військових цілей, які брати участь у наступі на Харків. Тобто по точкам, звідки росіяни цілеспрямовано били по місту, знищуючи його. Але немає дозволу збільшити дальність ураження – бити по авіабазам вглибині, які використовуються для атак на Україну.

"В нашій політиці змін не було. Українці надалі можуть використовувати американське озброєння для ударів через кордон. Дозвіл, як і раніше, в силі", - повідомив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі.

Незворотність вступу, як камінь спотикання

Комюніке за результатами саміту – найважливіший документ, який фіксує наміри НАТО. Щодо шляху України, вказують неофіційні джерела, знайомі із попереднім текстом, частина країн-членів хоче використати термін "незворотній". Тоді як "міст" до членства, замість "незворотного шляху" – формулювання, яке пропонують США та Німеччина. Семантика важлива, бо окреслює цілі для світу загалом та росії зокрема.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг використовував обидва формулювання.

"Заслужене місце України — в НАТО. Україна стане членом НАТО. Робота, яку ми зараз виконуємо, ставить вас на незворотній шлях до членства в НАТО, щоб, коли прийде відповідний час, Україна могла стати членом НАТО", - заявив він у квітні, коли відвідував Україну.

Напередодні саміту казав, що НАТО візьме на себе координацію та надання більшої частини допомоги, домовленість про суму військової допомоги – ті самі 40 млрд наступного року, більше двосторонніх безпекових угод та роботу над оперативною сумісністю. Усе це, пояснив він, складає "міст до членства в НАТО". Риторика змінилася у бажаний для США та Німеччини бік.

Для Столтенберга цьогорічний саміт буде останнім. На посаді генсека з 1 жовтня 2024 року його замінить Марк Рютте, прем'єр-міністр Нідерландів. Якою буде його позиція ще побачимо. Підтримку Україні він оголошував постійно та непохитно, але це не те саме, що підтримка членства.

На Рютте покладають величезні сподівання, але насамперед щодо збереження НАТО в разі можливої перемоги Трампа. "Шептун Трампа" – прізвисько, яке він отримав у 2018 році. Саме тоді американський президент зірвав на саміті альянсу дискусію щодо України та Грузії та пригрозив, що США підуть своїм шляхом, якщо європейські країни не збільшать витрати на оборону. Ангела Меркель та Емманюель Макрон намагалися пояснити, що оборонні бюджети важко швидко збільшити. Але саме Рютте зміг заспокоїти Трампа запевненням, що витрати вже зросли і в цьому є його, Трампа, заслуга.

"Якщо Дональд Трамп, який відомий критикою НАТО та європейських "бездарів", виграє другий термін на посаді президента США, союзники будуть упевнені, що Рютте є ключем до Трампа, який захистить альянс. Його вважають холодним, спокійним і зібраним. Він знає, як впоратися з великим его, він раніше працював із Трампом (іноді навіть хвалив його), і він розуміє потребу європейських союзників збільшити свою частку тягаря європейської безпеки", - відзначила Рейчел Ріццо, старша наукова співробітниця Європейського центру Атлантичної ради.

Щодо балансування у відносинах США-НАТО щодо Рютте великі очікування, щодо підтримки України загалом також, але не в частині членства.

"Я не очікую різких змін (у НАТО, - авт.) під керівництвом Рютте. Він проникливий, досвідчений, витончений політичний діяч із надзвичайно хорошими зв’язками, який добре вміє знаходити та слідкувати за політичною погодою в альянсі, — сказав Джон Форман, колишній аташе Великої Британії з питань оборони в росії та Україні, - З огляду на те, що його (Рютте, - авт.) підтримка надійшла спочатку зі США та Німеччини, я не очікую, що він буде настільки відвертим, як Столтенберг, щодо підтримки України, і він, ймовірно, дотримуватиметься лінії Вашингтону".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, чи може Джо Байден вийти з президентських перегонів після провальних дебатів із Трампом.