Рідкоземельні метали і доступ до них – предмет угоди з Україною, якої хоче досягти Дональд Трамп. Що таке рідкоземельні метали, де вони використовуються та які Україна має? Розбирався "Ми – Україна".

Рідкоземельні елементи, метали та критична сировина: що це?

Рідкоземельні елементи (РЗЕ) – це 17 хімічних елементів у періодичній таблиці.

РЗЕ, як правило, в якості окремих елементів в надрах не зустрічаються, а присутні у певних концентраціях у допоміжних рудних матеріалах. Саме тому рідкоземельні матеріали часто називають рідкоземельними металами. Є понад 250, які містять РЗЕ, проте питання у тому, які із них економічно вигідні для видобутку, бо це складний і затратний процес.

"Оскільки РЗЕ геологічно не зустрічаються у формі ізольованого елемента, потрібне розділення та очищення. Це зазвичай виконується на рідкоземельних оксидах шляхом екстенсивної та ресурсомісткої обробки, що включає механічні, флотаційні, хімічні та термічні етапи. Після видобутку РЗЕ повинні пройти декілька водо-, хімічно- та енергоємних етапів обробки, починаючи від дроблення, помелу, крекінгу та сепарації через пінну флотацію до розчинених концентратів на перших фазах. Потім необхідне очищення, що включає кілька складних хімічних реакцій або для отримання рідкоземельних оксидів, або для злиття їх з іншими елементами для отримання металів чи  сплавів", - вказують науковці у дослідженні РЗЕ, як критично важливої сировини.

Тож є 17 елементів, потреба в яких визначає перелік критично важливої сировини (critical raw materials, CRM). Перелік корисних копалин, які вважаються критичними, варіюється в залежності від часу та регіону.

У США з 2023 року діє список критичних матеріалів. Окремо для енергетики, узгоджений профільним міністерством, а також загальний перелік, узгоджений Геологічною службою (DOE).

У переліку критичних матеріалів DOE таких 50: алюміній, сурма, миш’як, барит, берилій, вісмут, церій, цезій, хром, кобальт, диспрозій, ербій, європій, плавиковий шпат, гадоліній, галій, германій, графіт, гафній, гольмій, індій, іридій, лантан, літій, лютецій, магній, марганець, неодим, нікель, ніобій, паладій, платина, празеодим, родій, рубідій, рутеній, самарій, скандій, тантал, телур, тербій, тулій, олово, титан, вольфрам, ванадій, ітербій, ітрій, цинк і цирконій.

Єврокомісія п'ять разів змінювала перелік критично важливої сировини. Останній і чинний також від 2023 року. У ньому загалом 34 позиції, проте три із них розширені і включають ще 20:

• алюміній/боксит
• галій
• фосфат
• ванадій
• сурма
• германій
• фосфор
• миш'як
• барит
• гафній
• PGM, метали платинової групи, загалом п'ять: іридій, паладій, платина, родій, рутеній
• польовий шпат
• берилій
• HREE, важкі рідкоземельні елементи, загалом десять: диспрозій, ербій, європій, гадоліній, гольмій, лютецій, тербій, тулій, ітербій, ітрій
• скандій
• гелій
• вісмут
• літій
• металевий кремній
• марганець
• борат
• LREE, легкі рідкоземельні елементи, загалом п'ять: церій, лантан, неодим, празеодим, самарій
• стронцій
• мідь
• кобальт
• магній
• тантал
• нікель
• коксівне вугілля
• природний графіт
• металевий титан
• індій
• плавиковий шпат
• ніобій
• вольфрам

Яка критично важлива сировина є в України?

Нижче мапа України від спеціалізованої британської благодійної організації CEOBS, яка вивчає та висвітлює екологічні аспекти збройних конфліктів. На ній нанесені найважливіші родовища корисних копалин України – дев'ятьох критично важливих матеріалівлів з переліків ЄС та США. Важливо, що на мапі вказана тимчасова окупована територія станом на травень минулого року. З того часу ворог встиг захопити Шевченківське родовище літію.

Таблиця критично важливої сировини зі списку ЄС, яка є в Україні, з оцінкою ризиків постачання та економічної важливості, за сферами застосування (Інвестиційний гід Україні 2024)

"До війни Україна входила до десятки світових провідних країн-виробників ряду CRM (включаючи титанову руду, титанову губку, TiO2 (оксид титану, - авт.), титанові зливки та сляби, цирконій, графіт і марганець)", - вказано в Інвестиційному гіді.

Щодо рідкоземів, у гіді ставку зроблено на три критично важливі: літій, графіт, титан.

"Поточні запаси, стратегічно розташовані далеко від лінії фронту та в безпосередній близькості від кордонів ЄС у центральній і західній частинах країни, складають 1-2% розвіданих світових запасів літію та 6% розвіданих світових запасів графіту".

Родовища літію на неокупованих територіях – Добра та Полохівське (Кіровоградська область), ще два – на окупованій території: Шевченківське та Крута Балка. Графіт, попри велику кількість виявлених запасів, видобувають на двох основних родовищах: Заваллівському та Балахівському (Кіровоградська область). На Буртинському (Хмельницька область) дозвіл надано лиш у 2021 році.

Україна, за оцінками, дев'ята країна серед інших, які мають найбільші запаси титану у світі.

"Згідно із законодавством України, інформація про запаси титанових руд є державною таємницею. Водночас державна геологічна служба США оцінює наші запаси у розмірі 8,4 млн т станом на 2022 рік, що становить 1,12% від світових запасів титану. Багато експертів оцінюють розвідані та нерозвідані запаси титанових руд в Україні на рівні 10%. За даними АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК) Україна має близько 20% зафіксованих світових запасів титанових руд", - вказали в Офісі ефективного регулювання BRDO.

Титанові поклади та розроблені родовища знаходяться в Житомирській, Дніпропетровській, Кіровоградській областях.

Де використовується критично важлива сировина та які країни домінують у видобутку?

Літій. Карбонат літію та гідроксид літію є основними сполуками літію для виробництва катодного матеріалу, який використовується в неперезаряджуваних і перезаряджуваних батареях. Його ще називають "білим золотом для електромобілів". Основні виробники літію у світі : Австралія, Чилі та Китай, за якими 90% ринку.

Графіт. Завдяки поєднанню металевих і неметалічних властивостей, графіт має широкий спектр використання. На рівні ЄС основними з них є виробництво сталі (32%), акумуляторів (25%) і мастильних матеріалів (13%). Основний виробник природного графіту – Китай, у якого 80% ринку.

Титан. Метал такий саме міцний, як сталь, але менш щільний. Сплави із ним використовують у виробництві літаків, для захисту корпусів кораблів, підводних човнів, труб, у хірургії (протези та імпланти). Найбільші світові виробники титану: Китай (25%), Південна Африка (13%), Австралія (12%).

Тантал. Переважно використовується для виробництва конденсаторів для електронних пристроїв, а також для виготовлення сплавів для підвищення міцності, пластичності та стійкості до корозії. Він має велике значення для аерокосмічного сектора, при виробництві комп’ютерних мікросхем, носіїв інформації, головок струменевих принтерів, плоских дисплеїв тощо. Основні світові виробники танталу: Демократична республіка Конго 35%, Руанда 17%, Бразилія 16%, Нігерія 11%.

Кобальт. Використовується у виробництві реактивних двигунів і турбін, спеціальної високоміцної сталі для медичних/наукових приладів і твердих сплавів. Найбільший виробник – Демократична Республіка Конго.

Ванадій. Використовується для виробництв металевих сплавів та в енергозберігаючих технологіях. Основні світові виробники – Китай, Південна Африка, росія.

Берилій. Використовується у виробництві транспортних засобів в аерокосмічній галузі, оборонно-промисловому секторі, у джерелах рентгенівського випромінювання. Більша частина виробництва берилію припадає на США.

Це окремі з критично важливих матеріалів та не усі, дані про поклади яких є в Україні.

Рідкоземельні метали: що сказав Трамп?

3 лютого президент США сказав про наступне:

"Ми прагнемо укласти угоду з Україною, яку вони збираються забезпечити те, що ми їм даємо, своїми рідкоземельними та іншими речами".

"Ми вкладаємо сотні мільярдів доларів. У них багато рідкоземельних елементів. І я хочу безпеки рідкоземельних елементів, і вони готові це зробити".

Ключове з цих коротких висловів. Дональд Трамп прив'язує рідкоземельні елементи України та угоду про доступ США до них із програмою американської допомоги. Він згадує про безпеку, проте вочевидь саме США щодо постачань, а не України щодо видобутку. Поки немає угоди, деталі озвучувати важко. Проте попередньо вони викликали суперечливу оцінку.

"Світ чекає "велика торговельна війна" і одна з битв розгориться за "постачання спецій", як у "Дюні". Тільки замість "спецій" – рідкісноземельні метали, - вказав економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ, - Справа в тому, що це саме той сировинний сегмент, яким Китай може боляче вдарити США у відповідь на введення імпортних мит на китайські товари".

Хоч інші країни також мають велике значення, але Китай є найбільшим постачальником кількох основних видів критичної сировини.

Країни, на які припадає найбільша частка світового постачання CRM за даними Єврокомісії

"Тому наші ресурси видобуватимуть ТНК (транснаціональні компанії, - авт.) як "спеції" на Дюні. І тут є як позитивні, так і негативні моменти. Із позитивного – ТНК використовують нові технології видобутку, яких ми не маємо і самі добувати цей ресурс ми не можемо. Але є багато мінусів. Якщо цей ресурс віддадуть у рахунок наданої нам допомоги, він уже не наш. Отже, ми не зможемо висувати вимоги до інвесторів щодо розвитку в Україні переробних кластерів на цій сировині. І їх не буде. Мінус робочі місця та додаткова вартість національного продукту. Вітаємо посилення сировинного характеру української економіки. Крім того, видобуток рідкозему потребує багато водних ресурсів, забруднює екологію і навіть може підвищувати радіаційний фон. Терпіти таке для розвитку своєї промисловості – це одне. А бути сировинним придатком – зовсім інше. У першому випадку прибуток від переробки сировини залишається в країні у вигляді податків, додаткової вартості та інвестицій, у другому – все присвоюється ТНК і виводиться з країни. Звичайно, можна сподіватися, що у нас залишається інструмент у вигляді експортного мита та ренти за видобуток природних ресурсів. Але не будемо наївними. Хто в нас наважиться запровадити мито та високу ренту проти ТНК? Тим більше американських".

Причини, з яких президент США говорить про угодо з Україною, зрозумілі – Америці потрібно перекривати постачання на тлі торговельної війни з Китаєм. Причини, з яких угода розглядається Україною, теж зрозуміли: запаси критично важливої сировини є, хоч часткового й на тимчасово окупованій території, а військова та фінансова допомога потрібна, бо країна побита війною.

Впадати у крайнощі можна, від цілковитого несприйняття угоди до повного захвату нею, проте керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній порадив читати книжки самого Трампа і торгуватися.

"Що у цих книжках написано? Ніколи не приймай першу пропозицію, висувай наступні пропозиції. Значить для нас це кордони 1991 року, тому що на тимчасово окупованих територіях багато чого є. Далі американський контингент, наприклад, дві тисячі в Дніпрі, дві – в Одесі. Зобов'язання щодо будівництва підприємств, які вироблятимуть кінцевий продукт, як-от заводів з виробництва електроніки, а не просто викачуватимуть ресурси, - зазначив Загородній, - Треба вміти торгуватися, а не стрибати від радощів,, як дикуни, побачивши "білого пана" та дзеркальця. Торгуючись, отримаєш більше. Ну, погодимося ми, бо варіантів немає, але питання у тому, на що саме. А якщо потім зайдуть росіяни, то американці домовляться із ними і не важливо, на чий саме території знаходиться родовище? Нехай Трамп і прив'язує угоду до допомоги нам. Але він великий торговець і саме так себе й поводить".

Експерт припустив, що за угодою, можливо, в Україну заходитимуть окремі корпорації, а потім підписуються які гарантії безпеки. Тож одного та цілком відкритого документу може не бути.

"Такі угоди зазвичай бувають неформальними. Заходять іноземні корпорації, укладають в країні угоди, адже ці корпорації – це приватний бізнес на який немає прямого впливу США. Потім, наприклад, за лінією Держдепу чи Пентагону, доукладаються інші угоди. Тож це не обов'язково має бути цілісний документ, а може бути комплекс угод, - резюмував Загородній, - Що ж до їхніх строків, то вони мають бути не захмарні довгострокові, а то дехто у нас вже кричить, що треба віддати США надра на сто років. Ні, не розганяйтеся. Десять років, а потім перегляд і так далі".