20 жовтня громадяни Молдови голосували на виборах президента та конституційному референдумі щодо євроінтеграції. Що означають попередні результати волевиявлення та які у них ризики, розповідає "Ми – Україна".

Конституційний референдум у Молдові

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну, у березні 2022 року Молдова подала заявку на членство у Європейському Союзі. У червні того ж року після згоди Європейської Ради країна отримала статус кандидата. У грудні 2023 року переговори про вступ було відкрито і цільова дата приєднання до ЄС у Молдови – 2030 рік.

Для того, щоб стати членом ЄС, будь-яка країна має відповідати критеріям та провести низку реформ у національному законодавстві. Аби полегшити законодавчі зміни, у Молдові запропонували закріпити євроінтеграційний курс на рівні конституції. Президентка Молдови Мая Санду заявила про свій намір балотуватися на наступний президентський термін та висунула ініціативу провести референдум щодо євроінтеграційних змін в основному законі в один день із президентськими виборами.

Законодавство Молдови передбачає чотири види республіканських референдумів: конституційний, законодавчий, щодо звільнення президента і консультативний. 20 жовтня відбувся саме конституційний референдум. Щоб синхронізувати плебісцит із виборами, парламенту довелося внести зміни до виборчого кодексу, бо до виправлення між виборами та референдумами мав бути проміжок у 60 днів.

Референдум та його дата викликали у країні суперечки. Дехто стверджував, що Санду використовує його як трамплін на виборах та це є перевищенням.

"Якщо це відбувається разом з іншою подією, голосуванням, то є пряме зловживання, яке підпадає під дію Кримінального кодексу. Метою, яку переслідує проведення цього референдуму, є не вступ до Євросоюзу, а самоінвестиції президента", - казав експерт з конституційного права Александру Арсені.

Інше заперечення стосувалося обраної процедури зміни основного закону через референдум, а не в парламенті.

"Пропозиція про внесення змін до Конституції шляхом конституційного республіканського референдуму формально дотримується процедурних критеріїв, попередньо виведених/підтверджених Конституційним судом, але обходить класичний парламентський спосіб обговорення та розгляду проекту конституційного закону, що зачіпає сутність принципів жорсткого захисту стабільності Конституції та принципів справжньої парламентської демократії", - застерігли у Центрі аналізу та запобігання корупції.

Але порушень в призначенні та організації немає – це підтвердив Конституційний суд. Також немає суперечностей із прагненнями Молдови.

"Історія прихильності Молдови до європейської інтеграції відображає широкий консенсус у всіх законодавчих органах парламенту з 1991 року до теперішнього часу, а референдум 2024 року є не тільки демократичним підтвердженням цього напрямку, але й вінцем трьох десятиліть політичних і дипломатичних зусиль", - пояснив політолог Ігор Боцан.

Колишній суддя Конституційного суду Молдови Ніколає Осмоческу зазначав, що у референдумі разом із виборами немає нічого протизаконного.

"Ані Конституція цього не забороняє, ані Виборчий кодекс не забороняє, ані міжнародна практика не забороняє, - констатував Осмоческу, - Країни зі значно вищою демократією, ніж наша, практикують організацію та проведення референдуму в один день з парламентськими виборами. І я не бачу в цьому жодного порушення демократичних норм".

20 жовтня громадяни Молдови на референдумі визначали із таким питанням:

• внести в преамбулу конституції текст: "ПІДТВЕРДЖУЮЧИ європейську ідентичність народу Республіки Молдова та незворотність європейського курсу Республіки Молдова, ЗАЯВЛЯЮЧИ інтеграцію до Європейського Союзу стратегічною метою Республіки Молдова";
• додати в конституцію розділ та статтю про інтеграцію в ЄС, згідно із якою приєднання до договорів Євросоюзу буде відбуватися голосуванням щонайменше 51 депутата, а після вступу до ЄС обов'язкові документи Євросоюзу матимуть пріоритет над внутрішніми законами.

Учасники референдуму мали у бюлетені відповісти "Так" або "Ні" на запитання з двома нормами одразу.

Для визнання результатів участь у референдумі мали взяти понад третина зареєстрованих виборців – ця умова виконана, оскільки участь взяли 49,81% громадян з правом голосу. В тому разі, якщо більшість виборців відповідають "так", конституція має змінитися. Якщо більшість відповідає "ні" – не змінюється і наступний референдум із цим питанням можна провести не раніше, ніж через 2 роки. Проте відсутність формулювання не передбачатиме, що Молдова має відмовитися від вступу до ЄС.

Підрахунок голосів на референдумі показав неабияке протистояння. В ніч з 20 на 21 жовтня за результатами обробки від 90 до 97% голосів із незначною перевагою першість була у відповіді "ні", тобто більшість учасників волевиявлення були проти євроінтеграційних змін у конституції. Картина почала змінюватися, коли почали обробляти протоколи із закордонних дільниць. Завдяки ним перевага пішла у бік відповіді "так". Наче позитивні зміни, але з гірким присмаком через географію та мінімальний розрив.

"Кампанія Кремля зі скупки голосів вдалася. Багато молдаван продали країну. Путіну. Я не можу думати про те, що буде далі", - не приховував розпачу відомий румунський журналіст Крістіан Тудор Попеску.

Хоча на користь європесимістичних результатів зіграла й низка порушень. У Головній інспекції поліції Молдови говорили про понад сотню порушень, включно із фотографуванням бюлетенів, їхніми пошкодженнями, організацією перевезення виборців. Були запити незареєстрованих спостерігачів від невизначених проросійських політсил, які хотіли отримати доступ на дільниці в росії та Румунії. В МЗС Молдови заявили про штучне створення черг на дільницях в росії. Незадовго до волевиявлення Александру Мустята, голова розвідки Молдови, говорив про підготовку вагнерівцями за кордоном групи проросійськи налаштованих громадян. В поліції говорили про те, що на російському полігоні понад 300 молдаван навчали тактикам протесту, а фінансував підготовку проросійський підсанкційний молдавський олігарх-утікач Ілан Шор.

"Молдова зіткнулася сьогодні і в останні місяці з безпрецедентним нападом на свободу і демократію в нашій країні. Злочинні групи разом з іноземними силами, ворожими нашим інтересам, напали на нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею та пропагандою, використовуючи найжахливіші засоби, щоб привести наших громадян і нашу країну в зону невизначеності та нестабільності, - сказала Мая Санду, - У нас є докази та інформація про те, що метою злочинної групи була покупка 300 тис. голосів. Масштаби шахрайства безпрецедентні".

Вибори президента: другий тур за два тижні

Після обробки 98% голосів на президентських виборах Мая Санду отримала майже 42%. Оскільки вона вже не матиме понад 50%, за два тижні у Молдові буде другий тур президентських виборів. Суперником президентки стає проросійський соціаліст Александр Стояногло, за якого проголосували понад 26% виборців.

Мая Санду стала президенткою за результатами четвертих виборів у Молдові, у яких голову держави громадяни обирали шляхом прямого голосування. У 2000 році в країні відбулася конституційна реформа і голову держави обирав парламент. Проте у 2009 році парламент обрати президента не зміг та розпочалася політична криза. Навесні 2016 року Молдова знову повернулася до всенародного прямого голосування, коли Конституційний суд визнав такими, що суперечать основному закону, поправки у Конституцію про обрання президента 3/5 голосів від числа депутатів.

Мая Санду

На виборах 2016 року Мая Санду програла проросійському Ігорю Додону, проте здобула перемогу у 2020 році. За її президентства Молдова стала кандидатом у ЄС і почала переговори про вступ. Балотуючись у 2024 році Санду обіцяє прискорити процес євроінтеграції. Але її критикують за невиконання своєї попередньої передвиборчої обіцянки – провести реформу правосуддя та побороти вплив олігархів.

Александр Стояногло – колишній генпрокурор Молдови, кандидат від Соціалістичної партії і протеже Ігоря Додона. Він відверто прокремлівський кандидат. Попри те, що його наставник Додон висловлювався проти надання подвійного громадянства молдавським чиновникам, як виявилося, Стояногло з травня 2018 року має румунський паспорт. Він є фігурантом у справі зі звинуваченнями у корупції та зловживанні владою, проте наполягає, що це політичне переслідування. На словах він прихильник євроінтеграції, проте виступає за нейтралітет із росією і називає її партнером у розвитку. Оскільки у нього друге місце, він буде спільним опозиційним кандидатом опозиції, за якого можуть вписатися інші учасники перегонів.

Стояногло і Додон

Ренато Усатий за результатами обробки 98% голосів отримав 13,72% та понад 209 тис. голосів. Це ще один "лівий" кандидат, лідер позапарламентської "Нашої партії", яка виступає "за зовнішню політику, збалансовану між Сходом і Заходом". Він брав участь у вборах у 2020 році, набрав 16,9% голосів. Критикує Санду, відмовився підтримати референдум.

"Я з першого дня засудив війну в Україні. Є речі, які я ніколи не зможу прийняти, - говорив він, - Сьогодні я можу сказати, що у мене немає претензій до Російської Федерації як до держави, не назвеш усіх людей там злими, але людям, які прийняли рішення розпочати цю війну, немає виправдання. Я завжди буду на боці того, хто захищає свій дім, землю чи країну".

При цьому Усатий є та лишається не тільки громадянином Молдови, але й росії.

Ще три кандидати, наступні за кількістю голосів – колишній прем'єр Васілє Тарлєв, екс-губернаторка Гагаузії Ірина Влах та колишня прокурорка Вікторія Фортуна. Усіх трьох так чи інакше пов'язують із сумнозвісним прокремлівським олігархом Іланом Шором, якого в Молдові засуджено до 15 років за злочини у справі про виведення з молдовських банків суми, еквівалентної 12% ВВП.

Ренато Усатий, Васілє Тарлєв, Ірина Влах, Вікторія Фортуна.

Розслідування ЗМІ вказують, та й сам Шор не приховує, наявність "сітки" з підкупу. Немає сумніву, що до другого туру, який відбудеться 3 листопада, кремль через Шора активізує і сітки, і його підставних кандидатів, які мобілізуватимуть електорат на користь проросійського ставленика.

Ілан Шор

Згідно із опитуваннями та результатами першого туру Санду підтримує великий відсоток, проте плебісцит, який мав би дати їй поштовх, вийшов із хитким результатом. Те, що перевагу на конституційному референдумі вдалося здобути за рахунок дільниць за кордоном підточує легітимність євроінтеграції і дає рф карти у руки.

"Оскільки більшість населення в межах кордонів бойкотувала Європу або проголосувала проти неї, Росія стверджуватиме, що "незалежність" і "нейтралітет", яких молдавани вірять, що можуть досягти, насправді є бажанням бути врятованим старшим братом на Сході, - із сумом констатував румунський журналіст Флорін Негруціу, - НІ для Європи означає, на думку Путіна, ТАК для Росії. А молдавани в діаспорі будуть вважатися ворожими іноземними агентами, проплаченими Заходом для знищення молдовсько-російського братства. Результат референдуму, навіть перейшовши межу, є перемогою Москви, яка спеціальними засобами намагалася утримати Республіку Молдова в географічній клітці того, що Путін називає "русским миром". Для Москви робота з переконання молдаван проголосувати ПРОТИ на цьому референдумі почалася давно. Це результат років руйнування румунської ідентичності (і створення "молдовської") і послаблення європейського покликання до забуття. "Незалежність", "нейтралітет", "суверенітет" країни без армії і без зовнішньої охорони означає для Путіна запрошення на аперитив. Якби не зламала зуби об Україну, Росія б з'їла на сніданок "незалежну" Молдову".

Грати на мінімальному розриві результатів референдуму росія зможе, проте все ж він стався і все ж понад 50% голосів за конституційні зміни та незворотній курс. Далі справа Маї Санду протистояти кандидатам Шора і вибороти перемогу. Перемога прошорівського та проросійського кандидата – це удар у підребер'я Україні.

"Результати виборів у Молдові є критичною загрозою нашій нацбезпеці. В країні, яка за декілька місяців має почати переговори з ЄС про вступ, не вистачає голосів, щоб увічнити європейський вибір без голосів діаспори. Президентка Молдови заявляє про масштабні порушення, а значить не контролює ситуацію як потрібно. Якщо цю негативну спіраль не зупинити, то РФ приведе Молдову до громадянського конфлікту, - попередив міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін, - Нам терміново потрібна спільна з ЄС стратегія, що і, головне, як ми маємо спільно зробити, щоб зупинити російський плацдарм в Молдові, чого б це не коштувало. Молдова може стати західною або піти шляхом Західних Балкан і бути російським анклавом в нашому тилу. Тут немає ніяких "але" чи "або".

Прямі ризики є як очевидні – російські військові у Придністров'ї, так менш очевидні, про які попередив український журналіст, головний редактор BlackSeaNews Андрій Клименко. Він вказав, що у липні-вересні цього року відбулося мінімум п'ять прямих рейсів суден з портів рф до молдовського порту Джуржулешти. І немає нормативних документів, згідно з якими прикордонні служби України та Румунії могли б оглядати такі судна. Тобто через цей порт росія може повторити "кримську" спецоперацію – заслати у Молдову "зелених чоловічків", якщо лазівку не перекрити.

"Перша група "спецназу" РФ в лютому 2014 прибула Севастополь за день до початку окупації на звичайному старому вантажному судні типу "волго-балт", - нагадав Клименко, - Треба негайно ввести "особливий період" для суден на Дунаї – в українській, і в румунський частині. І доручити прикордонникам в обов'язковому порядку оглядати всі приміщення і вантажі суден, що йдуть з портів РФ до порту Джурджулешти".

3 листопада має відбутися другий тур. Мая Санду не вперше протистоїть проросійським опонентам, і у 2020 році у першому турі мала нижчий результат, ніж зараз – 36,1%. Тоді як Додон зібрав 32,6%, більше, ніж Стояногло зараз. Але те, що за її плечима чотири роки президентства – це швидше мінус, аніж плюс. Реалізувати обіцяні внутрішні зрозумілі зміни вона не встигла, тоді як євроінтеграція – це довгий процес, який, як виявилося, великій кількості виборців не до душі.

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав, що треба знати про прогнози, терміни та особливості президентських виборів у США.