30 листопада Національний банк ухвалив, а 1 грудня вже набрали чинності нові пом'якшення валютних обмежень. "Ми – Україна" розбирався, кого вони стосуються, як це вплине на валютний ринок та чого далі чекати від курсу.

Що змінилося?

24 лютого 2022 року Нацбанк ухвалив постанову №18, якою встановив валютні обмеження на час воєнного стану. У пункті 12 цієї постанови заборонили здійснювати торгівлю валютними цінностями, але із виключеннями, перелік яких поступово розширюється. Стосуються пом'якшення й продажу валюти фізособам.

Наприкінці літа НБУ дозволив під розміщення на строковий депозит безготівкову валюту купувати вже не на 100 тис., а на 200 тис. грн. Банкам відкрили можливість продавати безготівкову валюту фізособам без підтвердження в межах щомісячного ліміту в еквіваленті 50 тис. грн із зарахуванням на поточний рахунок. Тобто щомісячний ліміт на придбання безготівкової інвалюти збільшили до еквіваленту 250 тис. грн – уп'ятеро за рік.

Тепер НБУ дістався пом'якшень і у готівковому сегменті. До початку зими фізособам дозволяли купувати інвалюту з урахуванням трьох обмежень. Найзначніше – продаж їм інвалюти не мав перевищувати більше ніж на 20% обсягу купівлі. Відтепер на готівковому ринку для населення взагалі немає обмежень.

Голова НБУ Андрій Пишний каже, що жорсткі вимоги є однією з причин множинності обмінних курсів. Тобто маємо готівковий курс та безготівковий. Але після послаблення вимог до безготівкового продажу влітку та повного їхнього зняття для готівкового взимку, різниця між ними скорочуватиметься.

"Ми маємо підстави очікувати, що це дасть нам змогу утримувати на мінімальному рівні різницю між курсами: готівковим та безготівковим. За підсумком це посилить стійкість валютного ринку", - прогнозує Пишний.

Пункт 14 постанови НБУ №18 запровадив заборону на  транскордонний переказ валютних цінностей з України. Перелік виключень також поступово розширюється. З 1 грудня для фізосіб зробили такі:

• лікування за кордоном. Кошти на лікування у медзакладах за кордоном дозволили перераховувати ще у квітні 2022 р. Проте поступово додавали уточнення. Спочатку вказали, що це стосується  витрат на протезування та послуг з реабілітації. Тепер зазначають, що можна переказувати й на покриття додаткових витрат, які пов'язані з лікуванням: консультації, аналізи, проживання чи перебування у палаті, харчування;
• навчання за кордоном. Кошти на навчання за кордон також дозволили переказувати навесні 2022 р. Понад рік тому уточнили, що робити це можна на рахунки не тільки навчальних закладів, а й осіб-нерезидентів, які уповноважені такі перекази приймати. Тепер перекази охоплюють не тільки навчання, але й послуги, що його супроводжують: проживання, отримання візи, трансфери до гуртожитку, харчування, страхування, медпослуги.

Ще один напрям пом'якшення, на якому в НБУ роблять акцент – можливість для Експортно-кредитного агентства переказувати кошти страховим та перестраховим компаніями. Це стосується договорів, які укладені для безпеки морських перевезень. Після того, як росія вийшла із зернової угоди, зерновий коридор все ж продовжив існування. Аби згладити ризики, створили резервний фонд з держбюджету на гарантії безпеки судноплавства. На початку листопада Кабмін ухвалив виділення коштів з нього, а з 1 грудня НБУ відкрив ЕКА можливість їхнього переказу.

Хоча в НБУ увагу звертають на чотири валютні пом'якшення, у постанові є один пункт щодо посилення вимог. Він стосується обов'язку банків здійснювати валютний нагляд за розрахунками резидентів. До змін вони мали здійснювати нагляд за активними операціями з імпорту та експорту. А з 1 грудня наглядати треба ще й за експортно-імпортними операціями в тому випадку, якщо всі рахунки закрито, та надавати НБУ дані про них.

Як реагує курс?

В НБУ скасовують та переглядають валютні умови згідно із Стратегією пом'якшення валютних обмежень, переходу до більш гнучкого обмінного курсу та повернення інфляційного таргетування. Затвердили її згідно із меморандумом з МВФ, і публічну версію презентували у липні.

У стратегії не прописали ані строки запровадження змін, ані точну послідовність дій. Хоча три етапи пом'якшення валютних обмежень вказали, і зараз ми знаходимося на першому: мінімізація множинності курсів, більше можливості для торгових операцій бізнесу, сприяння новим кредитам та інвестиціям.

Саме валютний курс для населення є найбільш зрозумілим втіленням великої стратегії НБУ. Останні кроки з лібералізації були такими:

• наприкінці серпня Нацбанк розширив можливість купувати валюту фізособам на безготівковому ринку і знизив тиск на готівковий ринок. Так намагався наблизити один до одного готівковий та безготівковий курси;
• у жовтні НБУ запровадив режим керованої гнучкості курсу. Тобто скасував заморожений офіційний, але через інтервенції стримує коливання на міжбанку та, в результаті, зміни офіційного курсу. Витрачають на керовану гнучкість кошти з міжнародних резервів. Станом на 1 жовтня вони становили $39,7 млрд, станом на 1 листопада скоротилися до $38,9 млрд. Даних на 1 грудня ще немає, але за місяць НБУ здійснив чистий продаж валюти на суму $2,453 млрд. Не на ту саму суму, але отримаємо скорочення резервів і за результатами листопада;
• з 1 грудня Національний банк знімає усі обмеження для фізосіб на готівковому ринку, знову намагаючись скоротити різницю між готівковим та безготівковим курсами.

Тобто регулятор три місяці веде поступову боротьбу із множинністю валютних курсів. Оцінюючи її за кілька місяців, аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ відзначає певні успіхи НБУ.

"Множинні курси поступово усуваються, - констатує він, - Раніше і у безготівці було кілька курсів, і офіційний суттєво відрізнявся від того, що був на "чорному" ринку. Зараз офіційний курс підтягується та відповідає міжбанківському, коливається разом з ним. Курс в обмінниках відрізнявся від міжбанку більш ніж на гривню. До гривні – нормальна різниця, а от понад гривню – аномальна відмінність. Зараз банки зняли обмеження з продажу готівкової валюти не тільки в межах придбаної, а й загалом в межах валютної позиції. Тобто тепер вони почнуть активно продавати валюту на готівковому ринку, поступово витискаючи "сірі" та "чорні" обмінні пункти. Саме вони домінували на ринку, бо пропонували більш цікавий курс. Думаю, що курс стиснеться. Міжбанківський та офіційний взагалі майже не будуть відрізнятися, готівковий від них буде відрізнятися максимум у межах 50-60 копійок. Але це у 2023 році, а от у 2024 році все залежатиме від динаміки міжнародної фінансової допомоги. Насправді пом'якшення може бути хитрою заманухою для населення, щоб люди продавали долари. У більшої частини населення грошей мало, але у більш багатої вони є. Через такий стимул частину валюти у населення можна виманити".

На думку аналітика, для того, щоб вийти на якусь рівновагу валютним курсам знадобиться не надто тривалий час – близько тижня. Перший день пом'якшень на готівковому ринку міжбанківський та готівковий рушили назустріч один одному.

"Рішення НБУ про необмежений продаж готівкової валюти банками та фінустановами, як і очікувалось, призвело до падіння готівкового курсу гривні, - зазначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, - Реакція міжбанку, відповідно, протилежна – зростання курсу в зону 36,5 грн за долар (+10 копійок). Рух на з'єднання буде продовжено. Нагадаю, що ліміти на операції безготівкові залишаються. А ще в листопаді, кажуть, банки завезли дуже багато готівки".

Далі, попереджає Олексій Кущ, гойдалки ще зберігатимуться, і загальна тенденція щодо напрямку валютного курсу залежить від того, як надходитимуть кошти донорів. Листопад щедрим на міжнародні кошти не став. Як вказує Мінфін, загалом отримали $2 млрд: $1,6 млрд від ЄС, $400 млн від Великої Британії та $5 млн від Світового банку.

"В грудні будемо спостерігати за подіями у Європі: ЄС має затвердити пакет допомоги на $50 млрд. Але він на чотири роки, і $10-12 млрд на рік за нашої потреби у $40 млрд є недостатнім. Без допомоги США, Німеччини, кредитів МВФ, Світового банку буде важко. І поки що новин щодо цих коштів немає, - резюмує Олексій Кущ, - Поки листопад був місяцем з одними з найнижчих надходжень: $2 млрд, тоді як потребуємо $4-5 млрд. Грудень – місяць закриття бюджетних платежів, потреба в них буде більшою. Внутрішніх джерел буде більше за рахунок податкових надходжень наприкінці року, а щодо міжнародної допомоги можливе просідання. Тому у питанні курсу слідкуємо за порядком денним щодо міжнародної допомоги".

Нагадаємо, що раніше "Ми – Україна" розповідав про те, як страйк польських перевізників може вплинути на вартість товарів в Україні.